Чому НБУ проти 50% податку на банки

За 2023 рік банки сплатили податку на прибуток близько 76 млрд грн, недержавні банки сплатили близько 21 млрд грн. За нашими розрахунками, потенційний додатковий обсяг податку недержавних банків цього року становитиме близько 19 млрд грн, із яких близько 10 млрд грн потрапить до бюджету 2024 року, решта — до бюджету наступного.

Банки мають нарощувати обсяги кредитування економіки. Якщо ми хочемо, щоб банки надавали кредити та інвестували в ОВДП, не маємо забирати в них капітал.

Про ОВДП та депозитні сертифікати

Ми говоримо з банками відверто: альтернативою вкладенням у державні ЦП є емісія. Ми не вказуємо їм, скільки купити. Ми кажемо, що бачимо ліквідність і що вона може буде спрямована в ОВДП. Пропонуємо порахувати та визначитись самим.

Частка ОВДП у чистих активах держбанків, без врахування капітальних паперів, перебуває на рівні близько 23%, у той час як у банків із іноземним капіталом — близько 11%. А частка депозитних сертифікатів у банків із іноземним капіталом — 24%, тоді як у державних — близько 12%.

Обсяг доходів від депозитних сертифікатів, як і їхня частка, зменшуються. За січень-серпень 2024 року ця частка скоротилася з 20% доходів банків до 16%. Зростають доходи від ОВДП і зростатимуть.

Про ризики банків із іноземним капіталом

Вкладення в депозитні сертифікати для банків із іноземним капіталом вигідніше, ніж в ОВДП, з огляду на короткостроковість цих активів.

Українські «дочки» іноземних банківських груп мають ліміти на вкладення в державні цінні папери. Це відбувається через те, що ці вкладення з'їдають капітал, коли материнський банк готує консолідовану звітність.

Банки іноземних груп складають звітність за стандартами материнської компанії і ЄЦБ. Ризики за активами ОВДП та депозитними сертифікати, які ми вважаємо безризиковими, за їхніми стандартами оцінюються в 150%. Нам потрібні регуляції, еквівалентні європейським. Зараз ми маємо 73% співпадіння.

Про ризики банків за капіталом

Регулятивний капітал менше 200 млн грн у банків Перший інвестиційний, Мотор та Портал. Близько до цієї межі — в банків ОКСІ, БТА, Комінвест, Юнекс, Український капітал. За нормативами достатності — найнижчі значення у банків Альянс та Сенс.

Навіть у разі порушення нормативів, банки матимуть можливість скласти і виконувати програму капіталізації, та таким чином уникнути застосування заходів впливу.

Що відбувається з кредитами

У нас понад 400 млрд грн NPL. Із них 45% — це кредити колишніх власників Приватбанку, 30% — воєнні кредити, а решта — це старі зобовʼязання, що виникли ще до 2014-го. І вони переважно сконцентровані в двох державних банках.

Увесь NPL-портфель зарезервований на понад 90%. Це хороший показник.

Спостерігається зниження ставок за кредитами бізнесу на близько 5 в.п. із початку року, приріст кредитного портфеля. Банки збільшують кредитні апетити.

Система потроху приходить до тями і кредитує здебільшого вже поза держпрограмами. Питома вага держпрограм уже менш ніж 35% (від обсягів кредитного портфеля в липні).

Є питання нових кредитів. На жаль, обстріли тривають, тож тут важко прогнозувати. Саме тому ми вважаємо, що буфер капіталу має залишатись.

Читайте також: В НБУ радять подумати над тим, як змінити програму «єОселя»

Про державні банки

Укрексімбанк є дистрибʼютором міжнародних програм підтримки бізнесу, і це могло би бути однією з їхніх основних функцій. У період відновлення експортно-імпортний банк міг би відігравати роль установи розвитку.

Приватбанк є машиною, з погляду автоматизованих процесів, обслуговування клієнтів, контролю та оцінки ризиків, скорингу тощо. Можливо, їм варто заходити в нішу «середній бізнес плюс». Водночас це питання експертизи й розбудови процесів, в тому числі роботи з проблемною заборгованістю. Без експертизи й чітких процесів це може мати дуже негативні наслідки. Якщо таку машину розігнати на «середній бізнес плюс», то можливі дуже великі обсяги.

У Сенс Банку непогані технології для роздрібного банку, класний додаток. Просідання пов’язане переважно з націоналізацією та подіями, які відбувались до неї. При цьому банк не є реципієнтом ліквідності, як Приват чи Ощад. Думаю, Сенс своє наздожене.

Про Ощад говорили, що він мав би зайняти нішу «середнього/середнього плюс» бізнесу, тобто десь між Приватом і Укргазом. Зараз він, як і Приват, має надавати банківські послуги всім громадянам і на всіх територіях, зберігаючи та швидко відновлюючи мережу відділень, запроваджуючи мобільні відділення, що досить дорого. Тоді як інші банки можуть собі дозволити цього не робити.

Читайте також: Рожкова: Два держбанки потрібно буде докапіталізовувати на 3 млрд після підвищення податків

Про фінкомпанії

У банків 25% податку на прибуток, у фінкомпаній, як і у решти юросіб, — 18%. Умовна фінансова компанія може взяти у банку кредит під 13%, використати ці кошти для свого кредитування вже під 30%, отримати прибуток і оподаткувати його за нижчою ставкою.

Це не порушення закону, але оптимізація. Тому ми пропонуємо вирівняти умови і встановити фінкомпаніям податок на прибуток у 25%. Ми ставили це питання ще минулого року.

Про фінтехи

Щодо «Фінтех Бенд» — ми плануємо провести серед всіх банків оцінку ризиків, із погляду безперервності надання їм критичних послуг із боку сторонніх провайдерів.

Ключові питання — наскільки ці провайдери є надійними, та чи є у банків план «Б», якщо, наприклад, постачальник несподівано підвищить ціни.

Ми також розробили законопроєкт про критерії визначення повʼязаних із банками осіб. Концепт закону узгоджений з МВФ. Метою було, у тому числі, посилити вимоги до операцій банків із такими особами.

Наприклад, послуги з надання програмного забезпечення чи виплата роялті. Ми бачимо це не тільки в Універсал Банку.