► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Деталі
Документ вводить у законодавство поняття «домашня праця» й забезпечує працівникам соціальний захист.
Закон пропонує, зокрема визначити, що:
- Домашній працівник — фізична особа, яка займається домашньою працею в рамках трудових відносин з роботодавцем.
- Домашня праця — це робота, яка виконується на умовах трудового договору (контракту) з метою обслуговування домогосподарства.
- Не вважається домашньою працею робота для домогосподарства, яка здійснюється людиною нерегулярно та не більше 40 годин на місяць.
- З домашніми працівниками укладається трудовий договір, який є основним документом, що засвідчує виникнення, зміну та припинення трудових відносин та визначає права та обов’язки сторін, а також є підставою для допуску домашнього працівника до роботи після здійснення роботодавцем повідомлення центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, про прийняття домашнього працівника на роботу в порядку, встановленому урядом.
- Трудовий договір укладається в письмовій формі у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної із сторін.
- Не допускається прийняття на роботу домашніми працівниками осіб, молодше 16 років.
У трудовому договорі (контракті) з домашнім працівником може бути передбачено можливість платного чи безоплатного надання роботодавцем житла домашньому працівнику в користування.
Роботодавець повинен повідомити домашнього працівника у строк не менше ніж за 14 днів, якщо інше не передбачено трудовим договором.