► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Характеристика бідності

Згідно з доповіддю, сьогодні 44% населення світу живе на суму менш як $6,85 на день, що вважається рисою бідності для країн з рівнем доходу вищим за середній. При цьому на викорінення крайньої бідності, що визначається на рівні $2,15 на день, потрібно щонайменше три десятиліття.

З 1990 року, через зростання чисельності населення, кількість людей, які перебувають за межею бідності, практично не змінилася, зазначається у доповіді. При цьому після початку пандемії прогрес у скороченні глобального розриву у рівнях добробуту — це новий показник загального добробуту, який вимірюється СБ, — зупинився. Це свідчить про уповільнення зростання доходів серед усіх верств населення цей період.

Читайте: Світовий банк: в Україні за межею бідності опинилися 7,1 мільйона людей

У доповіді наголошується, що 1,7 млрд осіб, або 20% населення планети, все ще мешкають у країнах з високим рівнем нерівності, в основному, в країнах Латинської Америки та Карибського басейну, а також у державах Африки на південь від Сахари. Цей високий рівень нерівності відображає відсутність можливостей для соціально-економічної мобільності та обмежує перспективи скорочення бідності.

Складності пов'язані з низькими темпами економічного зростання, високим рівнем боргу, міжполітичними конфліктами та нестабільністю, а також кліматичними потрясіннями, каже старший керуючий директор Світового банку Аксель ван Тротсенбург. Так, майже всі жителі країн Африки на південь від Сахари перебувають у зоні ризику через екстремальні погодні явища.

«В умовах одночасного впливу цих криз традиційні підходи більше не працюватимуть. Щоб справді покращити умови життя людей, підвищити їхні доходи та захистити нашу планету, нам необхідний принципово новий план дій у галузі розвитку», — уточнює ван Тротсенбург.

Читайте: У результаті рівень бідності в Україні зріс у десять разів — Світовий банк

Для викорінення проблеми бідності, враховуючи низькі темпи прогресу в цій галузі, може знадобитися понад 100 років, вважають у СБ. При цьому в середньому доходи у світі мають зрости вп'ятеро, щоб досягти рівня $25 на особу на день — мінімального стандарту добробуту для країн із високим рівнем доходу.

У цілому для зниження рівня бідності у майбутньому необхідне менш вуглецевовмісне економічне зростання, ніж у минулому. У СБ міркують, що зниження крайньої бідності на рівні $2,15 на день не завдасть значних збитків довкіллю, оскільки частка найбідніших країн у загальних викидах відносно невелика. Однак скорочення бідності при вищому рівні $6,85 на день може призвести до значного збільшення викидів.

Тому кожна країна має застосовувати індивідуальний підхід з огляду на свій рівень доходу.

  • Так, державам із низьким рівнем доходу слід зосередитись на скороченні бідності через економічне зростання. Він може бути забезпечений за рахунок збільшення інвестицій у створення робочих місць, розвитку людського капіталу, забезпечення доступу до послуг та покращення інфраструктури. Також важливо підвищувати стійкість до зовнішніх дій.
  • Країнам із середнім рівнем доходу потрібно сфокусуватися на збільшенні доходів для зниження вразливості до потрясінь та проводити політику щодо зменшення вуглецевої ємності зростання.
  • У країнах із високим рівнем доходу та рівнем доходу вище середнього, де викиди вуглецю високі, слід приділяти увагу скороченню викидів та пошуку способів уникнути втрати робочих місць.