Світовий ринок

Вже 10 грудня Федрезерв США востаннє цього року ухвалить рішення щодо своїх відсоткових ставок, а 18 грудня своє слово щодо цього питання скаже ЄЦБ. Ще нещодавно всі учасники ринку були впевнені, що Федрезерв продовжить пом'якшувати кредитно-грошову політику. Однак суперечливі дані щодо економіки США (насамперед щодо ринку праці та показників інфляції) розвіяли цю впевненість. Не факт, що свіжа статистика спрацює на користь подальшого зниження ставок регулятором.

Проте, судячи з поведінки ринку золота, котирування якого 25 листопада знову пішли вгору до рівнів близько $4 135 за унцію на виступах керівників ФРС, ринок продовжує робити ставку на зниження ставок ще на 0,25% річних із нині діючих рівнів у 3,75−4% річних.

Графік золота

Але ситуація ще може змінитися, з огляду на непередбачуваність американського президента Дональда Трампа, зокрема, й щодо перегляду торговельних тарифів. Тому перша декада грудня мине в очікуванні на рішення Федрезерва щодо ставок, а ситуація на ринках може швидко змінюватися на тлі нових заяв американських чиновників і статданих щодо економіки США.

На цьому тлі рішення ЄЦБ 18 грудня є прогнозованішими: всі учасники фондового та валютного ринків розраховують на збереження ставок європейського регулятора на поточному рівні — від 2% до 2,4% річних. За даними Eurostat, інфляція в єврозоні у жовтні 2025 року сповільнилася до 2,1% у річному вимірі, порівнюючи з 2,2% у вересні. Інакше кажучи, цей показник наближається до цільового рівня Європейського центрального банку у 2%. І в цій ситуації ЄЦБ змінювати щось у своїй монетарній політиці немає сенсу.

Але регулятор може мати свої мотиви для перегляду ставок. Тому друга декада грудня мине в очікуванні на рішення регулятора, а третя — буде завершальною за роком, і особливих стрибків пари євро/долар саме через економічні показники я вже наприкінці грудня не чекаю.

Крім того, у грудні додатковим серйозним подразником для світового валютного ринку залишиться питання про наступника голови ФРС США Джерома Пауелла, чия каденція закінчується вже у 2026 році.

За чутками, остаточний список кандидатів міністр фінансів США Скотт Бессент зможе представити Трампу після Дня подяки (27 листопада), а, найімовірніше, це відбудеться до Різдва.

П'ятірка найімовірніших кандидатів на цю посаду поки що не змінилася: чинні члени ради керуючих ФРС Мішель Боуман та Крістофер Воллер, економічний радник Білого дому Кевін Хассетт, Кевін Ворш, який входив до ради ФРС за часів адміністрації президента США Джорджа Буша, та інвестиційний директор BlackRock Рік Рідер.

Найбільші побоювання в інвесторів викликає можливий вибір Ріка Рідера, який може поєднати агресивність BlackRock із імпульсивністю та непередбачуваністю Дональда Трампа. Але майже всі ці кандидати на посаду голови ФРС США, тією чи іншою мірою, лояльні до американського президента, що створює ризики втрати незалежності Федрезерва.

А якщо ця залежність виникне, вона здатна зробити політику Федрезерва непередбачуваною, що може негативно вплинути на всі сегменти світового фінансового ринку. Поки що ж боротьба за посаду голови ФРС у самому розпалі, а тому будь-який витік інформації щодо цього питання провокуватиме лихоманку на фінансових ринках світу практично весь грудень.

При цьому всі ці розклади економістів може будь-якої миті просто знести геополітика:

По-перше, події навколо можливих мирних переговорів між Україною та росією за посередництва США та ЄС та опосередкованого підключення інших країн. Оскільки інтереси кожної з цих груп впливу суперечливі, а самі можливі мирні переговори постійно перебувають у підвішеному стані — будь-які реальні дії сторін та заяви політиків здатні радикально впливати на настрої інвесторів у всьому світі, а отже, і на поведінку провідної валютної пари євро/долар. І в такий спосіб — на курс євро в Україні.

Крім того, перебіг переговорів визначить також подальшу долю санкцій проти рф, що впливатиме на всі сировинні ринки, а також на поведінку фондового ринку. При посиленні санкцій на ринки чекає період охолодження та зниження ділової активності. Якщо ж санкції послаблятимуться, економічна активність у світі збільшиться, золото дещо знизиться, ціна на нафту зростатиме, а долар на політичних дивідендах США, як миротворця, — зміцниться.

По-друге, у грудні мають бути оприлюднені контури подальших торговельних взаємин США-Китай: американо-китайська комісія працює вже досить довго, і всі світові гравці хочуть бачити реальні результати її роботи.

Мій прогноз на грудень 2025 року:

  • пара євро/долар — коридор від 1,138 до 1,175 долара за євро;

  • зниження 10 грудня відсоткових ставок ФРС США на 0,25% річних — до рівнів 3,5−3,75% річних;

  • збереження 18 грудня ставок ЄЦБ на поточному рівні — від 2% до 2,4% річних

  • коридор за золотом — від $3880 до $4 320 за унцію.

Графік євро/долар на момент написання статті

Курс долара та євро в Україні у грудні

Перспективи гривні у грудні цього року безпосередньо залежать від:

  • стану доходної та видаткової частини бюджету, розміру бюджетного дефіциту та джерел його покриття, результатів переговорів із МВФ щодо нової програми кредитування, завершення розрахунків бюджету з контрагентами по завершенню року;
  • розмірів ЗВР, активності та тактики проведення інтервенцій Нацбанку щодо підтримки курсу гривні на міжбанку, а також від ситуації з динамікою зростання негативного сальдо торгівлі;
  • мирних переговорів щодо завершення війни в нашій країні;
  • активності населення та бізнесу під час купівлі та продажу валюти.

Почнемо по черзі:

За даними Мінфіну, з огляду на усі зміни, доходи держбюджету-2025 (не враховуючи гранти) заплановані в обсязі 2 трлн 482,6 млрд грн, витрати — 4 трлн 337,5 млрд грн. Таким чином, формально закладений дефіцит, не враховуючи гранти та міжнародну допомогу, становить близько 1,85 трлн грн (близько $43,66 млрд за поточним офіційним курсом НБУ), основна частина яких спрямовується на оборону.

Цей дефіцит закривається переважно за допомогою міжнародної допомоги. Чинна програма МВФ на 2023−2027 рр., яка передбачає виділення Україні $15,6 млрд, вже майже вичерпана. Тому місія МВФ підготувала нову програму кредитування на $8,2 млрд, яка має діяти до 2029 року. Це менше, ніж хотіла Україна, але, схоже, Фонд підштовхуватиме нашу країну до залучення коштів максимально з інших джерел, у тому числі за рахунок отримання «репараційного кредиту».

У будь-якому разі, укладання зараз домовленостей із МВФ про новий кредит — принципово для України, зокрема, як сигнал для інших кредиторів. Реальні ж гроші навіть за найсприятливішого розвитку подій наша країна зможе отримати не раніше січня 2026 року, що матиме для ситуації у грудні 2025 року більше просто психологічну підтримку гривні, ніж реально економічну.

А от отримання у листопаді «живих» 6 млрд євро від Євросоюзу дозволило не лише серйозно збільшити ЗВР нашої країни, а й підстрахуватиме гривню вже у грудні цього року. Саме наявність цих коштів і дозволить Нацбанку продовжувати активні інтервенції на міжбанку для підтримки курсу гривні наприкінці 2025 року.

При цьому негативне сальдо торгівлі лише зростає: за перші 10 місяців 2025 року негативне сальдо вже становило близько $34,6 млрд. Ця тенденція перевищення імпорту над експортом із додатковою поправкою ще й на опалювальний сезон, коли купується значно більше енергоносіїв, тиснутиме на курс і весь останній місяць 2025 року. А загальне негативне сальдо торгівлі, за моїми розрахунками, за 2025 рік може наблизитися до рівня $37,5−39,4 млрд.

Крім того, проти гривні серйозно зіграє чинник розрахунків бюджету зі своїми контрагентами за підсумками 2025 року. Перед звітною датою бюджетні організації почнуть активно закривати свої борги перед постачальниками, частина з яких потім купуватиме на цю гривню валюту.

За моїми прогнозами, пік цього процесу розпочнеться після 20 грудня, коли до бюджету надійдуть кошти від бізнесу за податковими платежами. І це «виштовхне» на ринок не менше 50−70 млрд додаткової гривні, що почне суттєво тиснути на курс.

У цій ситуації я прогнозую поступову планову девальвацію гривні. Питання у її масштабах.

У поточній ситуації є 3 основні сценарії щодо курсу долара:

Оптимістичний. За умов швидкого схвалення нової програми МВФ Радою виконавчих директорів Фонду перший транш в межах $2−3 млрд буде отримано вже в середині січня 2026 року. При цьому спостерігатиметься прогрес у мирних переговорах між Україною та рф. Тоді вихід на ринок додаткових обсягів бюджетної гривні «тисне» на міжбанківський курс у межах 43,30−43,80 гривень на початок третьої декади грудня.

Але за рахунок активних інтервенцій Нацбанку цей бюджетний гривневий «навіс» швидко абсорбується у першій половині січня 2026 року. У результаті кінець 2025 року ми зустрічаємо з рівнем міжбанківських котирувань у межах 42,80−43,60 гривень, а у другій половині січня 2026 року безготівковий долар зупиняється на рівнях близько 42,50−43,20 гривень.

На готівковому ринку, при цьому, котирування продажу долара на 30−50 копійок вищі за рівні міжбанку. Курс безготівкового євро залежить від двох чинників — поведінки пари євро/долар на міжнародному ринку та динаміки курсу долара щодо гривні в Україні. За прогнозного коридору за парою євро/долар на грудень у межах від 1,138 до 1,175 долара за євро ми виходимо на прогнозний коридор євро в межах від 48,70 гривень до 51,23 гривні за євро.

З огляду на те, що при цьому сценарії Нацбанк продовжує політику максимально можливого згладжування стрибків курсу долара — найімовірніший коридор за безготівковим євро буде вужчим: від 49,30 до 50,60 гривень за євро. На готівковому ринку курс продажу євро, як і долара, буде на 30−50 копійок вище міжбанку.

Негативний. Перший транш МВФ у межах $2−3 млрд буде отримано лише у березні-квітні 2026 року. При цьому мирні переговори знову будуть відкладені, а атаки рф на цивільні об'єкти та критичну інфраструктуру триватимуть, ситуація на фронті буде важкою.

У цьому разі, вихід на ринок додаткових обсягів бюджетної гривні у поєднанні зі зниженням активності Нацбанку з продажу валюти на ринку (з метою зберегти резерви в умовах невизначеності) «тисне» на міжбанківський курс у межах рівнів 44,30−45 гривень до початку третьої декади грудня. Без активних інтервенцій Нацбанку цей бюджетний гривневий «навіс» у першій половині січня 2026 року також продовжує негативно впливати на стан українського валютного ринку.

До нього додається підвищений попит на валюту, що зростає в ціні з боку населення, що запускає ще й механізм тиску на курс із боку готівкового сегмента валютного ринку. У результаті кінець 2025 року ми зустрічаємо з рівнем міжбанківських котирувань у межах 44,50−46 гривень, а в другій половині січня 2026 року безготівковий долар зберігає потенціал до зростання до рівнів близько 46,50−47 гривень. На готівковому ринку котирування продажу долара на 50−70 копійок вищі за рівні міжбанку.

Курс безготівкового євро, за прогнозного коридору за парою парі євро/долар на грудень у межах від 1,138 до 1,175 долара, перебуватиме в межах від 50,64 гривень до 54,05 гривень за євро.

Але, з огляду на те, що при цьому сценарії Нацбанк все ж таки продовжує проводити політику максимально можливого згладжування стрибків курсу долара, найімовірніший коридор за безготівковим євро тоді буде від 50,20 до 52 гривень за євро. На готівковому ринку курс продажу євро, як і долара, буде на 50−70 копійок вище міжбанку.

Базовий сценарій. Рада виконавчих директорів МВФ схвалює нову програму для України до кінця грудня 2025 року, і вже в другій половині січня 2026 року наша країна отримує перший транш в межах $2−3 млрд. Реальний прогрес у мирних переговорах не спостерігається, війна триває з атаками рф на цивільні об'єкти та критичну інфраструктуру. Але під тиском нових американських санкцій та за підтримки України Європою росія починає знижувати свої вимоги, а переговори розпочинаються лише наприкінці січня-у лютому 2026 року.

При цьому сценарії вихід на ринок додаткових обсягів бюджетної гривні у другій половині грудня «тисне» на міжбанківський курс до максимальних рівнів 43,50−44 гривні до кінця року.

НБУ продовжує проводити активні інтервенції, але дозволяє гривні девальвувати до зазначених рівнів 43,50−44 гривні за долар до кінця місяця. Бюджетний гривневий «навіс», що зберігається, негативно впливає на поведінку міжбанку весь січень 2026 року. У результаті в січні-лютому 2026 року ми виходимо на рівень міжбанківських котирувань у межах 44,50−45,50 гривень, що, в принципі, вписується в розрахункові цифри бюджету 2026 року. На готівковому ринку котирування продажу долара будуть на 40−60 копійок вищими за рівні міжбанку.

За прогнозного коридору ща парою євро/долар на грудень у межах від 1,138 до 1,175 долара за євро, ми виходимо на прогнозний коридор євро у грудні 2025 року в межах від 49,50 гривень до 51,70 гривень за євро.

Але завдяки згладжуванню стрибків курсу долара НБУ найімовірніший коридор за безготівковим євро буде від 49,60 до 51,40 гривень за євро. На готівковому ринку курс продажу євро, як і долара, буде на 40−60 копійок вищим за міжбанк.

А ось подальша поведінка євровалюти в Україні в січні-лютому 2026 року вже залежатиме від трьох чинників — геополітики та перспектив щодо миру в Україні, поведінки пари євро/долар на зовнішніх майданчиках та тренду за курсом долара щодо гривні в Україні.

При цьому за всіх трьох сценаріїв НБУ доведеться постійно бути присутнім на ринку з метою контролю за ситуацією. За негативного сценарію йому доведеться витратити з резервів тільки в грудні 2025 року $4,8−5,9 млрд, за оптимістичного сценарію — від $2,9−3,6 млрд, а за найбільш реалістичного — до $3,2−4,3 млрд.

Але в усіх трьох сценаріях Нацбанк завдяки жорстким валютним обмеженням і наявності рекордних золотовалютних резервів зможе тримати ситуацію на українському валютному ринку під своїм повним контролем.

Щоправда, за високого рівня девальвації гривні за негативним та найреалістичнішим сценарієм — Нацбанку знову доведеться забути про зниження навіть офіційного рівня інфляції. І зростання цін знову буде щонайменше 14−17% рік до року. І лише за оптимістичного сценарію зростання показників офіційної інфляції перебуватиме в межах хоч якихось співставних із декларованими Нацбанком рівнями.

Як диверсифікувати заощадження

У будь-якому разі, грудень та початок січня стануть серйозним випробуванням для гривні зі зростанням девальваційних ризиків. Крім того, при перегляді свого портфеля потрібно враховувати ще й те, де саме ви наразі мешкаєте.

Для тих, хто перебуває в Україні, грошові заощадження у грудні, бажано тримати у такому співвідношенні:

  • до 35−40% — у гривневих інструментах (ОВДП, депозити).
  • до 60−65% — у валютних інструментах (валютні ОВДП, депозити, готівкова валюта). Причому в доларі близько 40% від суми валютних заощаджень, у євро — до 50−55%,
  • у швейцарських франках чи золоті — до 5−10%.

Але оскільки швейцарський франк в Україні на готівковому валютному ринку є екзотичною валютою, котирування його прийому/продажу в банках і в обмінниках схильні до досить широкого розкиду. Тому потрібно уважно підходити до часу купівлі та продажу екзотичних валют в українських обмінниках, аби підібрати оптимальний курс для здійснення необхідних операцій.

Для тих, хто перебуває за кордоном і не планує найближчим часом (протягом пів року та більше) повертатися до України, грошові заощадження розумно тримати у співвідношенні:

  • до 50% — у національній валюті країни перебування (депозити у банках чи облігації відомих у цьому регіоні емітентів, тобто інструменти з фіксованою дохідністю, але номіновані у місцевій валюті).
  • до 40% — у валютних інструментах у доларі та євро (казначейські зобов'язання США, депозити, номіновані у доларах США чи євро).
  • до 10% — у золоті (у вигляді злитків або інвестиційних монет).

Де б зараз не знаходилися, варто врахувати, що чинник геополітики продовжує дедалі більше тиснути на світові ринки, і в грудні 2025-січні 2026 року ця ситуація, навіть із огляду на новорічні та різдвяні свята, однаково буде надзвичайно напруженою.

Саме тому цього разу я говорю про наявність золота в портфелі заощаджень як у разі перебування в Україні, так і у разі проживання за кордоном.

Крім того, з огляду всі перераховані вище ризики, бажано переглядати всі вищевказані пропорції грошових заощаджень не рідше 1 разу в 1−1,5 місяця. І робити коригування, залежно від ситуації, що складається на той момент.