► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Географія експансії: куди йдуть товари
Згідно з даними Головного митного управління КНР, загальний обсяг китайського експорту зріс на 5,4%, досягнувши $3,4 трлн. Водночас імпорт до країни скоротився на 0,6% (до $2,3 трлн), що й сформувало колосальний профіцит у $1,08 трлн.
Цікаво, що структура торгівлі кардинально змінюється під тиском геополітики. Поки Вашингтон намагається закрити свій ринок (експорт до США у листопаді впав на 29% через мита адміністрації Трампа), Пекін успішно перенаправляє потоки товарів на Глобальний Південь:
- Африка: зростання експорту на 26%;
- Південно-Східна Азія: +14%;
- Латинська Америка: +7,1%.
Навіть Європа, попри політичну риторику, збільшила закупівлі китайських товарів у листопаді на 15%.
Торгова війна та ультиматум Макрона
Рекордний профіцит викликає занепокоєння у західних лідерів, адже такий дисбаланс означає, що Китай заробляє на світі значно більше, ніж витрачає.
«Цей розрив настільки великий, що очевидно: фінансувати його доведеться не лише США чи Європі, а всьому світу», — зазначив президент Торгової палати ЄС у Китаї Єнс Ескелунд.
Ситуацію загострює слабкий юань, який цього року впав на 10% відносно євро, роблячи китайські товари ще дешевшими та вбивчими для європейських виробників. Президент Франції Еммануель Макрон, коментуючи ситуацію, попередив Пекін: якщо Китай не вживе заходів, ЄС буде змушений запровадити жорсткі тарифи за прикладом США.
Прогнози аналітиків
Економісти Morgan Stanley прогнозують, що, попри спроби Заходу відгородитися, частка Китаю у світовому експорті продовжить зростати й досягне 16,5% до кінця десятиліття (зараз близько 15%). Основний драйвер — лідерство у передових технологіях: сонячних панелях, акумуляторах та електромобілях.
Зворотний бік медалі — криза всередині Китаю
Варто розуміти, що рекордний експортний профіцит — це не лише ознака сили, а й симптом серйозних проблем всередині китайської економіки. Феномен, коли країна так багато продає і так мало купує (імпорт впав на 0,6%), економісти називають проблемою надлишкових потужностей.
Через затяжну кризу на ринку нерухомості (де китайці традиційно зберігали заощадження) внутрішнє споживання в країні залишається вкрай слабким. Населення економить і не купує товари, які виробляють місцеві заводи. Щоб уникнути закриття підприємств та масового безробіття, Пекін змушений «виштовхувати» ці товари на зовнішні ринки за будь-яку ціну, часто демпінгуючи.
Фактично, Китай експортує свою дефляцію. Це створює парадоксальну ситуацію: світ отримує дешеві товари, що стримує глобальну інфляцію, але це знищує локальні виробництва в інших країнах, які не можуть конкурувати з китайськими цінами.