У квітні кількість учасників огляду збільшилась до 28: до переліку додався Акордбанк, який набрав 100 відгуків і автоматично додався до учасників рейтингу. Це відразу вплинуло на розподілення місць з першої десятки: Акордбанк розпочав рейтингування з 10 місця. Серед інших змін: Укргазбанк потіснив Укрексімбанк на 1 сходинку. Тепер вони розташувались на 17 та 18 місцях відповідно.

Чому банки стягують комісію за нарахування зарплати військовим

Читач «Мінфіну» a b написав відгук про те, що Восток Банк почав стягувати комісію за нарахування зарплати військовим.

«Коли спілкуються, розповідають, що частина неправильно оформила призначення платежу, коли ж їм сказали, що минулого місяця не брали, а призначення платежу було теж саме, сказали, що зарплата військового на підставі ухвали НБУ перевищує якісь ліміти, тому вони беруть комісії», — скаржиться він.

Юлія Панасюк, податковий адвокат ЮК «Приходько та партнери», каже, що у цій ситуації йдеться про типову проблему, пов’язану з неоднозначним трактуванням банками призначення платежів, що надходять як зарплата військовослужбовцям.

Вона пояснює, що у банківському середовищі немає єдиного «ліміту» на зарплату, після якого банк починає автоматично утримувати комісію. Якщо раніше аналогічні, за формулюванням, перекази банк приймав без комісії, а тепер — стягує комісію, посилаючись на «перевищення лімітів», це свідчить не про зміну нормативного регулювання, а про зміну внутрішньої банківської політики або налаштувань автоматичних систем фінансового моніторингу.

«У випадку, якщо зарплата військовослужбовця подається без належного маркування в призначенні платежу (наприклад, не вказано чітко „зарплата“ або „виплати військовослужбовцю“), банк може трактувати це як звичайне надходження коштів на рахунок фізичної особи, до яких застосовуються стандартні тарифи», — додає Юлія Панасюк.

Також можлива ситуація, коли сам банк некоректно класифікує надходження внаслідок автоматичного аналізу призначення платежу — наприклад, через технічні зміни в програмному забезпеченні. У таких випадках важливо звернутися до банку із письмовим запитом або скаргою, надати документи, які підтверджують, що надходження дійсно є зарплатою військовослужбовця, та вимагати повернення неправомірно стягнутої комісії.

«Якщо ж банк посилається на обмеження з боку НБУ, варто просити посилання на конкретний документ або офіційну позицію регулятора. В абсолютній більшості випадків НБУ не встановлює таких комісій — це внутрішнє рішення банку», — підсумовує юристка.

Адвокат Адвокатського бюро «Івана Хомича» Олена Воронкова посилається на ст. 127 Кодексу законів про працю України та ст. 24 та 26 ЗУ «Про оплату праці» та уточнює, що навіть якби комісії мали б обґрунтування, то списуватись вони мали б не з військовослужбовців, а за рахунок роботодавця.

«Авжеж, є виключення, якщо якісь відрахування передбачені трудовим договором або договором на обслуговування банківської картки, але вже окреме питання правомірності таких договорів. За даних обставин можна було б порадити особі, з якої зняли відповідні кошти, подати скаргу на голову банку, Національний банк України, а також звернутись до поліції, бо такі дії можуть підпасти під ознаки злочину», — додає юристка.

Юлія Панасюк також пояснює, що військовослужбовці, як і інші категорії «зарплатних» клієнтів, мають право самостійно обирати банк для отримання грошового забезпечення.

«Військова частина не має права нав’язувати певний банк, навіть якщо вона уклала зарплатний договір із конкретною установою. Якщо права військового порушуються — рекомендовано звернутися з письмовою заявою до командування частини або оскаржити дії вищих органів, а також повідомити про ситуацію Міністерство оборони», — радить вона.

Як ситуацію коментує банк

«Банком не стягується комісія з отримувача, у тому числі військовослужбовця, при зарахуванні на рахунок заробітної плати. Також не тарифікуються суми коштів, які зараховуються у тому числі, але не виключно, від Управління праці та соціального захисту населення, що підтверджується Тарифами Банку», — повідомили «Мінфіну» у відповідь на наш запит.

Банк також пояснив, чому раніше схожий платіж проходив без проблем, а у квітні почались проблеми, наступним чином:

«Умови не змінювались. Офіційні виплати були зараховані без комісії. Комісія була нарахована і списана банком за переказами з картки на карту — на ту частину переказів, які перевищили ліміт 30 000 грн».

У фінустанові також прокоментували претензію читача щодо вимог надати довіреність.

«При спілкуванні з кол-центром співробітники кол-центру поводяться некоректно, відмовляються спілкуватися з кимось, хто розуміється на банківських питаннях, навіть якщо власник картки пройшов автентифікацію в банку і підтверджує, що довіряє іншій людині захищати її інтереси. Співробітник кол-центру зажадав нотаріально завірену довіреність! Відмовилися спілкуватись навіть по гучному зв'язку, щоб можна було підказувати власнику карти», — скаржився a b у тому ж відгуку.

«До підтримки звернулась третя особа, яка бажала представляти клієнта в розмові з оператором. Зауважимо, що клієнтом не було надано до банку довіреності, що уповноважує особу, яка звернулась, представляти інтереси клієнта. Відповідно до вимог законодавства та з міркувань безпеки клієнтів, інформація, що представляє банківську таємницю, повідомляється операторами тільки клієнтам або ж їх офіційним представникам у межах визначених повноважень — після відповідної верифікації. Третя особа, яка звернулась до підтримки, передавала слухавку клієнту двічі за розмову, воліючи спілкуватись з оператором замість клієнта. Зрештою безпосередньо клієнту була надана вичерпна інформація щодо його надходжень та комісій за ними», — пояснили у банку.

Щодо цієї претензії, юристи, опитані «Мінфіном», — на боці банку.

«Вимога банку є правомірною. Відповідно до Цивільного кодексу України, представник має діяти на підставі довіреності, яка надає йому право вчиняти юридично значимі дії від імені клієнта. Зокрема, якщо мова йде про доступ до банківської таємниці, така довіреність повинна бути нотаріально посвідченою та прямо містити відповідні повноваження. Без цього банк має законне право відмовити у спілкуванні з третьою особою», — роз'яснює Юлія Панасюк.

Як потрапити під фінмон за грошовий подарунок

Не секрет, що деякі клієнти банків опиняються із заблокованими рахунками через те, що не можуть довести, що позичали гроші і тепер отримують сплату цього боргу на картку. Через це банки блокують їх рахунки або розривають ділові відносини. Наприклад, клієнту заблокували рахунок через повернення йому боргу.

«Скинув мені друг гроші на карту які був винен, (зичив в мене готівку), тепер кошти заблоковані, довідки які кидав в боті не підходять банку, лімітів ніяких я не перевищував, зв'язатись з банком не можу, щоб вирішити цю проблему, відеоверифікацію про яку банк дзвонив говорив не знаю навіть де знайти, хочуть пояснення і документи за моїх 36 тис грн», — пише vladzio95.

Інша проблема — це послуги, які фізособи отримують, або надають іншим фізичним особам. Наприклад, син зараховував матері гроші на картку, щоб вона розплатилася з сусідами, який допомагали їй по господарству. Результат — розрив ділових відносин, що його ініціював банк.

«З серпня місяця на цю картку було отримано від мене через термінал самообслуговування всього 38 тис грн. До того ж поповнення були майже всі з одного й того ж терміналу…», — дивується vargas322.

Інший наш читач написав, що теж отримав блокування після того, як допоміг сусіду колоти дрова, і той розплатився за виконану роботу.

«Він відплатив мені переказом на карту у розмірі 5100 грн. На другий день картку заблокували. Менеджерка каже, що це неправомірна операція. Написав заяву на розблокування, надав квитанцію. На що з Києва, з головного відділення надійшло повідомлення, щоб я, як клієнт, не надав офіційний договір, який підтверджує факт виконання послуги, за яку я получив гроші. Я пану Василю поміг дрова поколоти, який договір…», — розповідає yurakresan.

Ще два випадки стосувались отримання грошових подарунків на банківські картки. Наприклад, клієнтка Абанку отримала подарунок — гроші на день народження на картку, і блокування… Ще один випадок — скарга від ВПО, якій зарахували малі гроші дитині на солодощі, але Ощадбанк заблокував рахунок.

Дві скарги стосувались продажу особистих речей. Один наш читач намагався продавати їх, будучи за кордоном, інший — перебуваючи на прифронтовій території. Обидва підпали під пильне око фінмону.

Як це пояснюють банки

Серед перелічених скарг більшість припала на Абанк, який ми попросили прокоментувати скарги клієнтів.

«Спрацювали перевірки перевищення зазначеної в банку суми надходжень на місяць. У зв'язку з наявністю у клієнтів на рахунку великої концентрації P2P-переказів (95% і більше на рахунки інших осіб), відповідно до вимог пункту 5−2 Додатку 1 Постанови НБУ 65, банком запитувались додаткові документи/пояснення для підтвердження фінансових можливостей клієнта здійснювати відповідні фінансові операції та їх суть», — розповіли у фінустанові.

У банку повідомили, що з yeyezhova, яка скаржилась на блокування картки після отримання грошей у подарунок, банк продовжив співпрацю «за результатами проведеного аналізу відповідей та наданих документів».

З тими ж читачами, які отримали блокування після продажу власних речей, банк розірвав ділові відносини.

«Причина — встановлено факти подання недостовірної інформації або подання інформації з метою введення банку в оману. Тобто надана інформація щодо торгівлі власними речами не відповідала проведеним за рахунками операціям (всі отримані кошти виводились на рахунки інших осіб, відсутні „наземні“ транзакції сплати за продукти, одяг, комунальні, тощо)», — пояснили у банку.

Як тепер сплачувати за послуги: що радять юристи

Нагадаємо, що з 1 березня податківці почали отримувати дані про грошові перекази на рахунки громадян та бізнесу, які продають товари та послуги в інтернеті. А вже у квітні було подано проєкт закону про оподаткування товарів із маркетплейсів. Це означає, що з переказами, про які ми написали вище, проблем може побільшати. Як їх уникнути?

У випадку з оплатою послуг або товарів, Євген Ясинський радить наступні кроки:

  • Не зловживати постійними переказами за «роботи», якщо ви не ФОП.
  • Уникати розпливчастих призначень, на кшталт «за допомогу» чи «за послугу».
  • Оптимально — сплатити готівкою або оформити разову цивільно-правову угоду, якщо сума велика.

Як продати власні речі та не отримати блокування

«Банк — не податкова, і не має права трактувати будь-який переказ, як „ухилення від податків“ без належної підстави. Вони не повинні блокувати рахунки клієнтів без чітких підстав, лише через те, що ті продали свій ноутбук, велосипед чи меблі. Однак при регулярних або великих переказах вони зобов’язані провести перевірку», — пояснює юрист.

Він додає, що податки не сплачуються, якщо мова йде про продаж вживаних речей несистемно. Закон звільняє таких осіб, якщо це не бізнес, але важливо звернути увагу на такі моменти:

  • Для одноразових продажів достатньо вказати призначення: «Продаж вживаного телевізора», «за побутову річ, що була у використанні», або «за особисту річ, що була у вжитку».
  • Якщо сума велика — варто мати розписку або акт передачі, хоча б простий, щоб пояснити походження коштів.
  • Фіксувати обставини продажу речей, якщо це не одноразова подія: можна мати хоча б просту розписку або електронне листування, яке підтверджує, що йдеться про особисте майно, а не бізнес.
  • Не приймати постійні платежі від багатьох осіб без пояснень — це виглядає, як підприємницька діяльність.

В Абанку теж роблять акцент на необхідності деталізації призначення платежу та збереження доказів. Там також радять уникати «серійних» продажів. «Якщо ви регулярно продаєте багато речей, це може бути розцінено як підприємницька діяльність, яка вимагає реєстрації та сплати податків. Для банку це може стати підставою для обмеження рахунку до з'ясування обставин», — пояснили нам у коментарі представники фінустанови.

Крім того, банкіри радять не отримувати занадто великі суми за один раз, і не використовувати рахунок/картку тільки для отримання коштів від продажу і виведення їх на інші картки/рахунки чи готівку.

Як подарувати гроші без проблем

На жаль, каже Євген Ясинський, банки часто трактують побутові платежі між фізичними особами як підозрілі, особливо якщо регулярні або з «дивними» призначеннями. Причина — вимоги фінмоніторингу, який може застосовуватись і до фізичних осіб, якщо банк вбачає ризики ухилення від сплати податків або відмивання доходів. Блокують, навіть якщо це подарунок до свята. Іноді — навіть символічні суми.

Щоб уникнути блокування, юрист радить правильно оформлювати перекази. Зокрема, у графі «Призначення платежу» вказувати чітко й однозначно:

  • «Грошовий подарунок на день народження».
  • «Допомога дитині — не має зобов’язань».

«Важливо! Якщо подарунок великий (понад 50 тис. грн) — варто укласти договір дарування в письмовій формі, щоб мати підтвердження на випадок перевірок», — уточнює юрист.

В Абанку додають, що у призначенні платежу варто вказати і ПІБ дарувальника, або отримувача грошового подарунка.

«Подарунки від членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення (батьки, діти, подружжя, брати, сестри, дідусі, бабусі, онуки) не оподатковуються. Однак, якщо сума є значною, банк може поцікавитись походженням коштів у дарувальника або попросити підтвердження родинних зв'язків. Подарунки від інших осіб оподатковуються, і їх потрібно декларувати», — підкреслили у банку.

Представники банку також радять уникати підозрілих «подарунків»: регулярні отримання сум, як «подарунків», від сторонніх осіб можуть викликати підозру у відмиванні коштів або прихованій оплаті за товари/послуги.

Як правильно позичати та повертати гроші

Проблема з блокуванням рахунків через перекази коштів «у борг» або «як повернення» — типова, каже податковий адвокат ЮК «Приходько та партнери», керівник практики податкового права Євген Ясинський.

За його словами, у таких випадках може використовуватися вексель, проте в Україні це досить складний інструмент — через низький рівень правової культури щодо цінних паперів. Його застосування вимагає розуміння обліку та оподаткування.

Можна також використовувати розписку, але вона має бути не просто написана «від руки», а належним чином оформлена: з підписами, датою, сумою, реквізитами сторін. Її бажано посвідчити в нотаріуса, радить юрист.

«Найбезпечніше — укладати простий письмовий договір позики, навіть між фізичними особами. І найголовніше — вказувати призначення платежу, відповідно до договору (наприклад, „повернення позики за договором від …“). Це убезпечить і того, хто отримує кошти, і того, хто їх переказує», — каже Євген Ясинський.

З такими порадами згодні і в Абанку, і звертають увагу на деякі нюанси.

«Повернення боргу не є доходом: сума основного боргу, яку вам повертають, не є вашим доходом і не оподатковується. Однак, якщо позика була з відсотками, то отримані відсотки є доходом і підлягають оподаткуванню та декларуванню», — пояснюють банкіри.

Також у фінустанові радять зберігати не тільки договір позики, але й підтвердження переказів.

Читайте також: Народний рейтинг банків: банкіри вже почали приходити до клієнтів із перевірками

«Стара» валюта залишається в тренді

Продовжується проблема з отриманням валюти після закриття депозиту — клієнти банків скаржаться, що отримують в банках старі купюри, а на додачу — проблеми з їх внесенням на рахунки в банках. У квітні читачі «Мінфіну» залишили щодо цього відразу дві скарги.

Перша — від клієнта Абанку, який впродовж декількох днів забирав гроші з валютного депозиту, а потім через касу намагався внести ці кошти на рахунок іншого банку. Касир забракувала декілька купюр.

«Пів години слухали звинувачення про те що ми підмінили купюри і подібну маячню. Виходить що справжність грошей в цьому банку залежить від того чи прямують вони до клієнта або до каси. Візит закінчився тим що гроші зарахували на рахунок, після розмов касира з керівництвом», — поділився MrMaxim.

Банк відповів, що не працює з інкасо, а тому приймає і видає валюту лише у належному стані. «Ми завжди рекомендуємо нашим клієнтам перевіряти отримані купюри на місці, щоб уникнути можливих непорозумінь у майбутньому», — додали у банку.

Другий випадок стався в іншого читача у Сенс-Банку. Він так само забрав валюту і не зміг наступного дня покласти її на рахунок через те, що купюри були старого зразку і їх не приймали.

«Прийняла шість, а за сьому купюру вимагала комісію, заявивши при цьому, що вона таку не видавала, а я її підмінив», — розповідає SeregaKontinent. За його словами, комісія, яку з нього вимагали у банку, становила 10%.

Начальниця управління касових операцій Сенс Банку Інна Домогалова повідомила нам, що банк провів додаткове внутрішнє розслідування інциденту.

Вона також додала, що банк не надає послуг із прийому непридатних або зношених банкнот, і жодних комісій у цьому випадку не стягує.

«Якщо одна чи декілька купюр мають ознаки значного зношення, забруднення або пошкодження — у тому числі й ті, що стають видимими лише в ультрафіолетовому світлі — вони не можуть бути прийняті для зарахування на рахунок. З огляду на жорсткі стандарти перевірки банкнот, такі купюри не можуть бути видані в нашому банку, і, відповідно, ймовірність отримання їх у касі нашого відділення виключається. Саме тому одну з наданих клієнтом купюр і не було прийнято для зарахування», — пояснює Інна Домогалова.

Юлія Панасюк, податковий адвокат ЮК «Приходько та партнери» каже, що клієнт банку має право отримати придатні до обігу банкноти, які приймаються всіма фінансовими установами.

«Якщо банк видає старі, зношені або сумнівні купюри, він несе відповідальність за їх придатність, а не клієнт. Згідно з п. 47 Постанови НБУ № 103 від 15.12.2004, банк зобов’язаний перевіряти справжність і платіжність банкнот до моменту їх видачі клієнту. Якщо клієнту видали банкноти, які інший банк потім не приймає, — це порушення з боку банку-емітента», — додає вона.

Клієнтам, що стикнулися з такими проблемами, вона радить перевіряти купюри відразу у касі.

«Якщо маєте сумніви, попросіть оформити акт прийому-передачі готівки або зверніться з письмовою скаргою до керівництва відділення чи Національного банку», — підсумовує юристка.