Якщо подивитися на історичні дані, рівень довіри до податківців, зокрема, через звинувачення в корупції, залишався традиційно низьким.
Напередодні повномасштабного вторгнення рф, у липні-серпні 2021 року, Державній податковій службі (ДПС), як соціальній інституції, зовсім не довіряли та, радше, не довіряли 65,3% опитуваних, повністю та, радше, довіряли лише 19,8%.
Читайте також: Чи дійсно потрібно вбивати спрощенку для вступу до ЄС
Як війна змінила стосунки ДПС і платників
Після 2022 року політика ДПС із блокування податкових накладних, збільшення суми штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (чи розрахунків коригування) в Єдиному реєстрі мала наслідком зростання скарг бізнесу на роботу фіскалів.
Масштаби проблеми досягли такого рівня, що 23 січня 2024 року РНБО України дала завдання уряду провести аудит системи моніторингу ризиків і критеріїв для блокування податкових накладних (СМКОР) та процедур і критеріїв їх розблокування. Фактично, непрозорі дії ДПС стали викликом для економічної безпеки України.
Читайте також: Україна пройшла вже декілька криз — чому війна не стала найважчою з них
Як влада збирається виправляти ситуацію
Для зміни цієї ситуації в рамках розробленої урядом Національної стратегії доходів до 2030 р. першочерговим завданням поставлене відновлення довіри платників податків до контролюючих органів. Це запропоновано досягнути шляхом зміцнення антикорупційних заходів та підвищення прозорості й ефективності процедур управління. Водночас, у Стратегії немає відповіді щодо конкретних KPI стосовно того, як оцінювати підвищення довіри до ДПС.
В якості індикатора змін із підвищення довіри, у Стратегії з 2024 року пропонується регулярне вивчення оцінки якості надання послуг та проблем, що виникають в діяльності ДПС, за допомогою опитувань громадської думки.
Виконавцем заходів із опитування зазначена сама ДПС. Зокрема, пропонується провести Глобальне опитування щодо оцінки діяльності ДПС платниками податків за підтримки Світового банку у 2024 та 2026 роках. З 2027 року раз на два роки відбуватиметься проведення незалежних опитувань щодо оцінки діяльності ДПС.
Тобто процес реформи оцінюватиметься за результатами опитувань, які буде замовляти сама ДПС.
ДПС звітує про зростання довіри: та чи це так насправді
Наскільки такий підхід є хибним, можна зрозуміти, проаналізувавши результати та методологію щорічного дослідження з оцінки задоволеності бізнесу рівнем обслуговування податковими органами, яке ДПС проводило на власному вебпорталі з 7 листопада 2023 року до 7 грудня 2023 року. Згідно цього опитування, у 2023 році, порівнюючи з 2022 роком, зафіксоване зростання довіри платників податків.
По-перше, незрозуміло, як формувалася вибірка дослідження. Всього в опитуванні взяло участь 7007 респондентів, із них 19,35% представники юридичних осіб, 42,49% — ФОП та 38,16% — фізичні особи, які не ведуть господарської діяльності. Але відсутні будь-які інші деталі. В яких регіонах і за яким принципом розповсюджувалася анкета опитування? Яким був відсоток відповідей (кількість заповнених інтерв'ю/кількість контактів із анкетою).
По-друге, методологія опитування складалася лише з одного етапу — кількісного опитування шляхом самостійного заповнення онлайн-форми. Інших методів опитування для перевірки отриманої інформації, наприклад, телефонного опитування платників податків, чи проведення фокус-груп із респондентами, не відбувалося.
По-третє, питання анкети були закриті, і не давали можливості надавати відкриті відповіді. Використання 6-бальної шкали оцінювання також є занадто спрощеним методом, який не відображає повний спектр думок респондентів.
По-четверте, в опитуванні немає питань щодо рівня корупції в ДПС, знання платниками податкового законодавства та інших питань, які можуть дати детальну відповідь щодо досвіду взаємодії респондентів із податковою.
Відповідно, високі схвальні показники оцінки роботи органів ДПС, отримані в результаті цього опитування, не можна вважати релевантними.
Що потрібно зробити
Аби отримати об'єктивні дані щодо рівня довіри до ДПС, необхідно використовувати багатоступеневий аналіз: окрім незалежних опитувань платників податків, необхідно враховувати досвід бізнесу щодо взаємодії з ДПС (звіти бізнес-омбудсмена, заяви бізнес-асоціацій), оцінювати рівень податкового комплаєнсу, враховувати рівень сприйняття корупції в державі загалом.
Тому запропонований Національною стратегією доходів метод оцінки успішності реформ у ДПС через опитування громадської думки ризикує стати ширмою для імітації кардинальних змін. Без належної інституціональної реформи у ДПС, навпаки, ми побачимо збільшення масштабів існуючих проблем, зокрема, з корупцією.
Для відновлення довіри та підвищення доброчесності ДПС доречним є впровадження наступних кроків:
1. Призначення керівника ДПС на конкурсній основі з залученням представників міжнародних організацій.
2. Забезпечення незалежності керівника від політичного впливу шляхом створення наглядової ради з представників громадськості та міжнародних організацій для контролю за діяльністю ДПС.
3. Проведення негайної переатестації всіх співробітників ДПС на доброчесність та професійну компетентність.
4. Звільнення недоброчесних та непрофесійних кадрів.
5. Залучення нових кадрів на основі прозорого конкурсу.
6. Встановлення чітких KPI для ДПС, що ґрунтуються на кращих міжнародних практиках.
7. Створення платформи для діалогу та співпраці між ДПС та громадськістю, а також залучення громадськості до розробки рішень, що стосуються роботи ДПС.
Таким чином, для успішної реформи ДПС потрібні комплексні зміни. Першим кроком має стати інституціональна реформа, що дозволить службі позбутися політичних впливів та перетворитися на прозору та ефективну структуру.
Наступним кроком уряд має затвердити чіткий план реформи ДПС із конкретними цілями, завданнями, термінами та KPI їх виконання. Цей план має бути розроблений, з урахуванням кращих міжнародних практик та за участю експертів, громадськості та платників податків. Лише тоді ми зможемо говорити про підвищення доброчесності та зростання довіри до ДПС із боку платників податків.