► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Фінансовий внесок та структура учасників
За одинадцять місяців 2025 року учасники цього списку поповнили зведений бюджет на 252,5 млрд грн. Для розуміння масштабу: це 13% від усіх податкових надходжень в Україні. Тобто кожна восьма гривня податків надходить від цієї невеликої групи прозорого бізнесу.
Загалом перелік розширився на 489 нових учасників. Структура «Клубу» виглядає наступним чином:
- Юридичні особи: 7073 компанії. Більшість із них (4056) працюють на загальній системі оподаткування. Також до списку потрапили 326 резидентів «Дія Сіті» (IT-сектор) та понад 2,5 тисячі платників єдиного податку (агровиробники та бізнес 3-ї групи).
- Фізичні особи-підприємці (ФОП): 565 осіб. Переважна більшість із них (508) — це «спрощенці» 3-ї групи.
Як дізнатися про свій статус
Податкова вже розіслала «листи щастя»: 1 грудня 2025 року всім, хто потрапив до оновленого переліку, надійшли повідомлення в Електронний кабінет.
Важливо зазначити, що публічність у цьому питанні є добровільною. Якщо підприємець не хоче, щоб його ім'я фігурувало у відкритому реєстрі на сайті ДПС, він може подати заяву про відмову в оприлюдненні даних (форми J1325401 для компаній та F1325401 для ФОПів). Сам оновлений список з’явиться у публічному доступі 18 грудня.
Зміни у критеріях відбору
Парламент продовжує вдосконалювати правила гри. 3 грудня Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 14097 (відомий як закон про податок на прибуток банків), який попутно скоригував умови перебування у «Клубі білого бізнесу».
Зокрема, уточнено вимоги до зарплат. Щоб вважатися сумлінним, бізнес має платити працівникам офіційну зарплату, яка не менша за середню у відповідній галузі та регіоні, помножену на коефіцієнт 1,1. Також зарплата не може бути нижчою за «мінімалку» станом на початок року.
Додатковий контекст: Переваги членства та компроміс із бізнесом
Потрапляння до переліку сумлінних платників — це не просто іміджева історія, а набір конкретних преференцій від держави. Учасники «Клубу» отримують:
- Мораторій на перевірки: До них не приходять із плановими документальними перевірками.
- Персональний менеджер: За кожним платником закріплюється комплаєнс-менеджер у податковій, з яким можна вирішувати спірні питання дистанційно (у режимі відеоконференції).
- Прискорене відшкодування ПДВ: Камеральні та документальні перевірки для відшкодування податку проходять швидше (5 та 30 днів відповідно).
Варто нагадати, що шлях до запуску цього проєкту був непростим. Під час обговорення законопроєкту № 11084 бізнес-спільнота, зокрема Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА), висловлювала побоювання щодо суб'єктивності критеріїв. Підприємці скаржилися, що вимоги щодо середньої зарплати можуть бути непосильними для бізнесу в прифронтових регіонах. Останні законодавчі зміни є спробою знайти баланс між інтересами держави та реаліями воєнного часу.