► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Влада ЄС дозволила європейському депозитарію Euroclear, у якому зберігається більша частина заморожених активів російського центробанку, залишити собі отримані від їх інвестування прибутки у 2022 та 2023 роках на загальну суму близько 5 мільярдів євро.

Таким чином, ці кошти не будуть передані Україні в рамках рішення, яке наразі обговорюється у ЄС, пише Politico.

Цього місяця Єврокомісія запропонувала спрямувати 90% доходів від заморожених у ЄС російських активів на закупівлю зброї для Києва. За попередніми підрахунками, ця сума становитиме від 2,5 млрд до 3 мільярдів євро на рік.

Але у пропозиції Єврокомісії йдеться лише про доходи, отримані від використання заморожених активів після 15 лютого 2024 року, коли країни ЄС ухвалили першу частину цього рішення, яка зобов'язує обліковувати такі прибутки окремо. Доходи, отримані до цього часу, залишаться в Euroclear.

У цьому депозитарії зберігаються російські державні активи на 192 мільярди євро, вони були заморожені незабаром після початку вторгнення рф в Україну у лютому 2022 року.

Згідно з даними Єврокомісії, 5 мільярдів євро доходів, отриманих Euroclear від інвестування цих активів у 2022−2023 роках, залишать депозитарію для оплати поточних та потенційних судових процесів у росії та інших країнах. У депозитарії підтвердили, що обліковують ці кошти окремо і «зберігають їх до отримання подальших вказівок».

Згідно з пропозицією Єврокомісії, ці кошти спрямують на покриття «витрат, ризиків і збитків, понесених центральними депозитаріями цінних паперів… через війну в Україні». Станом на лютий, російські організації подали 94 позови в росії до Euroclear, після того, як їхні інвестиції та прибутки в Європі були заморожені, повідомив виданню неназваний бельгійський чиновник.

Водночас Україна не погоджується з такою пропозицією, а міністр юстиції Денис Малюська назвав її «помилкою» під час дискусії в Брюсселі минулого тижня, оскільки вказана сума занадто велика.

Водночас експерти з права визнають, що арешт прибутку заднім числом є сумнівним юридичним кроком, що пояснює, чому пропозиція Єврокомсії не охоплює доходи, отримані у 2022 і 2023 роках.