► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Відсутність статистики
Видання намагалося отримати від НАЗК відповіді на низку питань, зокрема, про загальний обсяг задекларованих криптовалют, кількість посадовців, що їх задекларували, та кількість виявлених порушень.
У відповідь в агентстві пояснили, що хоча вони і перевіряють відомості про криптовалюту в рамках повних перевірок декларацій (вона вказується у розділі «Нематеріальні активи»), окрема статистика по ній не ведеться.
«Узагальнена інформація про кількість виявлених фактів декларування недостовірних відомостей про криптовалюти, а також облік декларацій, в яких задекларовано криптовалюту, у НАЗК не ведеться, оскільки ведення такої статистики законодавством не передбачено», — зазначили в агентстві.
Чому криптовалюта є «головним болем» для антикорупційних органів?
Криптовалюти створюють унікальні виклики для систем фінансового контролю та декларування в усьому світі, і Україна не є винятком.
Ключові проблеми:
- Складність верифікації: На відміну від банківського рахунку чи нерухомості, право власності на які легко перевірити через офіційні реєстри, підтвердити володіння криптовалютою значно складніше. Посадовець може вказати будь-яку суму на неіснуючому гаманці, і спростувати це вкрай важко. З іншого боку, він може не декларувати реальні криптоактиви, сподіваючись, що їх не знайдуть.
- Анонімність та транскордонність: Багато криптовалют дозволяють проводити транзакції з високим рівнем анонімності, а їхній транскордонний характер ускладнює відстеження потоків коштів.
- Відсутність єдиної методології оцінки: Вартість криптовалют є надзвичайно волатильною. Це створює проблему, як саме оцінювати актив на момент декларування.
- Законодавча невизначеність: Поки в Україні остаточно не ухвалено законодавство про оподаткування та регулювання віртуальних активів, у НАЗК та інших органів немає повноцінних інструментів для роботи з ними.