Про те, чи можна було вирішити цю проблему в менш болючий спосіб для громадян і бізнесу, розповів фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Мирослав Лаба. «Мінфін» обрав головне.

Третій рік війни, усі прагнуть Перемоги та Миру в країні. Населення та бізнес донатить на автомобілі, мавіки, прилади нічного бачення та інші важливі речі, яких потребують військові.

Країна фактично живе за рахунок фінансової підтримки партнерів та зброї, яка надається нашими союзниками. Армія фінансується за рахунок податків бізнесу. У всіх громадян є розуміння того, що кожна додаткова гривня на армію додає їй міцності та зберігає життя наших захисників.

Лише на третьому році війни уряд наважився на підвищення рівня оподаткування доходів громадян та бізнесу, оскільки у бюджеті бракує коштів для фінансування Збройних Сил України.

Частину з необхідних 500 млрд грн на виплати військовослужбовцям, придбання військової техніки, будівництво фортифікаційних споруд, уряд планує покрити за рахунок підвищення податків.

На момент публікації, після консультацій народних депутатів із аналітичними центрами та бізнесом, частину норм (найшкідливіших) із первинного проєкту 11416, про які йдеться нижче, було видалено. Але не всі. Проголосований за основу оновлений проєкт 11416д містить такі норми:

  • підвищення військового збору працівникам із 1,5% до 5%,
  • військовий збір для 1−2 груп ФОП — 800 гривень на місяць,
  • авансові внески з податку на прибуток для АЗС,
  • 1% військового збору з обороту для ФОП третьої групи,
  • 25% прибутку на фінустанови,
  • помісячна звітність ПДФО (для економічного бронювання),
  • 50% податок на прибуток банків у 2024 році.

Чому бізнес та експерти не погоджуються з пропозиціями уряду

1. З боку уряду була відсутня будь-яка попередня комунікація та обговорення запропонованих рішень. Для експертів та бізнесу податок з обороту та оподаткування ювелірної галузі у розмірі 30% — було несподіваною та вкрай негативною ідеєю;

2. На початку 2024 року уряд запевняв, що насамперед планується реформування фіскальних органів, боротьба з корупцією, а вже після цього підвищення податків (декларування стратегії, яка ігнорується);

3. Неодноразово прем'єр-міністр запевняв суспільство, що підвищення податків не буде, хоча про «дірку» у бюджеті 2024 року деякі народні депутати заявляли ще наприкінці минулого року (обман суспільства);

4. Пошук додаткових доходів бюджету пропонується не за рахунок підвищення ефективності роботи фіскальних органів, а за рахунок збільшення податків. За наявності потенційних річних втрат держбюджету від «тіні» у розмірі близько 400 млрд грн, із яких втрати від контрабанди (120−150 млрд грн), контрафакту та нелегальної торгівлі (46−51 млрд грн), зарплат у конвертах (70−110 млрд грн), такий підхід виглядає вкрай нелогічним (відсутній наступ на тіньову економіку).

Найшкідливішими для економіки є запровадження податку з обороту, підвищення військового збору на заробітну плату, військовий збір на ювелірні вироби та на реалізацію усього сегменту автомобілів.

Податок із обороту дискримінує українських виробників та негативно вплине на їх здатність конкурувати на світових ринках. Підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% для всіх найманих працівників призведе до подальшої тінізації зарплат та зменшення економічної активності.

Щодо збільшення оподаткування ювелірної галузі — запровадження 30% військового збору призведе до суттєвого здорожчання продукції цієї галузі, і як наслідок — скорочення офіційних продажів, припинення діяльності та існування значної частини прозорого ювелірного сектору, зростання неконтрольованого «тіньового» обороту ювелірної продукції до 90%. І це при тому, що ювелірна галузь, після скасування архаїчного пробірного збору, — з початку 2024 року демонструє значне зростання офіційних продажів на 56% (січень 2024 р. до липня 2024 р.) та зростання сплати податків майже удвічі.

Податки сплачує легальна економіка, тіньовий сектор та корупція — її вороги, тому для пошуку додаткових надходжень уряду варто було б зосередити увагу саме на зменшенні перешкод для діяльності білого бізнесу.

Що пропонується аналітичними центрами

Реформа фіскальних органів, відповідно до рекомендацій міжнародних експертів

За результатами незалежної оцінки процесу адміністрування податків TADAT (the Tax Administration Diagnostic Assessment Tool) та участі фахівців МВФ та Світового банку ще у лютому 2018 року була розроблена Концепція реформи Державної фіскальної служби України та План дій з реформи податкової та митниці, які досі не реалізовані. Затверджений план уряду передбачав:

  • встановлення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, запровадження системи моніторингу їх виконання;
  • розроблення та запровадження комплексної системи заходів мотивації та заохочення до доброчесного та ініціативного виконання обов’язків;
  • визначення чітких прав, обов’язків та відповідальності працівників контролюючого органу, у тому числі за шкоду, заподіяну неправомірними діями таких працівників платникам податків.

Детінізація ринку заробітних плат

На цей час в Україні близько 5 млн працівників залучені у приватному секторі. Натомість середня заробітна плата, яку дає статистика, суттєво відрізняється від заробітних плат в оголошеннях із пошуку працівників (work.ua, robota.ua), в яких пропонуються суттєво вищі зарплати: у торгівлі — 15−30 тис. грн, на транспорті — 22−45 тис. грн тощо.

Вбачається доцільним на час воєнного стану змінити розподіл ПДФО з робочих місць, які створені та/або фінансуються державою, у бік збільшення на користь Державного бюджету, при цьому всі 100% ПДФО з робочих місць, що створені місцевими органами влади, — залишити у розпорядженні органів місцевого самоврядування.

Одночасно пропонується надати органам місцевого самоврядування доступ до даних Державної податкової служби України (АІС «Податковий блок») про платників податків, які здійснюють діяльність та сплачують податки на відповідній території, щодо кількості найманих працівників, середньої зарплати, отриманих ліцензій, виторгів через РРО, об'єктів оподаткування тощо. Таким чином Державний бюджет отримає додаткові фінансові ресурси, які органи місцевого самоврядування зможуть компенсувати за рахунок ефективнішої роботи органів податкової служби над тіньовою економікою.

Належне адміністрування податків на землю та нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (надалі — податку на нерухомість)

Наразі податки на нерухомість адмініструються вкрай незадовільно, потенційні додаткові надходження до зведеного бюджету оцінюються на рівні 35 млрд грн. Другий рік поспіль Міністерство фінансів України готує законопроєкт про покращення адміністрування місцевих податків та збільшення повноважень органів місцевого самоврядування, однак до цього часу законопроєкту немає.

Податки, які доволі прості в адмініструванні, — зібрати так і не вдається.

Покращення роботи з податковим боргом

Загальна сума заборгованості за податками та єдиним соціальним внеском станом на 1 квітня 2024 року становила 164,1 млрд грн. Понад 4,8 млн платників податків мають податкову заборгованість. Заходи уряду (розпорядження КМУ 542 від 2019 року) щодо удосконалення роботи підвищення ефективності стягнення податкового боргу — залишились нереалізованими. Більшість громадян країни не знають, що у них є заборгованість та як її можна сплати, публічний реєстр боржників на сайті податкової служби відсутній.

Раціональне витрачання коштів Державного та місцевих бюджетів

Витрати на благоустрій (за винятком поточних ремонтів та утримання територій) та капітальне будівництво є «розкішшю» під час повномасштабної війни. Окрім іншого, такі видатки викликають справедливе обурення громадян та збільшують їх невдоволення через марнотратство та витрачання коштів на непершочергові речі.

У зв’язку з цим, пропонується прискіпливо переглянути поточні кошториси усіх розпорядників коштів та запровадити щомісячний публічний моніторинг їх сумнівних витрат.

Читайте також: Замороження мінімальної зарплати і чверть ВВП на війну: яким буде бюджет-2025

Діалог влади з бізнесом та обґрунтування

Читаючи пояснювальну записку до урядового законопроєкту 11416, ми не знайдемо у ній відповідь на питання, чому саме було прийнято те чи інше рішення. Відсутні розрахунки, аналіз регуляторного впливу, як це вплине на діяльність бізнесу, експортний потенціал, здатність українського бізнесу конкурувати на світових ринках. Відсутня інформація про вартість імплементації таких ініціатив для Державного бюджету та витрат бізнесу на запровадження нового регулювання, форм обліку та звітності.

Вже через декілька тижнів після реєстрації законопроєкту 11416 народні депутати профільного Комітету ВРУ дійшли висновку про шкідливість багатьох положень цього законопроєкту, зокрема, із запровадження військового збору (податку з обороту), військового збору у розмірі 30% на реалізацію ювелірних виробів, як таких, що призведуть до тінізації економіки та ймовірного зменшення податкових надходжень.

Також є розуміння народних депутатів, що значна кількість додаткових джерел надходжень, які «знайшов» уряд (оподаткування ювелірної галузі, сплата військового збору ФОПами в розмірі 800 грн на місяць, запровадження військового збору на мобільний зв’язок, купівлю банківських металів і нерухомості, купівлю легкових авто), з легкістю перекриваються детінізацією лише одного ринку підакцизних товарів, який, на жаль, суттєво зріс у 2023 році та сьогодні повільними темпами повертається до довоєнного рівня.