Спільні норми для всіх

Переважно держави ЄС вже адаптували внутрішнє законодавство до спільних положень MiCA, хоча перехідний період триватиме до середини 2026 року.

MiCA використовують, як базу для внутрішнього законодавства, не лише країни ЄС, а й ті, хто прагне до них долучитися. В Україні також вже готується новий закон про віртуальні активи, який орієнтується на положення європейських правил регулювання крипторинку.

Насамперед MiCA впорядковує діяльність постачальників послуг на крипторинку. Для тих із них, хто працюватиме в ЄС, посилено стандарти роботи, які мають на меті захистити інтереси криптоінвесторів.

В тому числі це стосується й емітентів стейблкоїнів. Зокрема, змінено правила для формування резервів у фіатних валютах, які забезпечують стабільність стейблкоїнів. Також емітенти мають постійно звітувати про свої запаси коштів та проходити зовнішній аудит.

Щодо безпосередньо користувачів, то для них передбачене посилення вимог щодо розкриття інформації в межах боротьби з відмиванням грошей (AML) та перевірки клієнтів (KYC). Тобто біржі та інші постачальники послуг встановлюватимуть суворіші заходи для ідентифікації клієнтів та відстежування їх транзакцій.

Фінансовий нагляд

Окрім MiCA, Європа запроваджує й інші правила, які мають на меті не допустити протиправну діяльність і ухилення від сплати податків.

Так, Організація економічного співробітництва та розвитку розробила Структуру звітності про криптоактиви (CARF), яка вимагає від постачальників послуг із криптоактивами звітувати про дані транзакції. До 2026 року 48 країн, включаючи більшість країн ЄС та Велику Британію, забезпечать дотримання CARF для відстеження транскордонних криптотранзакцій. Ця ініціатива зменшить можливості приховування прибутків на офшорних рахунках та встановить вимоги до звітності для криптобірж та брокерів, подібні до тих, що діють у традиційних фінансах.

Для запровадження CARF Євросоюз ухвалив Директиву DAC8, згідно з якою правила звітності про транзакції клієнтів поширюються як на централізовані, так і на децентралізовані платформи. Як пояснюють експерти, DAC8 та CARF зроблять дотримання податкового законодавства у сфері криптовалют таким, що не підлягає обговоренню, а контролюючі органи матимуть доступ до даних про транзакції в режимі реального часу, що збільшить кількість перевірок та штрафів за незадекларовані активи.

«Після впровадження регламенту MiCA та інших регулятивних норм у Європейському Союзі, більшість суттєвих відмінностей між країнами-членами ЄС щодо регулювання крипторинку зникає, проте деякі відмінності залишатимуться. Насамперед це стосується системи оподаткування, яка стає ключовою відмінністю між умовами в країнах для криптоінвесторів», — відзначають у компанії 1654.exchange, що безпосередньо працює на стику криптовалют та фіату.

Водночас як наголошує голова юридичного відділу компанії 1654.exchange, інвестори не мають сприймати МіСА, як загрозу, через зарегульованість ЄС, навпаки, цей закон один із найпрогресивніших та найсистемніших у світі.

Португалія

Довгий час країна на Атлантичному узбережжі вважалась криптовалютною гаванню світового рівня. У 2016 році держава вирішила, що із заробітків на криптовалюті не сплачуються жодні податки. Виключення встановлювалось лише для осіб, які професійно займалися криптовалютною торгівлею.

Ця ініціатива була одним із елементів залучення до країни капіталу поряд із «золотими візами» в обмін на інвестиції та спеціальний податковий режим для «цифрових кочівників». Однак перегрітий ринок нерухомості та невдоволення інших країн ЄС змусили Португалію відмовитись від цих програм — «золоті візи» скасовані разом із пільгами для нових «цифрових кочівників». Також було запроваджено і податки для криптовалютних доходів.

Тепер тут стягується досить суттєвий податок у 28% на доходи, отримані з продажу криптовалюти, якщо та належала особі менше ніж 12 місяців. Однак якщо протримати крипту рік чи більше, то після її продажу жодні податки сплачувати не потрібно. Таким чином країна стимулює тривале зберігання активів і не заохочує криптотрейдинг.

Також наразі Португалія звільняє від оподаткування NFT-торгівлю. Щоправда, лише в тому випадку, якщо для людини це не є підприємницькою діяльністю. Інакше, доведеться платити податок як із традиційного доходу. Не оподатковується в державі і продаж крипти за іншу криптовалюту.

«Попри те, що Португалія запровадила деякі податки, вона залишається головною криптовалютною гаванню в Європі. Крім цього, тут активна криптоспільнота, а в країні проходять найпомітніші криптовалютні конференції світу», — розповідає голова юридичного відділу компанії 1654.exchange.

Німеччина

Німеччина — не лише найбільша економіка ЄС, але й криптовалютний лідер Європи. Згідно з дослідженням Bankinghub, на державу припадає до 28% всього криптовалютного ринку ЄС, який загалом оцінюється у 990 млрд євро.

Подібно до Португалії, ФРН також не оподатковує доходи, отримані з продажу криптовалюти, яка перебувала у власності особи понад рік. Якщо вона пролежала на рахунку менше цього терміну — відповідний заробіток потрапляє під звичайні ставки податку на прибуток. Враховується як продаж за фіатну валюту, так і за іншу крипту, чи розрахунок «монетами» за товари.

Ставка цього податку залежить від розміру доходу. При цьому йдеться не про дохід виключно від продажу крипти, а всі доходи разом, включаючи і цей. Якщо за рік особа заробила до 11,6 тис. євро (тобто трохи менше 1 тис. євро на місяць), то податок з неї не стягується і декларацію можна не подавати. При доході до 66,7 тис. євро ставка може коливатися від 14% до 42%, до 277 тис. — 42%, а понад 277 тис. — 45%. Прибуток від майнінгу оподатковується за цим самим принципом.

Існує ще одне виключення для тих, хто отримує незначні заробітки. Якщо особа перед продажем тримала крипту менш як 12 місяців, але загальний заробіток від торгівлі нею не дотягує до 600 євро за рік — сплачувати податок не потрібно.

Мальта

Цю невелику державу у Середземному морі часто називають «островом блокчейну». Річ у тім, що вона однією з перших у світі підтримала криптовалютну індустрію та розробила законодавство, що дозволило розвиватись не лише приватним інвестиціям у «монети», але й компаніям галузі.

Наразі законодавство Мальти залишається одним із найлояльніших до інвесторів у криптовалюти. По-перше, тут так само податок на приріст капіталу не застосовується, якщо крипта зберігалась на рахунку тривалий час.

Зі свого боку, ті, хто продав крипту, протримавши її недовго, теж можуть не сплачувати податки з цієї операції, якщо йдеться про невелику суму, або вони торгують «монетами» зрідка. Оподатковується дохід із крипти, якщо особа займається частою торгівлею, фактично проводячи трейдерську діяльність, або ж якщо продає її на значні суми. В такому випадку сплатити доведеться від 15% до 35% податку на доходи фізичних осіб. Точний розмір ставки залежатиме від інших чинників, зокрема, загального доходу.

Швейцарія

Альпійська країна не стягує з криптовалютних доходів податок на приріст капіталу у тому випадку, якщо йдеться про приватного інвестора, а не професійний заробіток на крипті. Для того, щоб вважатися саме приватним інвестором, потрібно відповідати низці параметрів:

  • Володіти криптоактивом щонайменше 6 місяців;
  • Торговий обіг має бути менший принаймні у 5 разів від вартості активу на початку року;
  • Чистий приріст капіталу менший 50% від загального доходу протягом фінансового року;
  • Відсутність боргового фінансування.

Якщо особа не відповідає цим параметрам, то її можуть визнати самозайнятим трейдером і податок на приріст капіталу доведеться сплачувати.

Крім цього, у Швейцарії існує податок на багатство, який сплачується за володіння нерухомістю, акціями, коштами. Сюди ж належить і криптовалюта. Залежно від кантону, податок становить орієнтовно 0,3−0,5% від вартості активів.

За певну частину активів цей податок можна не сплачувати. Зазвичай це близько 100 тис. франків ($126 тис.), але точна сума залежить від кантону. Відповідно, якщо загальна вартість активів нижче цієї суми, податок на багатство не платиться взагалі.

Набридло бути гаванями

В Європі є декілька країн, які ще нещодавно вважались криптовалютними гаванями, але останніми роки різко підвищили податки на віртуальні активи. Зокрема, Словенія встановила 25% на зростання капіталу для крипти, хоча раніше стягувала 10%. Пояснюється це вирівнюванням ставок для різних типів активів.

Також Словаччина ненадовго запроваджувала пільгову ставку для криптовалют, які були у власності особи понад рік, але зрештою скасувала її. Тепер, залежно від доходу, ставка податку становить 19−25%, плюс 15% окремого податку на медичне страхування.

Читайте також: AI замість аналітика: чи може ChatGPT допомогти в трейдингу криптою

Це пов'язано із тим, що дедалі більше країн не сприймають криптоактиви, як «екзотику», а тому і особливе ставлення до них не застосовується. Відповідно, для криптоентузіастів збільшується цінність юрисдикцій, які зберігають пільгові умови для роботи і володіння криптоактивами.