Як адвокат у сфері банківського та фінансового права, можу сказати: найбільші проблеми та конфлікти між банком і клієнтом виникають не через перелік тарифів, а через пункти договору, які клієнти не читають. Нижче — аналіз типових умов, які банки вміщують у договори про приєднання, а також пояснення, що вони означають для фізичної особи.
Публічний договір про приєднання: чому він вигідний банку?
Більшість банківських договорів оформлені як договір приєднання (ст. 634 ЦК України). Це означає, що:
- клієнт не може змінити жоден пункт договору;
- усі умови розміщені на сайті, а клієнт просто «приєднується» шляхом підпису або підтвердження в додатку;
- банк має право в односторонньому порядку змінювати тарифи та умови (що теж прописано в договорі).
Юридичний наслідок: клієнт підписує те, що вже підготовлено банком, при цьому його можливість впливати на зміст договору — мінімальна.
Право банку змінювати умови та тарифи в односторонньому порядку
Це один із найбільш «непомітних» пунктів. Як це зазвичай прописано:
- «Банк має право змінювати тарифи, умови обслуговування, правила користування карткою…»
- «…з попередженням клієнта шляхом розміщення інформації на веб-сайті/в мобільному додатку.»
Що це означає на практиці:
- банк може змінити комісію;
- ввести нову плату (наприклад, за обслуговування рахунку);
- зменшити кредитний ліміт або змінити порядок його надання.
Ризик: якщо ви не заходите в мобільний додаток або не читаєте новини банку, можете пропустити зміну тарифів — і фактично погодитесь на них автоматично.
Комісії, про які клієнти часто не знають
Навіть якщо банк рекламує обслуговування як «безкоштовне», спрацьовують умови, прописані «в глибині» договору чи тарифів. Типові приховані платежі:
- плата за СМС-інформування (хоча часто подають як «безкоштовно перші 3 місяці»);
- комісія за зняття готівки в касі банку;
- плата за зняття коштів у банкоматах інших банків;
- комісія за перекази на інші картки;
- значно вища комісія при валютних розрахунках;
- плата за обслуговування картки після року (для тих, що «перший рік безкоштовно»).
Практична порада: завжди вимагайте повну версію тарифів, а не коротку рекламну таблицю.
Питання обробки персональних даних: згода майже без обмежень
У договорах передбачені пункти, згідно з якими:
- клієнт дає повну та безстрокову згоду на обробку персональних даних;
- банк може передавати дані третім особам (у тому числі — колекторам, партнерам, бюро кредитних історій);
- банк може використовувати інформацію для маркетингу.
Думка адвоката: банки часто включають дуже широкі формулювання, які дозволяють передавати дані «у випадках, передбачених договором» — тобто практично будь-куди.
Блокування рахунку без попередження
Договори містять норми, що:
- банк має право блокувати транзакції, якщо вони здаються підозрілими;
- банк може закрити рахунок у разі порушення правил, зокрема й без пояснення причин;
- клієнт зобов’язаний надати будь-які документи про походження коштів на першу вимогу.
Це пов’язано з фінмоніторингом, але інколи банки зловживають цим правом.
Рекомендація: зберігайте підтвердні документи про походження великих сум.
Відповідальність клієнта за операції, проведені до блокування картки
Поширена норма:
- клієнт несе відповідальність за всі операції, виконані до моменту повідомлення банку про втрату/крадіжку картки;
- банк може відмовитися від відшкодування, якщо вважає, що клієнт «недостатньо захищав ПІН-код».
Важливо: багато банків відмовляють у поверненні коштів за шахрайськими операціями, якщо клієнт сам повідомив дані картки, CVV або коди підтвердження.
Умова про договір кредитування, прихована у договорі про картку
У багатьох банках відкриття картки дорівнює автоматичному погодженню можливого кредитного ліміту. Тобто клієнт може навіть не підозрювати, що вже підписав кредитний договір, який стане чинним у момент активації кредитного ліміту.
Ризики:
- автоматичне нарахування відсотків;
- плата за користування кредитом після пільгового періоду;
- пеня у разі прострочення;
- негативна кредитна історія.
Штрафи та пеня: що банки приховують у дрібному шрифті
Типові пункти:
- штраф за прострочення навіть на 1 день;
- окрема комісія за «непогашення мінімального платежу» у кредитці.
Важливо: багато клієнтів дізнаються про штрафи лише після появи заборгованості.
Порядок розгляду спорів: інколи — абсолютно не на користь клієнта
Деякі договори передбачають:
- обмежені строки для подання претензії (наприклад, 30 днів);
- вимогу подавати заяви лише письмово або лише через певний канал і тільки з фінансового номеру;
- можливість банку не повернути кошти за спірними транзакціями, якщо клієнт не доведе свою невинуватість
Що важливо знати власникам карток: порада адвоката
Банківські договори про приєднання — це документи, складені банками максимально в своїх інтересах, у юридично грамотний і часто складний для пересічного клієнта спосіб.
Користувачі, відкриваючи картку за кілька хвилин у додатку, фактично погоджуються на: односторонню зміну умов обслуговування; майже необмежену передачу персональних даних; можливість блокування коштів без попередження; відповідальність за шахрайські операції до моменту повідомлення банку; приховані платежі, комісії та штрафи.
Юридично проблемними є не самі картки, а саме недосліджені клієнтом умови.
Рекомендую клієнтам заздалегідь ознайомитись документами, які пропонує банк для підписання, а також завжди читати публічну пропозицію та тарифи повністю; зберігати копію договору та версію тарифів, які діяли на момент приєднання; перевіряти додаток банку на зміни умов; не погоджуватись на кредитний ліміт, якщо не плануєте користуватись кредиткою; стежити за всіма СМС/Push-повідомленнями від банку; у випадку блокування рахунку — одразу вимагати письмове обґрунтування.
Якщо виник спір із банком — важливо діяти оперативно: подавати офіційні заяви, вимагати документи, фіксувати дати. Нерідко правильно оформлена претензія дає можливість повернути кошти або відновити доступ до рахунку без суду.