Прогнози втрачають актуальність
На початку цього року експерти переважно випромінювали оптимізм щодо потенціалу економіки України. Зокрема, Нацбанк прогнозував, за підсумками 2025 року, зростання ВВП на 4,3%. Загалом за консенсус-прогнозом, який тоді підготував «Мінфін», експерти очікували, що економіка додасть 3,42%, а найоптимістичнішими були фахівці Райффайзен Банку, які чекали на зростання на 4,9%.
За підсумками першого півріччя цього року, погляд експертів суттєво змінився. Практично всі переглядають свої прогнози щодо перспектив економіки. Зокрема, за останніми оцінками НБУ, ВВП цього року додасть лише 2,1%.
Фахівці ICU говорять про зростання економіки на 2,5%, хоча пів року тому прогнозували 3,4%. Dragon Capital свої очікування знизив із 3% до 2%. Concorde Capital вважає, що економіка зросте на 2,2%. Оптимістичнішою залишається Київська школа економіки, де прогнозують зростання на 2,6%.
Погіршення прогнозів базується на невисоких темпах зростання економіки у першому півріччі цього року — лише на 1,3%. Як відзначають фахівці Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, за цих умов, за підсумками 12 місяців, зростання ВВП буде ближчим до 2%, а не до 3%.
Війна і не тільки: що сповільнює зростання
Головним ризиком і чинником, що впливає на економіку, залишається війна. «Якщо раніше багато хто вважав, що у 2026 році буде легше, то зараз ми очікуємо, що війна продовжуватиметься, а інтенсивність бойових дій може знизитись лише у другій половині 2026 року», — відзначила провідна експертка ІЕД Олександра Бетлій під час конференції, організованої Центром економічної стратегії.
Несподівано одним із ключових чинників, який негативно вплинув на загальну економічну ситуацію у червні, стало сільське господарство, що довгий час залишалось локомотивом зростання.
У першому кварталі валова додана вартість аграрної діяльності скоротилась на 4,3% (через тваринництво), а в червні падіння прискорилося до 19% через пізніший початок збору озимих культур, йдеться у дослідженні ІЕД. Водночас тут потрібно врахувати, що минулого року був більш ранній початок збору врожаю, а тому тоді червневі показники злетіли на 40%, а зараз корегуються. Можна очікувати, що до кінця літа середні показники дещо вирівняються, хоча і залишатимуться гіршими, ніж рік тому.
За оцінками Департаменту сільського господарства США (USDA), які були опубліковані в липні, урожай пшениці цього року знизиться орієнтовно на 1 млн т. — до 22 млн т. Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль прогнозує, що загальний урожай зернових в Україні очікується на рівні 51 млн т., а це приблизно на 10% менше торішніх обсягів.
Хоча з деякими культурами ситуація навіть покращиться. Цього року очікується рекордний врожай сої — 7,6 млн т., а це на 600 тис. т. більше, ніж попередній рекорд.
Загалом сприятливі й ціни на основні культури на світових ринках, які впродовж року перебували переважно у бічному тренді — пшениця подорожчала на 2,6%, а кукурудза — на 1,9%.
Але тут проти українських аграріїв грає інша ситуація — скасування пільгових умов на торгівлю з ЄС.
«Ще в квітні ми цей чинник розглядали, як ризик, але з огляду на те, що наразі довгострокового рішення не було знайдено, втрати для України будуть, і ми їх оцінюємо цього року в $700 млн. Це втрати нашого експорту, з огляду на те, що значна його частина в Європу зберігатиметься. Також тут враховано можливість переорієнтації експорту на інші ринки», — відзначає заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук.
У складному стані перебуває добувна промисловість. За підсумками червня, річне падіння галузі склало 14%. Ключові чинники, які на це впливають, це втрата шахт (зокрема, на Покровському напрямі), а також російські ракетні удари по об'єктах видобутку газу.
Будівництво, за оцінками ІЕД, також демонструє значне падіння — за перший квартал року на 10,2%. На це вплинуло зниження житлового будівництва і менші урядові витрати на фортифікацію. Водночас, за оцінками НБУ, від суттєвішого падіння галузь утримував стійкий попит на квартири та комерційну нерухомість в західних регіонах країни, а також розбудова інфраструктури для аграріїв і харчової переробки.
Формально зростання демонструє виробництво електроенергії завдяки відновленню після минулорічних ударів. Якщо у першому кварталі падіння становило 6,1%, то у червні виробництво електроенергії додало 11%, але тут більше зіграла низька порівняльна база.
Чи не єдиним сектором, який продовжує стабільно зростати, залишається споживання. За даними НБУ, зростання роздрібної торгівлі пожвавилося в більшості сегментів, мережі активно інвестували у відкриття нових магазинів, оновлення торгових точок і нові технології. Торгівля додала у першому кварталі близько 3,3%. Але споживачам доводиться витрачати більше через все ще високу інфляцію.
«Як ми бачимо по першому кварталу, майже всі галузі реальної економіки в мінусі. Виглядає так, що ефект низької статистичної бази минулих років вичерпано. Зростає лише роздрібна торгівля, але й вона сповільнюється», — констатує експерт Forbes Олександр Мануілов.
За його словами, продовжує драйвити економіку сектор державного управління. В тому числі й галузі, які залежать від бюджету, зокрема, освіта та охорона здоров'я. Однак ці показники безпосередньо залежать від фінансової допомоги союзників.
Скільки грошей потрібно Україні
Цього року Україна очікує $54 млрд зовнішньої фінансової допомоги, розповів Сергій Ніколайчук, і її джерела вже переважно відомі:
- $2,4 млрд — від Міжнародного валютного фонду;
- $12,8 млрд — від Євросоюзу в межах програми Ukraine Facility;
- $35,9 млрд — через механізм ERA за рахунок заморожених російських активів;
- $2,5 млрд — із інших джерел.
Щодо фінансування наших витрат наступними роками, тут ситуація залишається невизначеною. На 2026 рік НБУ очікує $35 млрд, переважно ця сума буде забезпечена з тих самих джерел, що й цьогоріч, але отримання $12,7 млрд наразі не підтверджені.
Ще туманнішими виглядають перспективи на 2027 рік. Як відзначив Сергій Ніколайчук, із очікуваних $30 млрд зовнішньої підтримки нині підтвердженим є лише транш на суму близько $1 млрд від МВФ.
Позитивніше на перспективи фінансової допомоги дивиться головна економістка інвестгрупи Dragon Capital Олена Білан. За її словами, загалом у 2025−2026 роках Україна може отримати близько $78 млрд міжнародної підтримки.
«Тут немає великої невизначеності, крім одного моменту, що частина цієї суми прив'язана до реформ. І надзвичайно важливо не розслаблятися і здійснювати ці реформи, адже ми вже бачимо, що по допомозі від Євросоюзу є відставання», — наголосила вона.
На її думку, найбільша невизначеність пов’язана з оцінками потреб у додатковому фінансуванні, яке наразі не підтверджене. Це, зокрема, стосується дефіциту бюджету наступного року, розмір якого значною мірою залежатиме від обсягів фінансування військових потреб.
У тому, що потреба України в допомозі буде значно більшою, переконаний керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій. Він відзначає, що у 2024 році витрати на оборону і безпеку становили приблизно $95 млрд, цього року, найімовірніше, вони зростуть до $100−105 млрд, а у 2026 році, наводить експерт слова нового міністра оборони Дениса Шмигаля, потреба може сягати $120 млрд.
Інші потреби державного бюджету дорівнюють приблизно $42 млрд, зазначає Паращій, тоді як податками, зборами, та іншими внутрішніми надходженнями Україна цьогоріч зможе зібрати близько $55 млрд.
За його словами, у 2025 році ця потреба буде закрита, але далі ситуація складніша. «Сподіватимемося, що нова адміністрація США все ж таки надаватиме допомогу і за новими програмами. Але найбільше питання зараз, на жаль, — це фінансування війни у 2026-му році, тому що загальна потреба — і фінансової, і військової допомоги — наступного року може сягати до $100 млрд. І як перекрити цю потребу, на жаль, поки що залишається дуже великим питанням», — відзначає Паращій.
Читайте також: Чому BlackRock згорнув проєкт для України на $500 млн та чи справді це для нас мінус
Від західної підтримки залежить не лише ситуація на фронті, а й загалом — в економіці. Ці кошти підтримують внутрішній попит, із них виплачуються зарплати держслужбовцям і, відповідно, податки. Тому за умов недостачі підтримки Україна ризикує втратити навіть нинішнє крихке зростання ВВП.