Ситуацію, яка трапилась з Polaris0308, можна назвати детективною. Спочатку банк у застосунку повідомив клієнта про неналежну трансакцію — нібито спірні 1 750 грн. На звернення клієнта до банку повідомили, що ініціатор переказу заявив про помилково зроблений переказ. Ці гроші Polaris0308 мав повернути, тому — блок.
«На моє зауваження про те, що такого не може бути, тому що цей відправник мені вже раніше переказував гроші і цього разу, як і минулого, підтвердив свій переказ, надіславши квитанцію, зрозумілої відповіді не отримав. Вирішив звернутись безпосередньо до відділення за поясненнями», — розповідає читач.
У відділенні пояснили, що потрібно чекати 30 днів: якщо протягом цього періоду заявник не подасть відповідних підтверджувальних документів, то блокування буде знято. При цьому картка дружини читача, що була прив'язана до рахунку, до блоку не потрапила. Через 30 діб блокування зняли, але картка у застосунку не з'явилась, відповідно, користуватися нею було неможливо. Polaris0308 вирішив зателефонувати та уточнити, що відбувається. На дзвінки та обіцянки розблокувати картку пішло півтора дні. У результаті заблокували карту і читача, і його дружини.
«Дзвоню в банк, та сама дівчина мені заявляє, так, все заблоковано. Причина? І тут вона видає — оскільки банк зняв АРЕШТ!!! з ваших рахунків і зняв всі обмеження, було ухвалено рішення заблокувати всі ваші рахунки)) Який говорю арешт? Ви що? Так, каже, ви не відповіли на лист протягом 30 діб, тож, незважаючи на розблокування, ми вас заблокували», — розповідає читач.
Після біготні між телефоном і відділенням та намаганням розібратись, читач отримав лист від банку з вимогою пояснити свої трансакції.
«Але, єдине, не зазначено, з яких конкретно транзакцій. Дзвоню оператору, вона довго з кимось спілкувалася. У підсумку — ви повинні надіслати пояснення щодо кожної транзакції, що входить, за 2024 рік. Уточнюю, щодо кожної? Так, з пакетом документів, на кожну, з підтвердженням особистостей відправника та документальних підтверджень наших стосунків. Запитую, а там написано що й вихідних теж, каже, якщо написано, значить, теж треба, за весь рік? Так.», — пише читач, та називає такі вимоги такими, що виконати неможливо.
Останню спробу Polaris0308 зробив, поїхавши до відділення і намагаючись пояснити розбіжності «у свідченнях» операторів одного банку.
«Тепер варто пояснити головне, я не займаюся відмиванням грошей, торгівлею матеріалами, що розщеплюються, та ін. видами зброї масової поразки, торгівлею криптовалютами, фінансуванням тероризму та іншими незаконними операціями. За останні 2 місяці, оборот за моїми рахунками склав 11 900 грн. Що взагалі коїться?», — задається він питанням.
Що відповів банк
В Прокредитбанку нам відповіли наступне:
«Відділ фінансового моніторингу банку звернувся до клієнта з запитом щодо уточнення однієї з платіжних операцій. Це стандартна процедура, передбачена статтею 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Відповідно до законодавства, банк має право запитувати, а клієнт — надавати потрібні офіційні документи для перевірки операцій і дотримання вимог законодавства.
Доки чекали на відповідь від клієнта, доступ до рахунків було тимчасово обмежено. Згодом, після звернення клієнта через платформу «Мінфін», із ним оперативно зв’язалися працівники банку. Вони детально пояснили потрібні дії та умови подальшого обслуговування. У результаті рахунки було закрито, відповідно до узгодженого рішення", — повідомила пресслужба Прокредитбанку.
Що кажуть юристи
«Якщо клієнт стверджує, що трансакція не була спірною, а кошти надходили від знайомої особи із підтвердженням квитанцією, то такі дії банку можна розцінювати, як помилку або некоректну оцінку ситуації в рамках фінансового моніторингу», — пояснив юрист ЮК «Арес» Ігор Терещенко.
За його словами, банк має право перевіряти транзакції, відповідно до законодавства про запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Проте:
- перевірка має бути обґрунтованою;
- банк повинен повідомити клієнта про причини підозр, якщо це можливо без порушення конфіденційності фінмоніторингу;
- якщо підстав для підозр не було, клієнт має право звернутися до банку за поясненнями або подати скаргу до НБУ.
Якщо співробітниця банку стверджувала, що рахунки заблоковані через ненадання відповіді на повідомлення протягом 30 днів, це викликає декілька питань, каже юрист:
Правомірність дій банку: чинне законодавство України не передбачає автоматичного «арешту» рахунків через ігнорування клієнтом повідомлень банку.
Реальні причини блокування: як з'ясувалося, блокування було пов'язане із фінансовим моніторингом, що потребує конкретних процедур та підстав. Заява про «арешт рахунків» могла бути неправильною інтерпретацією ситуації або помилкою співробітниці.
Щодо величезного переліку документів, які запитав банк, то ми запитали юристів, чи має право банк вимагати від клієнта дані щодо кожної вхідної та вихідної трансакції з підтвердженням особи відправника, відносин, тощо, тобто повний пакет?
За словами Ігоря Терещенка, банки мають таке право, «але в межах законодавства».
Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» дозволяє банкам: проводити додаткову перевірку клієнта та запитувати документи, що підтверджують походження коштів та мету фінансових операцій.
Проте, за його словами, такі вимоги мають бути:
- пропорційними: банк не має права вимагати надання зайвих документів.
- чітко обґрунтованими: запит документів повинен бути пов'язаний із конкретними підозрами щодо порушень.
«Якщо оцінювати ситуацію, яка сталася із дописувачем «Мінфіну», то вимоги банка в цій ситуації вбачаються такими, що не відповідають жодному з цих критеріїв.
Якщо клієнт вважає запити банку такими, що порушують його права, він може звернутися з офіційним запитом до банку з вимогою пояснити підстави таких вимог, а також звернутися зі скаргою на дії банку до НБУ", — вважає юрист.
Людині, яка потрапила до подібної ситуації, він радить:
- превентивно — за можливості, зберігати документи, що підтверджують суть трансакцій, не приймати доходи з підприємницької діяльності на картку фізособи;
- у разі виникнення подібної ситуації — фіксувати усю комунікацію з банком, вимагати у банка письмових пояснень встановлення тих чи інших обмежень;
- у разі, коли врегулювання спору з банком неможливе через його неконструктивну позицію — звертатися зі скаргами до НБУ, у яких викласти усі обставини ситуації з посиланням на докази, що їх підтверджують. Проконсультуватися з юристом та оцінити перспективи звернення до суду із позовом до банку.
Правила конкурсу «Відгук місяця»
Приз за найкращий відгук місяця — 500 грн. Щоб потрапити до числа претендентів на звання «кращий», відгук має відповідати низці критеріїв:
Відгук має бути написаний на основі особистого досвіду спілкування з банком або використання банківських продуктів.
Описаний досвід має бути корисним іншим клієнтам банку.
У відгуку може бути описаний як негативний, так і позитивний користувальницький досвід.
Оптимальний обсяг коментаря — до 2−2,5 тис. знаків.
Більше про правила «Відгуку місяця» читайте тут.