Безготівкова економіка: поступова, але впевнена

Безготівкові платежі в Україні невпинно зростають. За даними Національного банку, станом на початок 2025 року фізичні особи мали майже 185,2 млн рахунків у банках, та ще 502 тис. — у небанківських установах. Загалом рахунки відкрили понад 84 млн осіб і суб'єктів господарювання — на 2% більше, ніж роком раніше. Причому більшість рахунків — поточні (166,2 млн), ще 19,5 млн — вкладні.

Як зазначає НБУ, «співвідношення між кількістю рахунків фізичних осіб та кількістю таких користувачів-фізичних осіб свідчить, що одна людина в середньому має два рахунки».

Активно зростає й частка безготівкових операцій з платіжними картками. За підсумками 2024 року, вона сягнула 94,6% за кількістю і 64,5% за сумою всіх транзакцій. Найпопулярніші типи операцій — розрахунки в торговельній мережі, онлайн-покупки та перекази з картки на картку.

«Банківська система стабільна і ризиків того, що ви з якихось причин не зможете скористатись своїми грошима, які лежать, наприклад, на карткових рахунках, немає. Банки продемонстрували свою стійкість, і готовність працювати під час блекаутів», — зауважує фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин.

Чому готівка не зникає

Попри цифровізацію, готівка не поспішає зникати з гаманців українців. І це стосується не лише гривні, а й валюти.

Від початку повномасштабного вторгнення обсяг готівкової гривні в обігу зріс на 192 млрд грн, і з них левова частка — це банкноти номіналом 1000 грн. Попри технологічний прогрес, українці не поспішають відмовлятися від фізичних грошей — і мають на це підстави.

«Повномасштабне вторгнення росії, їх атаки на інфраструктуру, в тому числі хакерські, ставлять під загрозу повну відмову від готівки на користь зручніших безготівкових розрахунків. Життя нас навчило, що певний обсяг грошей варто тримати в паперовій формі на випадок катаклізмів», — пояснює Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU.

Війна змусила багатьох мати «фінансову подушку» — не лише на рахунках, а й у кишені. У компанії КИТ Group, найбільшій ліцензованій мережі обмінних пунктів в Україні, наголошують: «У поточній реальності хоча б оперативний запас готівки став важливим інструментом особистої фінансової безпеки. Її головні переваги — мобільність, захист від технологічних збоїв у банках чи кібератак на їх системи, захист від форс-мажорів, включаючи відключення електроенергії, перебої зі зв’язком. Готівка залишається актуальною як у щоденному побуті, так і для реагування на життєві виклики — термінові витрати чи екстрені ситуації».

Це підтверджує й Андрій Шевчишин: «Суму, якої вистачить на 2−3 місяця життя, треба мати „під рукою“, у дуже ліквідних позиціях — готівка або на рахунках. 60−70% в гривні, решту можна розділити між доларом і євро».

Валюта — головна готівкова «подушка»

Якщо попит на гривню залишається стабільним, то готівкова валюта — справжній фаворит останніх років. За оцінками НБУ, за 2022−2024 роки українці збільшили обсяг готівкових валютних заощаджень на $38 млрд. Лише у січні 2025 року банки завезли до України $1,769 млрд — майже рекордний показник за рік.

«Послаблення валютних обмежень і покращення ситуації із наявністю готівки в обмінниках, дають громадянам можливість її придбати про запас», — коментує Михайло Демків.

Попит на валюту пояснюється декількома чинниками:

  • бажання зберегти кошти в стабільніших активах через інфляцію та девальваційні очікування;

  • ризики блокування рахунків та транзакцій з боку банків;

  • підтримка родичів за кордоном та транскордонні перекази;

  • регулярні цикли попиту — перші числа місяця, святкові періоди, відпустки.

У КИТ Group пояснюють: «У структурі попиту долар стабільно залишається валютою № 1, але євро поступово набирає обертів та збільшує частку в операціях обміну до третини, особливо в контексті подорожей до ЄС та проживання там багатьох українців… Зросла частка операцій з польським злотим — це також наслідок більшої чисельності українців у цій країні».

Безпека понад усе: як уникнути шахраїв під час обміну

З попитом на обмінні операції зростає й кількість шахрайських схем — фейкові пункти в орендованих офісах, підроблені сайти, Telegram-обмінники без ліцензій. У таких умовах важливо не лише обміняти валюту вигідно, а й безпечно.

«Авжеж, для обміну валют потрібно обирати ті місця, до яких є довіра. Це, наприклад, можна робити в касах банків. Тут ризик натрапити на шахраїв мінімальний. Так само, як і у надійних обмінників, — наголошує Андрій Шевчишин. — Якщо ви перевірили, що у пункта обміну є ліцензія, бачите, що туди періодично приїжджають інкасатори, то, напевно, йому можна довіряти. Звертатись до „мінял“, які, можливо, пропонують привабливіший курс — це вже особиста відповідальність кожного, бо тут завжди є місце для ризиків».

КИТ Group, наприклад, дбає про безпеку клієнтів через поєднання цифрового і фізичного сервісу: «У наших точках діють відеофіксація, система контролю входу/виходу. Фахівці перевіряють справжність купюр на спеціалізованому обладнанні. Звісно, видаються чеки про проведені операції».

Що далі: як зберігати гроші в часи нестабільності

Аналітики очікують, що попит на готівку залишиться високим і надалі. Восени він може навіть зрости — через курсові очікування, новий бізнес-сезон і можливі ризики для енергосистеми.

Однак водночас зростає і фінансова грамотність: українці починають диверсифікувати заощадження.

«Попри стійкий інтерес до готівки, ми бачимо зростання фінансової грамотності: українці дедалі частіше комбінують фінансові інструменти, ділять заощадження на частини — „оперативну“ (готівка), „страхову“ (в твердих валютах), „планову“ (депозити, облігації тощо)», — кажуть у КИТ Group.

Компанія радить дотримуватись принципу «3 резервів»:

  • готівка — для оперативних витрат;

  • поточні рахунки — для швидкого доступу до коштів;

  • інвестиційні інструменти — для довгострокових цілей (ОВДП, депозити, криптовалюти).

І головне — не панікувати. «У періоди курсових коливань ключове — не панікувати, а мати доступ до реальних курсів в режимі реального часу, фіксувати вигідний курс заздалегідь, користуватись перевіреними сервісами і не робити транзакцій під впливом емоцій», — наголошують у КИТ Group.

Хоча безготівкові технології невпинно розвиваються, українці ще довго не відпустять готівку. Її роль змінюється — вона вже не є головною формою щоденних платежів, але залишається важливим елементом фінансової безпеки в умовах нестабільності. І цей баланс ще довго визначатиме наші фінансові звички.