Наразі такі зарплати одержують далеко не всі працівники, які задіяні в «критичних» секторах. Як розповів «Мінфіну» перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко, на багатьох хлібозаводах, наприклад, особливо регіональних, оклади не перевищують 14−15 тис. грн.
«Зарплати 20 тис. підйомні хіба що для Києва та Львова. У нас — 13−15 тис.», — каже й керівник аграрного підприємства «Злато Таврії» Ігор Йосипенко.
Питання в тому, чи почнуть роботодавці масово підвищувати оклади, щоб отримати можливість бронювати цінних співробітників для своїх підприємств? Якщо це станеться, на ринку праці можуть змінитися зарплатні тренди і ситуація з дефіцитом кадрів.
«Мінфін» розбирався, як бронювання вплине на ринок праці, і хто може розраховувати на збільшення зарплати.
Зарплата 20 тисяч та щомісячні перевірки
15 листопада уряд вніс зміни до своєї Постанови № 76, яка прописує правила бронювання працівників критичних підприємств. А днями відповідну Постанову № 1332 було офіційно опубліковано.
Нагадаємо: Кабмін уже декілька разів змінював правила щодо броні. У середині жовтня видача відстрочок була припинена через аудит Міноборони раніше оформлених бронювань.
«Президент особисто зайнявся вивченням цього питання, і обурився тим, скільки броней оформлено на тлі складнощів із мобілізацією», — розповіло «Мінфіну» джерело, близьке до уряду. За його словами, окрім перевірок уже виданих відстрочок, Кабміну доручили підготувати нові правила бронювання. Що й було зроблено.
Як змінилися умови оформлення відстрочок для працівників?
Нововведень декілька:
Зарплатна планка. Нарахування для застрахованих осіб за останній квартал мають бути не нижчими за 2,5 мінімальних зарплат. Цей пункт стосується лише підприємств приватної власності та не є обов'язковим для державних підприємств, а також компаній, що працюють у сфері енергетики та комунальних послуг.
У них, для отримання права на бронь, розмір середньої нарахованої зарплати має бути не нижчим за розмір середньої зарплати в регіоні за 4 квартал 2021 року (за даними Держстату), що підтверджується відповідною довідкою.
Відсутність заборгованості за зарплатами, податками до державного та місцевих бюджетів та ЄСВ. Раніше серед вимог фігурувала лише відсутність боргів за єдиним соціальним внеском, тепер додали ще й фінансову дисципліну за усіма іншими податками. Зазначимо, що раніше відсутність боргів за ЄСВ значилися у списку умов для набуття підприємством статусу «критичного» (а отже, можливості бронювати людей).
Але, по-перше, для всіх зарплата мала бути не нижчою, ніж середня у галузі в конкретному регіоні, по-друге, для набуття статусу «критичного» підприємству потрібно було виконати всього декілька вимог з довгого списку (до нього входили також обіг, умови щодо власників, сфери діяльності тощо). Тобто реально було отримати «критичний» статус і без дотримання умов щодо зарплати. Тепер же податковий та зарплатний критерії стали обов'язковими.
Перевірки щодо виконання критеріїв бронювання проводитимуться щомісяця. У разі порушень умов, підприємство ризикує втратити статус критичного та броні для співробітників.
Бронювання відбуватиметься через «Дію». Мінекономіки має сформувати та вести Єдиний перелік органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для бронювання військовозобов'язаних, — йдеться у постанові Кабміну. У цьому переліку, зокрема, будуть зазначені підстави для бронювання, наприклад, номер та термін дії контракту, за яким підприємство виконує держзамовлення (що є підставою для бронювання працівників), ліміти бронювання тощо.
Вже видані відстрочки діють не довше 31 грудня 2024 року, потім їх потрібно буде переоформити за новими правилами.
Партнер юридичної компанії Syrota Dzis Melnyk & Partners Сергій Дзіс та керівник практики працевлаштування та військової практики Влад Кепко проаналізували для «Мінфіну» основні зміни у бронюванні.
Ось головні нюанси, актуальні для бізнесу:
- Квота на бронювання співробітників не змінюється — не більше 50% військовозобов'язаних. Але тепер у ній не враховуватимуть військовозобов'язаних жінок, військовозобов'язаних, яким оформлено інше відстрочення (наприклад, по догляду за особами з інвалідністю або як багатодітним батькам), кінцевих бенефіціарних власників підприємств (якщо ті не є їхніми співробітниками), членів спостережних рад стратегічних (вартість активів чи річний розмір чистого доходу перевищує 200 млн гривень) та особливо важливих для економіки (вартість активів — понад 2 млрд грн, або річний розмір чистого доходу — понад 1,5 млрд гривень), працівників підприємств, визнаних Мінстратегпромом критично важливими для функціонування економіки у сфері ВПК.
- Кількість військовослужбовців, що підлягають бронюванню, може перевищувати 50% за окремим рішенням міністра оборони.
- Перебронювання «з чистого листа»: доведеться перебронювати всіх працівників, відстрочка яких діятиме станом на дату офіційного опублікування постанови Кабміном із цими змінами, щоб усі були заброньовані через портал «Дія». Таким чином, усі старі броні «обнулять», а нові — запустять практично одночасно. Але для оформлення броні по-новому передбачено перехідний період — до 28 лютого 2025 року.
- Подання списку на бронювання: тепер компанії мають бронювати виключно безпосередньо через портал «Дія», за винятком тих підприємств, які не мають коду, згідно з ЄДРПОУ, — вони можуть і надалі подавати списки до держоргану, який надав статус критичності. Список через портал «Дія» надасть цей орган.
- Переведення на спецоблік — отримання відстрочки — буде вже не відразу й автоматично, а протягом 72 годин із моменту подання списку на порталі «Дія», і лише за виконання декількох додаткових умов.
- Анулювання відстрочки: керівник компанії тепер зможе подати заяву про анулювання бронювання через портал «Дія». Таку заяву можна буде подати також щодо працівників, які працевлаштовані на підприємстві, але заброньовані за іншою компанією.
- Мінекономіки тепер надсилатиме рішення про анулювання броні також і до Мінцифри, і до Міноборони, а не лише самої компанії, як було раніше. Відстрочка вважатиметься анульованою з дня ухвалення Мінекономіки відповідного рішення.
- Держорган, який надав статусу критичності, зможе ініціювати через портал «Дія» виключення компанії з Єдиного реєстру для бронювання. Внаслідок чого бронювання буде неможливим, а відстрочки — анульовані.
«З одного боку, всі ці зміни впорядковують процедури, підвищуючи прозорість та зменшуючи ризик зловживань. Наприклад, не враховуватимуть до квоти військовозобов'язаних жінок, неможливо забронювати працівника «у моменті», коли його ось-ось мобілізують (тепер переведення на спецоблік буде лише протягом 72 годин, а не відразу).
З іншого боку, нові вимоги, як-от розширені критерії зарплати та фінансової дисципліни, створюють додаткове навантаження на приватний сектор, що може бути викликом для компаній, які вже й так опинилися у складних фінансових умовах. Водночас підприємствам важливо швидко адаптуватися до нових правил, з огляду на те, що вони мають перебронювати працівників через портал «Дія» вже до 28 лютого 2025 року і на той час відповідати всім встановленим критеріям.
Головне завдання бізнесу зараз — гнучко реагувати на зміни та ретельно готувати документи, щоб зберегти ключових працівників, адже боротьба за кадри — це боротьба за виживання бізнесу в умовах війни", — додали в компанії Syrota Dzis Melnyk & Partners.
«Переоцінка» працівників
Останній місяць, коли оформлення відстрочок фактично зупинилося, бізнес масово скаржився на дефіцит персоналу, що посилюється, а багато хто заявляв, що готовий бронювати «на будь-яких умовах».
Але, як виявилося, критерій щодо зарплати у 20 тис. при поточних окладах можуть виконати далеко ще не всі підприємства.
«Ця вимога хіба що для Києва та Львова. У нас працює багато різноробочих, які мають ринкову зарплату — до 15 тис. Ми, зрозуміло, не платимо більше. Це ж стосується помічників комбайнерів. 20 тис. і більше одержують, скажімо, комбайнери, землевпорядники, бухгалтер тощо», — розповів «Мінфіну» Ігор Йосипенко.
Юрій Дученко каже, що у них у галузі на великих хлібозаводах середня зарплата становить близько 20 тис. грн, а ось на невеликих, особливо у регіонах, — лише 14−15 тис. грн. Багато що залежить ще й від спеціальності. Наприклад, водії одержують по 20 тис. грн і більше навіть у регіонах та на дрібних виробництвах, бо на ринку великий дефіцит таких працівників, а функціонувати без них заводи, зрозуміло, не можуть.
Керівник концерну «Ярослав» Олександр Барсук каже, що до 20 тис. грн не дотягують зарплати охоронців, різноробочих, молодих спеціалістів.
Тобто на сьогодні розклад такий, що підприємства, зокрема, зі статусом критичних, більше орієнтуються на ринкову ситуацію та зарплатні тренди. Тобто платять працівникам стільки, скільки вони реально коштують на ринку праці.
І якщо водії у дефіциті, то оклади їм підвищують усі — і транспортні підприємства, і хлібозаводи. Останні, наприклад, лише за останні деілька місяців підтягнули оклади водіїв на 10−15%.
Зрозуміло, що не всі платять офіційні зарплати. У деяких компаній люди оформлені на мінімалку, навіть якщо насправді отримують 20 тис. чи більше.
У світлі нових вимог щодо бронювання роботодавцям доведеться або підвищувати реальні середні зарплати, зокрема, тим співробітникам, яких вони хочуть забронювати, або виводити з тіні зарплати «в конвертах» (і, відповідно, платити більше податків).
Йдеться про досить великий сегмент ринку праці. За даними Мінекономіки, бронювання оформлене у понад 900 тис. українців, тоді як, за словами керівника Економічного дискусійного клубу Олега Пендзіна, загалом у легальному бізнесі зараз працює 6,5 млн осіб.
Як зміни щодо бронювання можуть загалом позначитися на ринку праці?
Роботодавці шукають варіанти
Думки роботодавців, із якими поспілкувався «Мінфін» щодо можливого підвищення зарплат «під бронювання», розділилися.
Юрій Дученко каже, що хлібозаводи точно підвищуватимуть оклади водіям, а також іншим працівникам, які забезпечують нормальне функціонування підприємств. Наприклад, пекарям чи укладальникам, оскільки їхня робота є фізично важкою, і працюють на цих посадах переважно чоловіки.
За даними Jooble, зарплати тих самих пекарів на ринку зараз різні. Скажімо, у Стрию такого фахівця шукають на 10 тис. грн, у Черкасах — на 15−17 тис. грн, у Полтаві — на 12 тис. грн.
Далеко не факт, що вакансії, які зараз «коштують» 10 тис. грн, із 1 грудня різко подорожчають до 20 тис. грн.
«Ми подумаємо, що можна зробити. Не виключено, що підвищимо до 20 тис. оклад тим, кого плануємо забронювати. Але у них зросте виробниче навантаження. А деяких працівників скоротимо. Платити більше всім ми не зможемо», — розповіли «Мінфіну» на одному із пекарських підприємств.
Ігор Йосипенко зазначив, що вони, найімовірніше, відмовляться від статусу критичного підприємства, який на сьогодні мають. «Ми не можемо бронювати людей із такою зарплатною планкою. Мені простіше виставити патрулі, щоб попереджали про наближення військкомів та „ховати“ людей», — зазначив Йосипенко.
Олександр Барсук каже, що низькооплачуваних фахівців багато підприємців почнуть переводити на окремі фірми або офіційно звільняти, щоб вони не псували зарплатну статистику по компанії.
А тим, кого дійсно критично важливо забронювати, можуть підвищити зарплату, якщо йдеться про незначне збільшення, до 3 тис. грн на місяць.
Нові оклади та дефіцит
У світлі таких «кадрових стратегій» може змінитися ситуація в деяких сегментах ринку праці, причому для всіх претендентів — і тих, хто намагається влаштуватися на «критичні» підприємства, і для решти.
По-перше, можуть «позапланово» зрости зарплати для найдефіцитнішх фахівців.
До них, за даними Державного центру зайнятості, належать, наприклад, працівники м'ясних виробництв, де, станом на листопад, понад 260 вакансій і лише 308 «вільних» фахівців, які, теоретично, можуть претендувати на цю роботу.
Невеликий розрив між кількістю вакансій та кількістю тих, хто шукає роботу, у такому сегменті, як виробництво соків (здобувачів всього на 10% більше, ніж вакансій), кормів для тварин (практично 1 до 1), деревообробка, харчопром тощо.
Наприклад, для працівників із обслуговування технологічного обладнання Державний центр зайнятості має близько 14,4 тис. грн. вакансій, а претендентів на таку роботу — 14,9 тис. При цьому далеко не факт, що вони погодяться на запропоноване місце.
Якщо підприємства, які можуть претендувати на статус критичних та, отже, оформляти бронювання, збільшать оклади до 20 тис. грн, то й інші «підтягнуть» зарплати для таких спеціалістів щонайменше до 17−18 тис. грн.
По-друге, може посилитись дефіцит фахівців для тих підприємств, які не зможуть підвищувати оклади. Особливо це стосується тих же «критичних» виробництв, які донедавна заманювали співробітників бронюванням і ті були готові працювати навіть за умови невисокої зарплати. Але тепер вакансії з окладами нижче за 20 тис. такі переваги втратять. І заповнити їх роботодавцям буде дуже складно.
Наприклад, на хлібозаводі у Черкаській області пекарю пропонують 15 тис. грн, а у пекарні-кондитерській у цьому ж регіоні — 18 тис. грн. Якщо броні не буде ні там, ні там, то фахівець, найімовірніше, віддасть перевагу вакансії з вищим окладом.
«У результаті зарплати все одно зростатимуть, але не так швидко — приблизно на 1 000 грн на квартал», — каже Барсук.
До цієї «перспективної» категорії можуть потрапити різнороби, ткачі, пекарі, заводський персонал невисокої кваліфікації, тобто ті, хто виконує важку фізичну роботу, отримуючи при цьому порівняно невисоку зарплату.
По-третє, деякі українці ризикують втратити роботу. Якщо компанії скорочуватимуть частину працівників, щоб підвищити зарплати до потрібної для бронювання планки тим, хто залишився, найменш цінні, з погляду роботодавця, фахівці можуть піти під звільнення.
По-четверте, може прискоритися загальне зростання зарплат — і за спеціальностями, які бронюють, і за іншими, зокрема, «жіночими».
«Питання стоїть таким чином, щоб у конкретного фахівця, якого ми хочемо забронювати, зарплата була не нижчою за 20 тисяч. Не всі посади на наших підприємствах відповідають цьому критерію».
Але люди необхідні для забезпечення технологічного процесу. Тому ми, задля збереження соціальної справедливості, підвищуватимемо оплату й іншим працівникам, а не лише тим, кого плануємо забронювати", — каже керівник компанії «Молочний альянс» Сергій Вовченко.
Врахують у цінниках
У компаніях кажуть, що якщо й підвищуватимуть зарплати «для броні», то згодом закладуть їх до собівартості продукції, і, відповідно, до цін.
За словами Юрія Дученка, у хлібопекарській галузі частка оплати праці у собівартості продукції може сягати 20%. Відтак, через зростання зарплат ціни на хліб можуть зрости ще на 3−4%.
Керівник «Молочного альянсу» Сергій Вовченко також каже, що через підвищення зарплат зросте собівартість і, відповідно, цінник для кінцевого споживача.