Валюта та курс: пом'якшувати валютні обмеження та припиняти схеми
Свою валютну політику Національний банк охарактеризував у Меморандумі, як успішну та таку, що відповідає діючим реаліям. Девальвацію курсу гривня/долар на 12% після переходу до керованого гнучкого регульованого курсу в жовтні 2023 року (з 36,6 грн/$ до 41 грн/$) регулятор не вважає надзвичайною або шокуючою для економіки. Головне, про що він дбає, — про невелику різницю між офіційним і готівковим курсом.
Саме за цим стежить МВФ насамперед. У лютому-квітні 2024 року така курсова різниця, згідно з офіційними підрахунками, не перевищувала 2%, що вважається прийнятним для влади варіантом.
Нацбанк зобов'язався і надалі дотримуватися політики пом'якшення валютних обмежень, але окремо прописав свою обіцянку «виявляти і усувати потенційні обхідні шляхи» для табу, що залишаються. Тобто протистояти схемам обходу заборон. Це передбачає жорсткий валютний контроль на всіх рівнях — для бізнесу та населення.
Водночас наш регулятор попросив МВФ не так жорстко контролювати дотримання вимог щодо розміру його чистих міжнародних резервів (валютні резерви за мінусом зобов'язань перед МВФ) на кінець вересня та грудня 2024 року. Своє прохання НБУ аргументував зміщенням термінів надходження до України кредитної допомоги від США на початку 2024 року.
Емісія гривні під дефіцит держбюджету — у дуже крайньому випадку
Влада знову підтвердила своє зобов'язання не допускати ввімкнення «друкарського верстата», а у разі затримки міжнародної допомоги — латати дірки в бюджеті за рахунок державних депозитів (ймовірно, маються на увазі кошти в Держказначействі та інвалюта в резервах НБУ) та збільшення внутрішніх держзапозичень. Україні доведеться обходитися без прямої емісії гривні, яку допустили на початку війни 2022 року на 400 млрд грн.
Щоб було зрозуміло, до чого не повинні вдаватися в уряді та Нацбанку, посадовці навіть окремо прописали варіанти прихованої емісії:
- рефінансування НБУ банків на купівлю держоблігацій;
- пряме фінансування Нацбанком позабюджетних програм.
У нормальній економічній ситуації всього цього не повинно бути.
Проте категоричного «ні» щодо цього в документі не прописано. А отже, у дуже крайньому випадку, до емісії таки можуть вдатися, але якщо буде дуже важко наповнювати держбюджет.
«Ми звертаємося до НБУ за емісійним фінансуванням лише як до остаточної міри та в суворо обмеженому обсязі, підкріпленому рамковими угодами, які були погоджені з Міністерством фінансів та Національним банком за погодженням із МВФ, щодо яких зараз розробляється проєкт постанови НБУ», — уточнюється у Меморандумі. Коли саме з'явиться проєкт постанови і що в ній буде — фінансова громадськість, мабуть, дізнається незабаром.
Пенсії та соцвиплати можуть заморозити
Посадовці зобов'язалися вдосконалювати систему соціального забезпечення, але так, щоб це не призводило до суттєвого збільшення видатків держбюджету:
- Розглядається можливість запровадження другого рівня пенсійної системи. Але тільки тоді, коли для цього з'являться відповідні умови.
- Будь-які законодавчі зміни, що виливаються у збільшення пенсійних витрат, повинні супроводжуватись середньостроковим аналізом фіскальної та боргової стійкості, а також чітким розумінням джерел фінансування.
- Утримуватимуться від нових спеціальних пенсій та пільг.
- Не впроваджуватимуться нові дискреційні підвищення виплат і зниження пенсійного віку, що діє зараз.
Інфляція: стримувати зростання цін, але тарифи на струм підвищувати
У Нацбанку вважають, що дають раду своєму головному (згідно з профільним законом) завданню — стримуванню інфляції. МВФ нагадує про затверджений цільовий показник 5% у річному вимірі, в останньому звіті було лише 4,2%. Посадовці вважають, що вони ще мають простір для дій, хоча й допускають деякі економічні шоки, які можуть виливатися в зростання споживчих цін.
Види цих шоків у Меморандумі не розписують, але, мабуть, нацбанківське керівництво має на увазі вплив девальвації гривні та зростання тарифів на електроенергію, які у червні підвищили для населення з 2,64 до 4,32 за кВт-год.
Водночас у Меморандумі йдеться про подальше підвищення тарифів на електроенергію та газ у майбутньому. «Забезпечення стійкості системи та зменшення квазіфіскальних зобов'язань вимагатиме витрат із одночасним виділенням достатніх та адресно спрямованих ресурсів для захисту вразливих домогосподарств», — наголошується в документі. Уточнюється, що відповідну дорожню мапу (підвищення тарифів) затверджуватиме Кабмін.
Влада розраховує і надалі стримувати зростання інфляції монетарними методами — насамперед пов'язуючи надмірну гривневу масу за допомогою депозитних сертифікатів Нацбанку, хоча низка аналітиків і критикують цей інструмент. У Меморандумі йдеться про те, що регулятор продовжить розміщувати 3-місячні ДС та overnight, але також може запропонувати і нові — середньострокові.
«Щоб досягти, серед іншого, збільшення середньостроковості погашення наших стерилізаційних операцій, з огляду на наслідки для первинного ринку державних облігацій», — пояснюється в документі.
Яким буде термін нових депсертифікатів НБУ, не вказується. Але можна припустити, що це будуть 6-місячні папери від регулятора, чутки про появу яких ходять із 2023 року. Це має мотивувати банки активніше збирати строкові гривневі депозити фізосіб на піврічний термін, пропонуючи людям цікаві умови, особливо коли девальвує нацвалюта. Нині ж значна частина депозитного портфеля фізосіб (строкових вкладів) складається із 3-місячних заощаджень громадян.
Фіскальна система: перегляд податку на дохід та акциз на газовані напої
Влада внесла до Меморандуму зобов'язання України щодо посилення оподаткування за різними напрямами:
- Коли будуть створені відповідні умови в майбутньому, розглянути перехід до справедливішої системи оподаткування. У тому числі запровадити «прогресивніший податок на доходи фізосіб». Без конкретизації: ані за ставками, ані за рівнем доходів, ані за категоріями платників податків.
- Зобов'язалися знову підвищити податки, у разі потреби. У документі зазначається реєстрація у Верховній Раді законопроєкту про приведення акцизів на тютюн та паливо у відповідність до вимог Євросоюзу. На цьому наполягала європейська влада, яка таким чином хоче припинити контрабанду з нашої країни. Очевидно, підвищення акцизів буде поетапним, оскільки на це закладено тривалий час — із другої половини 2024 року до 2028-го.
- Готові встановити акцизи на солодкі газовані напої і вже внесли відповідний законопроєкт до парламенту. Це звичайна світова практика боротьби зі споживанням шкідливих продуктів. Але ось що цікаво — зараз у документі також передбачається підвищення акцизів і на просту газовану воду.
- Йдеться про розроблення законодавства з оподаткування медичного канабісу та запровадження авансової сплати податку на прибуток для АЗС.
- Реформи щодо податкового адміністрування, митниці та податкової політики.
- Аналіз та оцінка оподаткування видобувних галузей.
- Визначення принципів оподаткування віртуальних активів, узгоджених із правилами Євросоюзу: там прийнято MiCA, Markets in Crypto Assets, закон про регулювання криптовалют. У тому числі з обміном інформацією та підключенням до ініціатив Глобального форуму ОЕСР.
- Підвищення ефективності обміну інформації з іноземними компетентними органами, у тому числі й отримання позитивної оцінки Глобального форуму ОЕСР щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою.
При цьому наша влада зобов'язалася посилити адміністрування акцизу на тютюн, який повсюдно оминають, що підтверджується регулярними звітами митників та правоохоронних органів. Пообіцяли до 1 січня 2026 року запровадити систему маркування та відстеження track & trace system.
Кредити бізнесу за програмою «5−7−9%»: відсічуть середній бізнес та підвищать комісії
У МВФ знають про борги влади з виплати банкам/бізнесу компенсацій за відсотковими ставками. Тому наша влада зобов'язалася провести реформи для зменшення дефіциту та обмеження фіскальних ризиків за кредитною програмою Фонду розвитку підприємництва (ФРП) «5−7−9%» у 2024 році та його ліквідації у 2025-му.
А ще — продовжувати скорочувати список потенційних претендентів на кредити з держпільгою. Зокрема, Україна пообіцяла посилювати допуск до програми середніх підприємств (мабуть, більший акцент робитиметься на малий бізнес), а також запроваджуватиме ESG-критерії (екологічного, соціального та корпоративного управління) до кінця 2024 року. Як йдеться у Меморандумі, це має покращити якість програми та ще обмежити її розмір, що стало зобов'язанням перед МВФ.
Міністерство фінансів також зобов'язалося посилити контроль за роботою ФРП, і навіть провести до кінця 2024 року незалежну оцінку Фонду та його програм. Ефективність «5−7−9%» оцінить Світовий банк.
Також влада заявила про плани підвищити комісію за програмами ФРП із 0,15% до 0,5% і перенести відповідальність за їхню оплату з держави на банки-учасники до кінця вересня 2024 року. Але, як уже писав «Мінфін», банки мають звичай перекладати будь-які збільшені витрати на позичальників, отже, можемо очікувати на підсумкове здорожчання держкредитів для бізнесу.
До того ж до вересня-2024 влада зобов'язалася створити для ФРП наглядову раду з більшістю незалежних кандидатів. На яких підставах він існуватиме і чи будуть оплачуватись послуги членів НР — не уточнюється.
Криптовалюта
До кінця грудня 2024 року Нацбанк та Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку за технічної підтримки МВФ підготують законодавчі зміни для ринку криптовалют, відповідно до міжнародної практики. Найімовірніше, документ підженуть під згаданий європейський закон MiCA.
Гарантії та платежі
Пайовики кредитних спілок та лайфових страховиків отримають держгарантії — так, як зараз вкладники банків, депозити яких гарантовані державою на 100%. Після скасування воєнного стану Нацбанк та ФГВФО мають ініціювати розробку системи гарантування вкладів за вкладами кредитних спілок та компаній страхування життя.
Україна має намір посилити вимоги для приватних гравців ринку платежів, новий закон під це мають ухвалити до кінця вересня 2024 року. Також розпочнеться підготовка бази для створення в Україні публічного реєстру для фіксації порушень з боку власників банківських карток та торговців. Відповідний нормативний акт має з'явитися на початку 2025 року.
Очевидно, це відбуватиметься у рамках боротьби з тими, кого НБУ називає «дропами» — мулами, які допомагають безконтрольно відкривати карткові рахунки, зокрема, для використання у картковому шахрайстві. Раніше голова Нацбанку Андрій Пишний говорив, що нові вимоги буде оформлено у формі законопроєкту. У ньому можуть затвердити обмеження щодо p2p-переказів для фізосіб — до 30 на місяць на загальну суму 100 тис. грн для одного клієнта у банку.
Як раніше писав «Мінфін», чинне законодавство не забороняє фізособам передавати свої банківські картки третім особам — це суперечить базовим договорам із фінустановами. Людина, яка віддає комусь свою карту, порушує лише пункт договору, а не українське законодавство.
Злочинними його дії стають у разі, якщо з переданою карткою згодом скоюються кримінальні злочини, наприклад, відмивання грошей чи фінансування тероризму. Інакше, нічого незаконного в цьому немає, принаймні, до зміни чинного законодавства, що, мабуть, і планують зробити посадовці в рамках зобов'язань перед МВФ.
Внутрішній держборг: розвивати вторинний ринок ОВДП
Посадовці зобов'язалися активніше реформувати та розвивати ринок внутрішнього державного боргу: він має стати повноцінним альтернативним джерелом фінансування дефіциту держбюджету.
З усього зазначеного у Меморандумі можна виділити два ключових кроки:
- Збільшення у 2024 році обсягу розміщення нових ОВДП для «позитивного чистого фінансування» — щоб виручених коштів вистачало не лише на погашення ранніх випусків держоблігацій, які деякі аналітики люблять називати «пірамідою ОВДП», але й для покриття поточних касових розривів держбюджету.
У Меморандумі йдеться, що на кінець травня 2024 року влада отримала завдяки своїм облігаціям чисте фінансування на 46,1 млрд грн ($1,2 млрд) і забезпечувала покриття старих боргів за паперами (ролловер) на рівні 132%. Спеціальних бенчмарк-облігацій, які банки можуть використовувати для формування резервів, було випущено на 3,3 млрд грн.
- Зобов'язалися розвивати вторинний ринок ОВДП. А також узгодити між Міністерством фінансів та Нацбанком політику заощадження за внутрішнім боргом. НБУ ще у 2022 році домігся від уряду прив'язки викуплених ним держоблігацій до розміру облікової ставки, що змінюється, через що їх обслуговування подорожчало під час зростання облікової ставки. Щоправда, останнім часом вона скорочується — з 25% до 13% річних.
Зовнішній держборг: не допустити дефолту за єврооблігаціями
Щоб збалансувати свою боргову політику, Україна продовжуватиме стримувати зростання обсягу надання держгарантій за новими позиками. Наша країна також зобов'язалася зробити все, щоб дійти згоди щодо реструктуризації заборгованості за нашими єврооблігаціями до серпня 2024 року — поки що не зафіксовано технічного дефолту (порушення термінів платежів) за цими паперами.
Нагляд за банками: банки знову почнуть перевіряти на стійкість
З 2025 року НБУ зобов'язався відновити щорічну оцінку стійкості банків, яка включатиме аналіз якості активів та стрес-тестування за базовим та негативним сценаріями із залученням зовнішніх аудиторів. Отже, у 2024 році ці заходи не передбачені.
Останнього разу регулятор звітував про оцінювання найбільшої 20-ки банків (на неї припадає 90% активів усієї системи) у грудні 2023 року, але тільки за базовим сценарієм (без негативного). Тоді було виявлено потребу в капіталізації у 5 банків, і 4 подали плани управління капіталом, які передбачають покриття розриву в 10 млрд грн у два етапи до березня 2026 року.
Також влада зобов'язалася підготувати міжвідомчий план щодо врегулювання в банківській системі непрацюючих кредитів (NPL) — це проблемні кредити, частка яких у загальному кредитному портфелі становить 35,03% на 1 червня 2024 року. Це багато, за європейськими нормами, де намагаються вкладатися у 10%.
До кінця грудня 2024 року Фонд гарантування вкладів, Мінфін та Нацбанк пообіцяли підготувати заходи щодо посилення операційної готовності банків на випадок непередбачуваних ситуацій, тобто на випадок кризи. А також удосконалити процедури врегулювання проблем із платоспроможністю банків на ранніх стадіях тощо.
Посадовці повинні вже у липні 2024 року призначити нового директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізосіб замість Світлани Рекрут, яка наразі працює (термін повноважень закінчиться 17 липня), після того, як позиція стане вакантною. А також підготувати до березня 2025 року нові законодавчі ініціативи для впровадження у ФГВФО прогресивніших практик, оскільки до нинішніх МВФ має питання.
Міжнародні партнери, як і раніше, не бачать нічого хорошого у великому впливі держави на наш банківський сектор: за даними НБУ, на 1 червня 2024 року на них припадало 73% усіх загальних активів. Тому українська влада зобов'язалася погодити з МВФ будь-яке рішення, яке може призвести до збільшення частки держави у банківській системі.
Нашим партнерам не до вподоби збільшення кількості держбанків із 4 (Приватбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк) до 6. Навіть з огляду на те, що дві нові держструктури — Сенс Банк і Перший інвестиційний банк — Україна набула за допомогою примусової націоналізації (вилучення у російських банків), без додаткових видатків бюджету. Посадовці пообіцяли до жовтня 2024 року підготувати законопроєкт про приватизацію держбанків та продовжити підготовку продажу Сенс Банку та Укргазбанку.
Читайте також: Комісії за зняття готівки та карткові перекази: на чому зароблятимуть банки
Ключові параметри
Як і раніше, кошти нового кредитного траншу МВФ будуть спрямовані на підтримку бюджету. Під зобов'язаннями підписалися Президент Володимир Зеленський, прем'єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова Нацбанку Андрій Пишний.
Узгодження програми МВФ допомогло мобілізувати пакет зовнішнього фінансування України на загальну суму $121,9 млрд на час дії програми — з ІІ кв. 2023 року до І кв. 2027 року. У тому числі $61 млрд від США та 50 млрд євро з боку Євросоюзу — ЄС затвердив план Ukraine Facility.
Меморандум розраховувався, виходячи з таких макроекономічних вхідних даних на 2024 рік:
- ВВП — зростання від 2,5% до 3,5%. Окремо відзначається уповільнення відновлення через атаки на енергетику та очікуване зниження врожаю.
- Інфляція — 8% через тиск зростаючих витрат бізнесу на оплату праці, відновлення споживчого попиту, девальвацію гривні.
- Дефіцит поточного рахунку — зростання з $9,2 млрд (2023 рік) до $10,6 млрд, у тому числі через активніший відтік валюти, пов'язаний з послабленням Нацбанком низки валютних обмежень.
- Золотовалютні резерви Нацбанку на кінець року — $41,8 млрд.
Потреби України на відновлення протягом найближчого 10-річчя оцінюються на рівні $486 млрд, і вони зростають з кожним днем війни.
На перспективу влада попросила надати більше часу для реформ за такими напрямами:
- Аналіз заборгованості та оцінка фінансового стану підприємств централізованого теплопостачання з кінця червня до кінця жовтня 2024 року.
- Оцінка ефективності податкових пільг із кінця липня до кінця 2024 року.
- Затвердження закону про створення нового суду для розгляду адміністративних справ проти держорганів із липня до кінця грудня 2024 року.
Новий перегляд кредитної програми МВФ очікується у 2025 році.