► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Масштаби проблеми
Експерти проаналізували 11 найпоширеніших схем, які використовує бізнес для мінімізації податків. Сумарний обіг коштів у цих схемах становить щонайменше 1,8 трлн грн на рік. Це дорівнює 21,3% від усього ВВП України.
Фактично, бюджет втрачає одну з кожних шести гривень доходів. Хоча деякі схеми перетинаються між собою, загальна картина залишається тривожною: зусилля держави щодо детінізації поки що не дають бажаного результату в ключових напрямках.
Головні канали втрати грошей
Аналітики склали рейтинг найбільших «чорних дір» бюджету. Лідерами за обсягами збитків є не дрібні підприємці, а тіньова зайнятість та проблеми на митниці.
Основні схеми виглядають так:
- Зарплати в конвертах. Це абсолютний лідер антирейтингу. Бюджет втрачає від 200 до 260 млрд грн щороку.
- Контрабанда та корупція на митниці. Порушення митних правил коштують державі 105−120 млрд грн.
- Контрафактна продукція. Нелегальна торгівля підакцизними товарами (тютюн, алкоголь, паливо) завдає збитків на 39−43 млрд грн.
- Фіктивні фірми. Використання так званих «ям», «дропів» та схем-каруселей призводить до втрат у 38−48 млрд грн.
Цікаво, що схеми з використанням ФОПів (замість найму працівників або для дроблення бізнесу), про які часто дискутують урядовці, завдають бюджету значно менше шкоди порівняно з зарплатними та митними схемами.
Тренди: що змінюється
Дослідження показало, що не всі схеми розвиваються однаково.
- Позитив: Зменшилися обсяги виведення прибутків в офшори (12−14 млрд грн втрат). Це пов'язано не стільки з діями української влади, скільки з посиленням міжнародного фінансового моніторингу та зміною глобальних правил гри.
- Негатив: Стрімко зростає фіктивне підприємництво. За словами аналітиків, існування таких масштабних шахрайських мереж неможливе без корупційного прикриття («дахування») з боку правоохоронних та контролюючих органів.