► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Вона нагадала, що «дропами» називають людей, які свідомо або через необізнаність дозволяють шахраям користуватися їхніми рахунками чи картками.
«Дропи, по суті, є посередниками між злочинцями та фінансовою системою. Однак таке „посередництво“ є співучастю у протизаконній діяльності. Адже через дропів „відмиваються“ або переводяться в готівку незаконно отримані кошти», — пояснила банкірка.
Експертка зауважила, що збільшення емітованих платіжних карток може стати потенційним джерелом збільшення дропів. Так, за підсумками І кварталу 2025 року в Україні емітовано 137,5 млн карток — на 4% більше, ніж на початку року.
Крім того, поширення дроп-схем тісно пов’язане з розвитком p2p-переказів.
Читайте також: З початку року банки закрили понад пів мільйона рахунків українців за статтею фінмоніторингу — Железняк
«Починаючи з 2023 року в Україні різко збільшилася кількість переказів від людини до людини. З метою протидії незаконній діяльності наразі більшість банків запровадила обмеження на карткові перекази. З 1 червня 2025 року ліміт на перекази для клієнтів із середнім та низьким рівнем ризику становить 100 тис. грн на місяць, а для клієнтів із високим рівнем ризику — 50 тис. грн на місяць.
Більшість банків застосовує обмежувальні заходи у разі нетипової активності на картковому рахунку або перевищення ліміту на перекази. У першу чергу банк може заблокувати рахунок, який вважає підозрілим", — нагадала Довгальська.
Найпоширеніші дроп-схеми
- Оренда картки. Власник передає злочинцям картку, PIN-код та доступ до інтернет-банкінгу.
- Грошовий «мул». Дроп знімає гроші з картки та передає їх шахраям.
- «Одноразовий» дроп. Людина один раз передає картку чи доступ до неї, отримує невелику винагороду та більше не бере участі в схемі.
Щодо соціального «портрета» типового дропа, то за даними Довгальської найчастіше це молоді люди віком від 18 до 25 років, велика частка з яких є студентами, пенсіонери, безробітні тощо.
За її спостереженнями близько 60% дропів шукають «швидкі гроші» через фінансову скруту, 25% — не усвідомлюють юридичних наслідків співучасті у злочині, а 15% громадян діють під маніпуляцією чи тиском, іноді несвідомо.
«Інколи дропами стають через дещо наївне бажання допомогти знайомій людині, яка, приміром, просить „позичити картку“. Дуже часто інструментом тиску стають соцмережі, в яких людина поводиться аж надто безпечно, довірливо чи розкуто. Тобто у таких випадках дропи почасти також є вимушеними жертвами шахраїв», — акцентувала експертка.