► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Реальні гроші, а не банківська статистика
У звіті наголошується на важливому нюансі: йдеться не про абстрактні показники банківської ліквідності, які цікаві лише фінансистам, а про «реальні» гроші. Це кошти, які безпосередньо потрапляють у реальну економіку — банківські депозити домогосподарств та корпорацій, які використовуються для щоденних витрат та інвестицій. Саме ці гроші мають інфляційний характер і розганяють ціни.
Нинішні темпи «друку» грошей забезпечують стійке номінальне зростання економік. Побічним ефектом цього процесу є інфляція, яка в багатьох країнах застрягла вище цільових показників, а також стрімке зростання вартості активів (акцій, нерухомості тощо).
Історичні паралелі: 2017 та 2020 роки
Аналітики порівнюють нинішню ситуацію з двома ключовими періодами недавнього минулого:
- 2020 рік: Тоді світ побачив безпрецедентний фіскальний стимул (державні витрати) для порятунку економік від депресії, спричиненої COVID-19.
- 2017 рік: Відбулося скоординоване глобальне вливання грошей, очолюване Китаєм, на тлі низьких відсоткових ставок. Це стимулювало кредитування та призвело до солідного економічного зростання (навіть ВВП Європи тоді зріс на 3%).
Сьогоднішня ситуація нагадує ці періоди: «машина з друку грошей» знову працює на повну потужність.
Що готує 2026 рік: парад бюджетних дефіцитів
Прогнози на 2026 рік виглядають ще більш «дикими». Очікується, що обсяги вливань в економіку зростуть завдяки масштабним пакетам державних витрат. До клубу країн, які активно нарощують бюджетні дефіцити та збільшують грошову масу, приєднуються ключові гравці світової економіки:
- США;
- Німеччина;
- Японія;
- Південна Корея;
- Швеція;
- Австралія.
Тенденція очевидна: все більше країн обирають шлях фіскального стимулювання, фактично «заливаючи» ринки грошима.
Чому це важливо
Для звичайного інвестора та споживача ця новина має два боки медалі. З одного боку, зростання вартості активів. Коли у фінансовій системі стає більше грошей, вони шукають, куди вкластися. Це, як правило, штовхає вгору ціни на фондовому ринку, ринку нерухомості та криптовалют. Ті, хто вже має активи, стануть багатшими.
З іншого боку, ризик інфляції. «Реальні» гроші підвищують попит на товари та послуги. Якщо виробництво не встигатиме за кількістю грошей, ціни в магазинах продовжать зростати. Це означає, що просто тримати заощадження «під матрацом» у готівці стає невигідно — їхня купівельна спроможність буде знижуватися.