► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Що відомо
Так, у статті 62 Закону «Про банки і банківську діяльність» стосовно порядку розкриття банківської таємниці встановлять нову підставу для розкриття банками інформації щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю. А саме, банки повинні розкрити її органам Національної поліції України — у випадках та в обсязі, визначених статтею 31 Закону «Про платіжні послуги».
Яку інформацію надаватимуть банки
- суму та валюту платіжної операції;
- дату проведення платіжної операції;
- тип платіжної операції;
- геопросторові дані, IP-адресу, адресу засобу дистанційної комунікації (включаючи платіжний застосунок) або платіжного пристрою, що використовувався для здійснення платіжної операції (за наявності), а в разі здійснення платіжної операції через касу — адресу каси (за наявності);
- ідентифікаційні дані отримувача: для фізичної особи — прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичної особи — повне найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
- повне найменування надавача платіжних послуг отримувача;
- унікальний ідентифікатор отримувача та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку отримувача;
- найменування та код еквайра (за наявності);
- ідентифікатор платіжного пристрою (за наявності);
- код, що ідентифікує операцію в платіжній системі (за наявності);
- унікальний ідентифікатор платника та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку платника.
Читайте:НБУ хоче надати держорганам доступ до номерів банківських карток клієнтів
Як зазначає Головне юридичне управління парламенту, йдеться про надзвичайно широкий обсяг інформації і при цьому не обмежено підстав надсилання такого запиту.
«Також незрозуміло, яким чином надавач платіжних послуг визначатиме, чи містить операція ознаки кримінального правопорушення» — додали в управлінні.
На думку експертів, такий законодавчий підхід не враховує вимог частини другої статті 32 Конституції (щодо захисту конфіденційної інформації про особу) та не відповідає критерію якості закону в контексті вимог цієї ж статті Конституції.
При цьому, текст поданого проєкту не містить правових норм, які б пов’язували запроваджувані законом обмеження охоронюваних Конституцією України прав громадян з інтересами національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
«Відтак, запровадження поширення „інформації про все належне майно (активи) та зобов'язання осіб“, що є конфіденційною інформацією, без згоди володільців цих даних, є необґрунтованим, непропорційним та таким, що не враховує вимоги статті 3 Конституції України» — вважають в управлінні.
Також змінено підходи до того, які саме платіжні послуги, що надаються операторами мобільного зв'язку, будуть вважатися обмеженими платіжними.