► Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Хто підписав заяву
До відповідної ініціативи приєдналися Сполучене Королівство, Бельгія,Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція.
«Зараз ми стикаємося з новими ситуаціями безпеки, що виникають через зростаюче втручання у європейських водах, особливо в регіоні Балтійського моря. Ці порушення, що походять з російської федерації, погіршують безпеку міжнародного судноплавства. Всі судна піддаються ризику», — пояснюють у документі.
Зокрема, країни-підписанти попередили: вони розглядатимуть як судна без державної незалежності ті танкери, які ходять під прапорами двох чи більше країн.
Вони також попередили, що судна повинні мати відповідну сертифікацію й документи, а також — підтримувати безпеку бортів.
Чому виникла потреба
Через Балтійське море йде до 50% російської нафти, написала експертка з енергетики та фінансів Вікторія Войціцька.
Більшість суден «тіньового флоту» — це старий металобрухт. Один розлив нафти в закритій Балтиці може вбити екосистему регіону на десятиліття.
Чому це важливо
За словами експертки, це не просто «папірець» — це перехід від простого спостереження до активного стримування.
«Російським танкерам стає все тісніше, а ризик втратити судно разом із вантажем зростає в рази. Морська блокада тіньових доходів агресора набирає обертів. Світ стає прозорішим, а правила — жорсткішими для тих, хто звик грати „в темну“», — підсумувала вона.