► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Як приклад протилежного підходу чиновник навів Бразилію та Індію. За його словами, завдяки продуманій легалізації криптоактивів ці країни збільшили податкові надходження і знизили ризики незаконної діяльності в цьому секторі.
Зі свого боку Естонія, яку вважали європейським криптохабом до 2018 року, зайняла більш жорстку позицію, що призвело до відтоку капіталу і криптокомпаній із країни, додав Борняков.
Її сусіди, Польща і Литва, пропонують більш лояльні умови, підкреслив чиновник. Це приваблює криптокомпанії з усього світу, зазначив він.
Що потрібно зробити Україні
«Щоб Україна перестала втрачати $4 млрд податкових надходжень щорічно, ми маємо ухвалити ефективне криптозаконодавство і створити стабільне середовище для розвитку бізнесу. Також важливо встановити податкові ставки, які будуть вигідними для держави та прийнятними для зацікавлених компаній працювати на нашому ринку. Саме така логіка закладена в проєкт закону № 10225−1», — заявив Борняков.