► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Як змінилася економіка з 2019 року
Національний банк України (НБУ) офіційно презентував банкноту у 1000 гривень 25 жовтня 2019 року. Тоді регулятор аргументував це рішення необхідністю спростити розрахунки для бізнесу та населення, а також зменшити витрати на логістику та виготовлення готівки. Основним драйвером змін тоді називали зростання доходів громадян.
Однак за останні шість років купівельна спроможність гривні змінилася:
- Курс валют: У 2019 році долар торгувався на рівні близько 23 гривень, тоді як зараз його вартість сягнула 42 гривень.
- Інфляція: Ціни на товари та послуги зросли більш ніж удвічі.
- Дрібні гроші: Монети та дрібні купюри фактично втратили свою актуальність у повсякденних витратах.
Позиція експертів: чи на часі нові купюри
Дмитро Олексієнко, віцепрезидент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine), вважає, що попри зростання грошової маси, нагальної потреби у введенні нових номіналів зараз немає.
«З 2019 року ціни на всі товари зросли більше ніж у два рази, відповідно збільшилася грошова маса в обігу. Купюра у 1000 гривень є зручною для інкасації, зберігання та розрахунків, спрощує розрахункові операції. Я не думаю, що введення в обіг купюри у 2000 гривень матиме якусь значну користь», — пояснює експерт.
Аналітик проводить паралель з європейською валютою, де банкноти високого номіналу (200 та 500 євро) не користуються попитом через складність їх розміну та перевірки, тому європейці часто намагаються їх позбутися.
Перспективи появи банкноти у 5000 гривень
На думку фахівця, введення купюри у 2000 гривень (що еквівалентно приблизно 40 євро) суттєво не змінить ситуацію на ринку готівки. Експерт припускає, що якщо регулятор і наважиться на такий крок, то логічніше розглядати його в комплексі з ще більшим номіналом.
«Логічніше вже вводити купюру у 5000 разом із 2000, але я не вважаю цю проблему нагальною. Проте у найближчі роки це точно доведеться зробити», — підсумовує Дмитро Олексієнко.