Головна рішення ЄС, яку мало хто помітив
У міру наближення ключової дати прийняття рішення про конфіскацію (18.12.25), тиск на Європу збільшувався. Центрів такого тиску було відразу два. З одного боку Бельгію та інші країни ЄС залякувала москва: як судами, так і натяками на фізичну розправу. «Невідомі дрони» у Бельгії на військовій базі чітко давали зрозуміти, що будуть наслідки для цієї демократичної країни.
Другий центр тиску утворився у США після обіцянок спецпредставника путіна з інвестиційно-економічного співробітництва із зарубіжними країнами Кирила Дмітрієва не подавати позови до суду, якщо частину заморожених активів розділять між собою рф та США, і за їх рахунок відновлюватимуть понівечені війною регіони.
Європейські ЗМІ повідомляли, що є ознаки тиску США на країни ЄС, щоб російські заморожені активи не конфісковували. Я не думаю, що цей чинник є постійним. У Білому Домі точно розуміють, що така російська риторика (бажання поділитись своїми замороженими активами) спрямована на те, щоб розсварити ЄС та США і загальмувати саму конфіскацію. Найімовірніше, США пішли на цей крок, сподіваючись підштовхнути Україну до миру за будь-яку ціну.
Втім, ЄС зробив, напевно, найбільший за останні років 100 крок у напрямку безпеки на Євразійському континенті. 12 грудня країни Євросоюзу погодилися заморозити російські активи в розмірі 210 млрд євро на безстроковий термін. Тобто тепер рішення щодо замороження російських активів не продовжуватимуть кожні шість місяців. Таке рішення ЄС розгортає перед архітекторами ідеї конфіскації російських активів цілий арсенал зі схем та інструментів такої конфіскації. Причому тепер мова може йти не тільки про активи, які заморожені в Euroclear, але й про ті, які заморожені в приватних банках Франції, Німеччини, Італії та інших країн-членів ЄС.
Головне, що в ЄС весь пул російських активів перетворився на знерухомлену масу, головна умова розмороження якої — виплата репарацій Україні. На мою думку, в ЄС схвалили рішення про безстрокове замороження саме під тиском проєкту угоди Дмітрієва-Віткоффа із 28 пунктів. В ЄС просто побачили, що з-під їх контролю можуть вислизнути російські активи, які знаходяться в Європі. Тож, фактично, хитрий план Дмітрієва поманити США розподілом російських активів, підштовхнув ЄС до рішучого й ключового кроку — до безстрокового замороження.
Цікавий варіант фактичної конфіскації російських активів
При безстроковому замороженні активів наступним кроком може бути видача кредитів або випуск облігацій під знерухомлений базовий актив. По суті, ЄС це вже зробив через 6 днів після заяви про безстрокове замороження.
Але на цьому арсенал схем із конфіскації далеко не вичерпаний. Річ у тім, що в Euroclear лежать не гроші рф, а облігації, які рф купила собі до резервів, і у міру затягування війни ці кошти поступово гасяться. Коли відбувається погашення облігацій, які були у власності ЦБР, кошти від такого погашення надходять на рахунки Euroclear у банках.
Місяць тому ЗМІ повідомляли, що на рахунках Euroclear накопичилось вже близько 120 млрд євро. Технічно, цілком можливо всі «російські» залишки Euroclear сконцентрувати на рахунку в ЄЦБ. Тож формально, дійсно, власником коштів є Euroclear, теоретично він мав би виплатити їх рф, але через санкції не може цього зробити. Фізично ж ці кошти знаходяться в ЄЦБ і є пасивами (зобов'язаннями) ЄЦБ.
Такий фактаж відкриває цікавий варіант фактичної конфіскації російських активів: без юридичної конфіскації самих активів, а через дзеркальні операції ЄЦБ. Європейський центробанк на суму залишків «російських» коштів Euroclear купує безвідсоткові «облігації миру» ЄС, а вже ЄС передає кошти Україні.
Оскільки активи заморожені безстроково до виплати репарацій, то гарантія погашення цих облігацій лежить в площині згоди рф на виплати, або перебування на балансі ЄЦБ «вічних» пасивів і «вічних» активів. До речі, з часом така дзеркальна операція цілком може «переїхати» в позабалансові операції ЄЦБ. В описаній схемі потрібна тільки домовленість між ЄЦБ та Euroclear, що за залишками на «російські кошти» не нараховуватимуться відсотки, і тоді позика стане взагалі безстроковою (до репарацій) та безкоштовною.
А от із юридичного погляду, схема через дзеркальні операції ЄЦБ є дуже цікавою. Які претензії рф може пред’явити до Euroclear? Кошти від погашених облігацій, які належали ЦБР, до рф переказати не можна: на цих коштах лежить санкційне обтяження. ЄЦБ ж на вільні пасиви купив «облігації миру» без обтяжень на рахунки Euroclear. Тому при дзеркальній операції ЄЦБ тут незрозуміло, на кого подавати в суд, або ж тільки на органи влади ЄС, які затвердили заморозку до виплати репарацій.
В рф розуміють, до чого все йде, і тому побігли до суду: 12 грудня російський центробанк подав позов до Арбітражного суду москви та пригрозив подати позови до інших судів. Для Euroclear нинішній позов цілком безпечний, а ось для ЦБР має певний сенс.
Після початку нового року на ЦБР, як і на будь-який центральний банк світу, очікує аудит. Навіть якщо аудитор «ручний», проте якщо не буде позову до суду, в якому ЦБР оспорює заморозку активів, то аудитор може змусити ЦБР списати цей актив.
От ЦБР і створив ситуацію, щоб на звітну дату, а саме
Протиставити щось Європі проти конфіскації своїх активів рф не може нічого, окрім погроз. Якщо в рф і зможуть назбирати 50 млрд євро європейських інвестицій, враховуючи приватні інвестиції, то це вже для них буде оптимістичним сценарієм. Пропагандисти з РІА «Новости» вже публікували дані про західні прямі інвестиції в рф в сумі 250 млрд доларів, але основна частка там — це офшори, тобто це інвестиції в рф самих же росіян.
Крім того, якщо росіяни почнуть конфісковувати компанії європейців в рф, то ЄС може застосувати дзеркальний підхід, і тоді під націоналізацію підуть доньки Роснефті, Лукойла та інших російських компаній, які вони хотіли нещодавно розпродати в Європі.
Єдиною проблемою на шляху до дзеркальних схем із ЄЦБ зараз є «мантра» самого ЄЦБ, що, начебто, порушення міжнародного права підірве довіру до євро, а можливо, і до долара США.
Євро та долар: чи можуть швидко втікти від них інвестори
Після того, як в ЄС було прийняте рішення про безстрокову заморозку активів рф, я не бачу жодного порушення міжнародного права. Юридично не відбувається ніякої конфіскації. Оспорювати в судах можна тільки саму безстрокову заморозку, але ж вона вже відбулася й позови до судів пішли, тобто юридичний ризик вже реалізувався як такий.
До того ж самі керманичі Euroclear ще 2 роки тому, коли обговорювався кредит Україні під доходи з російських активів, зазначали, що ніякої юридичної різниці між конфіскацією активів і конфіскацією доходів від активів немає. Тепер же ми маємо іншу риторику як від Euroclear, так і від ЄЦБ.
Тож, давайте зупинимось на тому, що:
Потенційних ризиків порушення міжнародного законодавства через конфіскацію російських активів вже немає, а ті ризики, які були, вже реалізувались (конфіскація доходів від російських активів та безстрокове замороження). Щодо реалізованих ризиків вже відбувається претензійна робота, наприклад, в Арбітражному суді москви.
Ліквідності з єврозони просто немає куди «тікати», особливо якщо конфіскацію активів підтримають всі члени G-7. На початок третього кварталу 2025 року 56,32% резервів центральних банків світу знаходились в доларах США. Частка долара США з першого кварталу 2024 року дійсно впала майже на 2 в.п., але відбувалось це за рахунок послаблення курсу долара щодо євро, та щодо інших світових валют. А от частка євро, навпаки, виросла з 19,6% до 21,13%, також переважно за рахунок зміцнення євро.
Валютна структура міжнародних резервів центральних банків у динаміці, % (дані МВФ)
Джерело: Дані МВФ
Китайській юань поступався не тільки фунту й єні, а й навіть канадському долару. Тому зовсім незрозуміло, куди ж «тікатиме» ліквідність з європейського ринку, якщо інвесторів вже так сильно налякають дії ЄЦБ та ЄК. В переоцінене золото за 4 000—4 500 доларів за унцію? Чи в ослаблений долар, ставки за яким знижуються? Зона юаню просто неспроможна прийняти такий притік ліквідності, для цього не вистачить ані активів в КНР, ані ресурсної складової. Якщо ж країни G-7 приймуть спільне рішення щодо конфіскації російських активів, то ризики зменшення ліквідності в єврозоні, навіть на 0,01%, будуть мінімальними.
Миттєво вийти з торговельних контрактів у доларах та євро дуже проблематично, майже неможливо. Єдиний, хто таке зробив, — це сама рф, під тиском «геніальності путіна», а насправді — під впливом санкцій. Щойно ви відходите від популярних валют у розрахунках, у вас автоматично з’являється дві проблеми:
- як долати дисбаланс в торгівлі з країнами-партнерами, якщо ваш експорт до цих країн в рази перевищує імпорт, а національну валюту цієї країни більше ніде не приймають;
- де брати кошти для підтримки залишків на коррахунках одночасно в багатьох валютах? Адже великі дисбаланси створюють підвищений попит на національні валюти, в яких ведеться розрахунок, а залишки на коррахунках, по суті, «випадають» з ділового обороту та сприяють фінансовому дефіциту.
Щонайменше 3 названих вище причини роблять нульовою ймовірність того, що ліквідність почне витікати із зони євро тільки через те, що ЄЦБ проведе дзеркальну операцію, або ж ЄК дійсно конфіскує російські активи прямим юридичним актом. А оскільки рф немає чим відповісти на дії Європи, то сценарій навіть із виділеними 90 млрд євро дуже жваво розгортається на користь України.
Країнам ЄС доведеться заплатити за позику Україні. В DW вже підрахували: щорічно Німеччина нестиме витрати на компенсацію відсотків на користь Україні на 700 млн євро. При організації дзеркальних операцій ЄЦБ таких витрат можна було б запобігти.
Жалюгідні ж спроби ЦБР оскаржити безстрокове замороження активів рф в Арбітражному суді москви мають на меті врятувати ситуацію зі звітністю ЦБР за 2025 рік, щоб ЦБР не довелось списувати всі заморожені активи і показувати їх реальну суму, яка є значно більшою за 210 млрд євро. Тож на фінансовому фронті росіяни зараз відступають, а ЄС наступає, і досить вдало. Допускаю, що ЦБР піде з позовами на приватні європейські банки, але тоді про можливість продати свої активами за межами рф російські нафтогазові компанії можуть забути.