Мікрокредитування набирає обертів. За підрахунками компанії «Опендатабот», на початку 2025 року сумарний борг українців за мікропозиками перевищував 15 млрд грн, що в 1,7 раза або на 6,47 млрд грн більше, ніж на початку 2024 року.
Зріс і середній розмір кредиту. Наразі він становить понад 6 тис. грн. За декілька місяців через нараховані штрафи, комісії та відсотки ця сума може збільшуватися в три-пʼять разів, що призводить до виникнення боргових пасток.
Українці зазвичай потрапляють у такі ситуації з низки причин. Насамперед — через відсутність чіткої регуляції ринку, брак ефективного механізму реструктуризації та нестачу дієвих способів захисту споживачів роздрібних позик. Ще одна причина — низький індекс фінансової грамотності, порівнюючи з іншими країнами.
Водночас в Україні МФО часто видають людям позики без належної перевірки їх фінансового стану, що поглиблює боргову проблему. Як наслідок, висока частка позик у сегменті мікрокредитування виявляється простроченою.
У країнах Європи по-різному регулюють сферу мікрокредитування, але системні підходи забезпечують баланс інтересів споживачів мікропозик та кредиторів.
Як регулюється сфера мікрокредитування в країнах Європи
Джерело: ЕП
Як захищають споживачів фінансових послуг у Британії
У Великобританії одним із механізмів захисту позичальників став ліміт за низкою показників позики. Держава встановила відсоткову ставку (до 0,8% на день), обмежила суми загальної переплати (не більше 100% від тіла кредиту) та штрафів за протермінування (не більше 15 фунтів стерлінгів — близько 820 грн).
Крім того, у Великобританії (за винятком Шотландії, де діє інша програма) внаслідок світової фінансової кризи у 2009 році запровадили розпорядження про звільнення від боргу — Debt Relief Order (DRO). Ця законодавча ініціатива покликана допомогти людям, які з різних причин опинилися у борговій пастці.
Програма передбачає запровадження мораторію на стягнення заборгованості — зазвичай до 12 місяців. Під час такого «фінансового відпочинку» виплати за боргом не стягуються. Також забороняється нарахування відсотків та штрафів за мікрокредитами. Якщо в особи не зміниться фінансове становище впродовж обумовленого періоду, борги, включені до DRO, будуть списані.
Для зарахування до програми позичальник має відповідати низці критеріїв: сума боргу не повинна перевищувати 50 тис. фунтів стерлінгів, або 2,4 млн грн; вартість активів має бути меншою за 2 тис. фунтів стерлінгів, або 110,2 тис. грн; вільний щомісячний дохід не повинен перевищувати 75 фунтів стерлінгів, або 4,1 тис. грн.
З моменту запровадження цей механізм допоміг понад 400 тис. осіб виконати боргові зобов’язання. Зокрема, у 2024 році було зареєстровано понад 43 тис. DRO, що стало рекордом за час функціонування інструменту. Запровадження такого механізму в Україні сприяло б розв'язанню проблеми надмірної заборгованості.
Який захист пропонують у Польщі
У Польщі обмежили загальну переплату за мікропозиками. З 2016 року невідсоткові витрати (комісії, страхування) за споживчими кредитами не можуть перевищувати 75% від суми основного боргу. Це стало стримувальним чинником для денної ставки. У звіті «Мікрофінансування в Європі» відзначається покращення якості портфелів мікрокредитування: частка прострочених позик і відсоток непрацюючих кредитів (NPL) знизилися з 11% у 2016 році до 8,2% у 2017 році.
Запобігає можливим проблемам оцінка платоспроможності споживачів мікрокредитів. Так, перед погодженням позик польські кредитори зобов’язані перевіряти інформацію у відповідних реєстрах про поточний фінансовий стан позичальника, зокрема, наявність кредитів та прострочених платежів.
Як борються з борговими проблемами у Словенії
У Словенії діє один із найефективніших підходів до захисту споживачів від боргових пасток. Там позику можуть отримати лише позичальники, здатні офіційно підтвердити доходи та фінансові можливості для обслуговування кредиту. Це слугує своєрідним стимулом для офіційного працевлаштування.
У країні діє інструмент, що запобігає надмірному борговому навантаженню: облік доходу позичальника, або Debt Service-to-Income (DSTI). Це співвідношення суми щомісячних платежів за кредитом до щомісячного доходу особи. Борг для більшості позичальників не має перевищувати 50% від доходу (зарплати) на місяць і 67% — для осіб із високим доходом. Після сплати щомісячних платежів у людини мають залишатися не менше 76% від мінімальної зарплати.
Чи можуть українські споживачі захистити свої права
Наразі в Україні жодне відомство не надає дієвого захисту позичальникам. Проте варто згадати декілька ініціатив.
1. Наприкінці 2023 року набрав чинності Закон № 9422, покликаний врегулювати ринок споживчих кредитів та знизити навантаження на позичальників. До цього моменту законодавчо визначених обмежень ставок для МФО не існувало, що давало змогу підвищувати їх до 1 500−1 800% річних.
Закон встановлює максимальний ліміт відсоткової ставки — 1% на день, але він не обмежує загальну вартість кредиту. До цієї норми не входять приховані комісії за супровідні послуги за договором (обслуговування кредиту, страхування, пролонгація), що дає змогу МФО вільно змінювати загальну суму переплати.
Таким чином, попри лімітування денної ставки, при відносно однаковому рівні виданих позик (за даними «Опендатаботу», 8,2 млн — у 2023 році, і 8,4 млн — у 2024 році) загальний борг зріс на 69%. Тобто закон не захистив споживачів.
2. Інша ініціатива працює на ринку з 2019 року, тоді був ухвалений кодекс із процедури банкрутства. Документ передбачає можливість банкрутства фізичної особи. Це означає, що людина може ініціювати процедуру визнання себе неплатоспроможною для зниження боргового тиску. Однак така можливість реалізується вкрай рідко. За даними «Опендатаботу», у 2023 році було відкрито 575 справ щодо банкрутства фізосіб, за три квартали 2024 року — 651.
Це зумовлено тим, що процедура є бюрократично складною і потребує суттєвих коштів. Її механізм орієнтований переважно на осіб із іпотекою або з великим боргом. Інакше кажучи, ініціатива не є дієвою для захисту прав споживачів МФО.
Читайте також: Фінансові шахраї: як себе захистити, аби не потрапити до скам-пастки
Як покращити ситуацію в Україні
В Україні потрібно створити дієвий досудовий захист прав позичальників МФО. Стримування показника денної ставки недостатнє і дає змогу МФО маніпулювати загальною сумою переплати через комісії, страхування та штрафи.
На першому етапі варто обмежити загальну переплату за мікрокредитом, як у Польщі та Великобританії. На другому — встановити верхню межу суми, яку позичальник має щомісячно платити із зарплати. Надання позики має відбуватися після обов'язкового підтвердження фінансових можливостей клієнта, як у Словенії.
Це допоможе боротися з лудоманією. Із січня 2025 року в Україні діє реєстр осіб, яким обмежений доступ до азартних ігор. Водночас у низці країн Євросоюзу кредитори зобов'язані перевіряти перебування потенційного позичальника в такому реєстрі. Якщо він там є, це стає перешкодою для отримання позики.
Варто розглянути і законодавчий механізм «фінансового мораторію» для осіб, які опинилися у борговій пастці. Ініціатива дозволяла б позичальникам, наприклад, із сукупним боргом до 100 тис. грн, низьким доходом і відсутністю значущого майна отримувати право на запровадження мораторію на виплати за кредитом.
Це дозволяло б їм стабілізувати власне фінансове становище, оскільки мікропозики зазвичай обирають уразливі категорії населення з нестабільним або невисоким рівнем доходу без належної фінансової гігієни.
Загальний борг українців зростає, тому потрібно запроваджувати механізми оцінки платоспроможності, інструменти для обмеження боргового навантаження і захисту прав позичальників. У перспективі це зробить ринок мікрофінансів прозорішим, зменшить частку неповернених кредитів, підвищить довіру з боку позичальників до сектору фінансових послуг та сприятиме його розвитку.