Обмін даними не запрацював: що каже ДПС
CRS (Common Reporting Standart) — міжнародний стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки. Обмін даними за ним здійснюється між податковими органами понад 100 країн. Завдяки цьому фіскали знають, скільки їх громадяни (бізнес та приватні особи) заробляють та накопичують на рахунках не лише у себе вдома, а й за кордоном. А тому можуть з'ясовувати, чи сплачуються в повному обсязі належні податки та збори.
Державна податкова служба України приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів щодо автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки MCAA CRS 19 серпня 2022 року. 20 березня 2023 року цей механізм був закріплений законодавчо (Закон № 2970-IX).
17 серпня того ж року ДПС заявила, що закінчила опрацювання спеціального програмного забезпечення та технічно готова до перших обмінів за стандартом Country-by-Country Reporting (CbCR). Того ж літа українські банки почали збирати у клієнтів-нерезидентів анкети під CRS та інформування ДПС. Ця інформація має надсилатися іноземним податківцям, які, зі свого боку, повинні надавати Україні фінансові дані про українців за кордоном.
Багато хто чекав на перші тестові обміни даними взимку-навесні 2024 року, а повноцінний запуск — у вересні цього року (із відомостями за 2023 рік). Проте посадовці у відповідь на офіційний запит Мінфіну запевнили, що автоматичний обмін ще не запущено.
«Станом на сьогодні Багатостороння угода CRS ще не набула чинності, а процес міжнародного автоматичного обміну інформацією за стандартами CRS не здійснювався», — заявив «Мінфіну» директор Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов'язаним із легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, Державної податкової служби Артем Чехлов.
Точної дати запуску обміну він не вказав, але пояснив, що угода CRS набуде чинності лише після виконання нашою ДПС положень та вимог, визначених розділом 7 цього документа.
«У зв'язку з чим Міністерство фінансів України та Державна податкова служба станом на сьогодні вживають усіх необхідних заходів», — запевнив Чехлов. Але не розшифрував точний список цих заходів.
12 місяців до моменту старту обміну інформацією
Список заходів «Мінфіну» пояснив керівник практики податкового права юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Іван Маринюк, який наголосив на важливості дій навіть не з боку ДПС, а Міністерства фінансів. Він назвав такі три ключові умови для фактичного запуску обміну фінансовою інформацією:
- Розробка нормативної бази здійснення обміну фінансовою інформацією (зараз необхідно розробити підзаконну нормативну базу).
- Забезпечення дотримання стандартів конфіденційності та захисту даних.
- Розробка та інтеграція відповідного IT-рішення для здійснення обміну.
«Водночас виконання Україною необхідних заходів щодо здійснення обміну інформацією вимагатиме ще відповідного узгодження (щодо їх належності та відповідності стандартам) із боку Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)», — додав Маринюк.
Керуючий юрист юридичної компанії Arzinger Денис Ерсой уточнив, що від України в Секретаріаті ОЕСР чекають на такі повідомлення:
- Про прийняття законодавчої бази для впровадження CRS, Україна вже має зробити це.
- Про підтвердження наявності (відсутності) України у Додатку «А» — тобто у переліку тих країн, які лише ділитимуться інформацією про рахунки нерезидентів, але відмовляються отримувати інформацію про рахунки своїх резидентів, які відкриті в іноземних фінансових установах. Україна точно не захоче бути у цьому переліку.
- Про методи передачі.
- Про гарантії захисту персональних даних.
- Про впровадження належних заходів, які забезпечують гарантії конфіденційності та захисту персональних даних.
- Про наш перелік країн, для яких Угода про CRS набуде чинності після завершення внутрішніх процедур (тобто прийняття законодавства).
«Україна поки що встигла ухвалити відповідне законодавство для впровадження CRS і ці зміни вже набули чинності. Якщо брати до уваги останні публічні коментарі посадових осіб ДПС, то ще декілька місяців тому IT-система податкової проходила тестування (аудит) на відповідність стандартам конфіденційності та безпеки даних.
Чи пройшла система ці тести — невідомо, але на сайті ОЕСР поки що немає інформації, що Україна найближчим часом ділитиметься з іншими країнами інформацією про рахунки чи отримуватиме таку інформацію від інших країн. Хоча задекларований Україною перший обмін має розпочатися у вересні 2024 року, але не факт, що це станеться", — вважає Ерсой.
Він вважає, що затримка може бути обумовлена проходженням ІТ-системи податкового аудиту ОЕСР/міжнародних партнерів на відповідність стандартам конфіденційності та безпеки даних.
«Україні вигідно отримувати інформацію про рахунки своїх резидентів та їхніх компаній за кордоном. Тому, гадаю, це питання короткострокової перспективи — можливо, до року, коли наша країна завершить усі формальності та почне отримувати відповідну інформацію від своїх країн-партнерів щодо CRS», — сказав Ерсой.
Колеги з ним погоджуються, оскільки вважають, що обмін фінансовою інформацією дозволить фіскалам збільшити податкові збори.
«Наразі державний бюджет потребує додаткових надходжень. Саме Україна є зацікавленою стороною щодо отримання інформації в рамках CRS. Впровадження автоматичного обміну інформацією може покращити податкову дисципліну та збільшити податкові надходження. Погіршення економічного стану може ще більше стимулювати нашу країну до пошуку додаткових джерел фінансування та якнайшвидших реформ», — упевнений Іван Маринюк.
Читайте також: Іноземні фіскали вже збирають дані про українців: ДПС розповіла, як їх використовує
Навіщо податковій знати, що роблять українці за кордоном
Артем Чехлов із податкової служби пояснив «Мінфіну», що обмін інформацією в рамках CRS дозволить ДПС виконувати такі завдання:
- Посилення контролю за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню.
- Виявлення незадекларованих доходів боротьби з ухиленням від сплати податків фізособами.
- Підвищення ефективності застосування нових правил щодо оподаткування контрольованих іноземних компаній.
- Отримання додаткового джерела податкової інформації під час запровадження непрямих методів контролю оподаткування фізосіб.
Коли саме почнуть впроваджуватись непрямі методи, податківець не уточнив. Хоча за його словами очевидно, що ДПС планує відповідні ініціативи.
Нагадаємо, що вперше про впровадження непрямих методів контролю сплати податків в Україні заговорив ще Микола Азаров, який втік до рф, під час роботи в Державній податковій адміністрації на початку 2000-х. Лобіював впровадження офіційної системи, яка дозволяла б фіскалам порівнювати витрати/доходи фізосіб та донараховувати податки на «ліві заробітки» (з яких не сплачено податки, на думку ДПС).
Не менш активно Азаров просував цю ініціативу під час роботи в Кабміні, але регулярно стикався з протидією з боку Нацбанку. У результаті, профільний закон про застосування непрямих методів пошуку прихованих доходів у нашій країні так і не був прийнятий. Але, як видно з останніх відповідей Податкової служби, там не втрачають надії отримати більше можливостей та збирають всеосяжну інформацію про грошові надходження фізосіб.
Чехлов нагадав список фінансових даних, які підлягають обміну в рамках договору щодо CRS:
1. Ім'я, адреса, юрисдикція резидентства, ІПН, дата та місце народження (для фізичної особи) власника рахунку. А у разі організації — найменування, адреса, юрисдикція/юрисдикції резидентства, ІПН, а також ім'я, адреса, юрисдикція резидентства, ІПН та дата/місце народження кожної контролюючої особи у структурі.
2. Номер рахунку або функціональний еквівалент за відсутності номера рахунку.
3. Найменування та реєстраційний номер підзвітної фінансової установи.
4. Залишок або вартість рахунку на кінець звітної дати або на момент його закриття.
5. Якщо йдеться про кастодіальний рахунок:
- Загальна валова сума відсотків, дивідендів та іншого доходу, згенерованого щодо активів на рахунку, виплачених або зарахованих на рахунок (або за рахунком) протягом звітного періоду.
- Загальна валова сума надходжень від продажу або викупу фінансових активів, сплачених або зарахованих на рахунок протягом звітного періоду, за яким фінустанова виступала, як зберігач, брокер, номінальний власник або агент власника рахунку.
6. У разі депозитного рахунку — загальна валова сума відсотків, сплачених або зарахованих на рахунок протягом звітного періоду.
7. Якщо це будь-який інший рахунок — загальна валова сума, сплачена або зарахована власнику рахунку протягом звітного періоду, щодо якого фінустанова є боржником або дебітором. У тому числі сукупна сума викупних виплат.
Чого чекати від податкової
Юристи вже розуміють, як наші податкові органи почнуть використовувати фінансову інформацію після фактичного запуску обміну даними CRS. Іван Маринюк пояснив нам, із чого розпочне ДПС:
- Зіставлення отриманої інформації із задекларованими доходами щодо виявлення розбіжностей.
- Сортування даних за рівнем ризику ухилення від сплати податків.
- Надсилання запитів, насамперед, найризиковішим платникам податків із пропозицією надати пояснення та документи. Йдеться про людей та організації, які мають значні суми на закордонних рахунках, але при цьому вони декларують в Україні незначні доходи.
- Додаткові заходи щодо встановлення фактичних обставин справи.
Він вважає, що після обробки даних від іноземних фінустанов наша податкова сортуватиме їх за рівнем ризику ухилення від оподаткування. А після — запустить розсилку письмових запитів щодо організацій та простих людей: проситимуть пояснити обороти за рахунками та надати документи про походження грошей.
«Наприклад, за даними податкової, особа „А“, за результатами звітного 2023 року, отримала доходи (з усіх джерел) у розмірі 1 млн грн. У минулих періодах сума доходів також не перевищувала 1 млн грн. Однак, за даними СRS, особа „А“
Юристи впевнені, що спершу наші податкові органи візьмуться за людей/організації, які, умовно кажучи, «орудують мільйонами». Таких, мабуть, буде чимало. Тільки після того, як опрацюють усі їхні дані, зацікавляться українцями з меншими доходами та оборотами.
«З погляду ефективності, для податкової було б логічно перевіряти спочатку тих резидентів України, які мають найбільші заощадження за кордоном, оскільки у податкової обмежений адміністративний ресурс.
Після отримання інформації щодо залишків на рахунках ДПС могла б звірити доходи, виплачені податковими агентами (наприклад, заробітну плату або дивіденди від українських компаній) та самостійно задекларовані людиною (наприклад, дохід від зайняття підприємницькою діяльністю) протягом останніх років із залишками коштів, які є на рахунках. Якщо є суттєва розбіжність, податкова може ініціювати поглиблену перевірку та надіслати відповідні листи-запити платнику податків", — вважає Денис Ерсой.
Читайте також: Соцдопомога, квартири та бізнес за кордоном: про що спитають наші податківці біженців
Більше проблем буде у ФОПів
Відразу після приєднання України до угоди СRS очікувалося, що у складі ДПС буде створено спеціальний підрозділ із додатковим штатом фахівців для обробки нових фінансових даних із-за кордону. З огляду на війну та міграцію мільйонів українців (бізнесменів у тому числі) за кордон, збільшиться і обсяг даних, що надходять до податкової, які потрібно буде обробляти та аналізувати.
Проте Артем Чехлов у відповіді «Мінфіну» пояснив, що окремого підрозділу не створено і його доцільність поки що обговорюється. Наразі впровадженням CRS в Україні займається його Департамент запобігання фінансовим операціям, пов'язаним із легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, та інші підрозділи ДПС у рамках компетенції. Але не варто втрачати пильності.
«Передусім українцям треба розуміти, що інформація про їхні закордонні рахунки і (що не менш важливо) залишки на них стануть доступними українській податковій. Тим, хто належним чином платив податки із коштів, що опинилися за кордоном, навряд чи є привід хвилюватися, якщо на руках є всі підтверджуючі документи.
А тим, хто не декларував свої доходи, потрібно вже зараз замислюватися над подальшими кроками: перевірити можливість звільнення від оподаткування цих доходів, підготувати відповідний пакет документів, перевірити, чи минув термін позовної давності чи що для цього потрібно зробити. Як варіант: можна подати декларації за минулі роки та доплатити податки", — порадив українцям Денис Ерсой.
Тим, хто виїхав за кордон і вже сплачує податки в іншій країні, він порадив оновити свої облікові дані в іноземному банку — зазначити, що вони вже не є резидентами України. Щоб фінустанова не передавала інформацію про їхні рахунки до нашої ДПС.
Найбільше проблем експерти передбачають для фізосіб-підприємців.
«Повноцінне впровадження CRS точно буде актуальним та болючим для тих ФОПів, які отримували валютний виторг на рахунки в іноземних банках та декларували його, як свій підприємницький дохід. Тобто сплачували з нього єдиний податок. Податкова традиційно (і неправомірно) вважає, що дохід, не переказаний на ФОП-рахунок до України, має оподатковуватись 19,5%. Відповідно, такі ФОП однозначно в зоні ризику щодо донарахування податків», — вважає Ерсой.
Він також додав, що з аналогічною проблемою можуть зіткнутися й ті фізичні особи, які раніше отримували доходи, але не платили з них податки: наприклад, прибуток від продажу цінних паперів, дивіденди від іноземних компаній, відсотки за цінними паперами, доходи від продажу нерухомого майна чи орендний дохід.
Юристи припускають, що запуск обміну фінансовими даними CRS в Україні може дещо затягнутися, проте після старту чекають на серйозну інтенсифікацію. Вважається, що наша країна може діяти за британським сценарієм.
«Швидкість обробки такої інформації та надсилання запитів платникам податків залежатиме від IT-рішення, яке використовуватиме контролюючий орган. На практиці після здійснення першого обміну податкові органи Великобританії вже за півроку почали розсилати своїм резидентам запити щодо надання пояснень та документів», — уточнив Іван Маринюк.
Хоча всі розуміють, що війна може внести корективи у спілкування з податківцями: наприклад, до багатьох українців ДПС може з першого разу не достукатися (не розшукати) через переїзди країною чи міграцію за кордон.
Проте це не означає, що посадовці не шукатимуть платників податків або не подаватимуть на них до судів і стягуватимуть активи (якщо знайдуть) у рахунок погашення податкового боргу, який, з їхнього погляду, накопичився. Юристи вважають, що через тотальний дефіцит держбюджету та постійний брак грошей на оборону фіскали можуть діяти ще активніше, ніж до повномасштабного вторгнення.