► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Суть ультиматумів
Напередодні стало відомо, що угорський уряд розглядає варіант припинення постачання блакитного палива та електрики до України. Аналогічну позицію у середу, 18 лютого, озвучив і прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, припустивши зупинку екстреної енергетичної допомоги. Головна вимога обох держав — негайне відновлення транзиту російської нафти.
Реакція Києва
В українському міністерстві назвали подібні дії безвідповідальними та провокативними. Дипломати наголошують, що такі заяви не лише ставлять під удар енергетичну безпеку всього регіону та підіграють Москві, але й завдають прямих збитків самим європейським комерційним компаніям, які продають енергоресурси.
Київ запевняє, що пошкодження нафтопроводу «Дружба» стали прямим наслідком цілеспрямованих російських ударів. Наразі вітчизняні фахівці проводять стабілізаційні та ремонтні роботи в умовах постійної небезпеки нових ракетних обстрілів. Українська сторона вже довела інформацію про ці наслідки до урядів Угорщини та Словаччини, а також перебуває на постійному зв'язку з Європейською Комісією. Паралельно сусідам було запропоновано альтернативні маршрути для отримання нафти не з Російської Федерації.
Залучення європейських механізмів
Попри політичний тиск, Україна заявляє про збереження статусу надійного транзитера та партнера ЄС. Однак у відповідь на безпідставні погрози Київ серйозно розглядає можливість застосувати «Механізм раннього попередження», який закріплений в Угоді про асоціацію між Україною та Євросоюзом.
Міністерство закликало уряди Словаччини та Угорщини до відповідальної поведінки та конструктивного діалогу, резюмувавши свою позицію так: «Ультиматуми слід відправляти до Кремля, і точно не до Києва».