Зазвичай, експатів шукають на чоловічу роботу — водіями, будівельниками тощо. Розрахунок роботодавців простий — іноземців точно не мобілізують, що суттєво зменшує ризик залишитися без працівника. До того ж, такі спеціалісти можуть вільно виїжджати за кордон, що важливо, наприклад, для транспортних компаній.
Потроху починають тестувати іноземців і як офісних працівників, і як співробітників банків.
Голова Всеукраїнської асоціації агенцій з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник каже, що незабаром трудових мігрантів в Україні буде дуже багато, бо без них роботодавці просто не зможуть закривати кадрові потреби. Втім, є ще один вихід — автоматизація. Роботи дозволять скоротити потреби в працівниках у рази. І з ними українські компанії вже теж експериментують.
Читайте також: Ринок праці України у лютому: кого шукають і кому платять найвищі зарплати
Хто вже набирає іноземців
Спеціалісти з закордонними паспортами працювали в нашій країні й до війни, і тоді в цьому не було якоїсь сенсації. Та з початком повномасштабного вторгнення більшість іноземців виїхало з України. І тепер цей сегмент на ринку праці, фактично, зароджується заново. Але зі своїми, «військовими», особливостями.
Бо раніше іноземців (якщо це не унікальні спеціалісти, яких в Україні просто немає) спеціально ніхто не шукав. А зараз закордонне громадянство стає перевагою, бо робить такого працівника «виїздним» і захищеним від мобілізації, що для багатьох компаній дуже важливо.
Наприклад, на молдавському сайті з працевлаштування rabota.md є пропозиція від Мережі мобільних аксесуарів для тих, хто хоче попрацювати торгівельними агентами. Головний офіс компанії розташований в Одесі. Там же проходитиме навчання менеджерів та двотижневе стажування. Працювати доведеться віддалено в Україні, а також у звичайному режимі в Кишиневі та Тирасполі.
Роботодавець обіцяє зарплатню від 15 тисяч до 25 тисяч леїв (33,2 — 55 тис. грн), що є доволі конкурентною зарплатнею за місцевими мірками. Цього року середня зарплата в Молдові має скласти 13,7 тис. леїв. В одеському офісі компанії нам сказали, що хочуть «розширити горизонти», а оскільки почали працювати ще й на молдавському ринку, то шукають менеджерів із «закордонними паспортами».
Зазначимо, що Одеса — одне з українських міст, де дуже активно ведуться мобілізаційні заходи, аж до того, що людям вручають повістки у маршрутках та дорогою на роботу. І через це багато місцевих чоловіків відмовляються працювати офіційно, навіть якщо мова йде про віддалену роботу (бо якщо людина оформлена в штаті, то автоматично стає «помітнішою» для ТЦК). Тож пошук працівників-іноземців багато одеських компаній вважає гарним способом вирішити кадрові проблеми.
На цьому ж сайті є оголошення від «Нової пошти». Компанія шукає диспетчера для організації роботи кур'єрів. Зарплатня — від 9 тисяч леїв (19,9 тис. грн) на руки. У Молдові «Нова Пошта» шукає також кур'єра з власним вантажним авто на зарплату від 15 тисяч леїв (трохи більше 33 тис. грн). Для порівняння: та ж «Нова Пошта» розмістила на robota.ua оголошення про пошук кур'єра на авто компанії у Києві, обіцяє 25−30 тис. грн на місяць.
А кур‘єр з власним авто може розраховувати на зарплатню від 30−35 тис. до 45 тис. грн. Тобто молдавським кур‘єрам пропонують навіть трохи менше, ніж київським.
Для транспортників водії з паспортами інших країн — знахідка. Їм точно не загрожує мобілізація, вони «виїздні» навіть без системи «Шлях». Але, як каже голова Асоціації міжнародних перевізників (АСМАП) Володимир Балін, офіційно великі українські транспортні компанії намагаються не брати до штату іноземців, бо то «купа мороки». І доки є можливість підвищувати зарплати, віддають перевагу вирішенню кадрових питань саме через фінансові стимули — пропонувати більше і залучати висококласних українських водіїв.
Та є декілька лазівок. Перша — оформлення іноземних водіїв на закордонні підрозділи транспортних компаній. У такому випадку українські рейси оформлюються, як відрядження. «Щоправда, платити іноземцю доводиться набагато більше, ніж українцю. Бо в нас зарплати далекобійників стартують від 35−40 тис. грн, а в Європі — від 1,5−2 тис. євро. До того ж, треба доплачувати за ризики, а це може бути до 200−300 євро на рейсі», — розповіли «Мінфіну» в одній із транспортних компаній.
Керівник деревообробного підприємства «ВГСМ» (працює у Закарпатській і Львівській області) Ірина Мацепура розказує, що, наприклад, у Закарпатській області чимало компаній, що мають філії у Європі, зокрема, у Румунії. «Вони наймають тих же водіїв у Румунії, садять на авто з румунськими номерами, і оформлюють поїздки до України, як відрядження», — каже Мацепура.
Друга лазівка — працевлаштування без офіційного оформлення. На такі роботи водіїв-іноземців (зазвичай, тих-таки громадян Молдови) шукають невеликі транспортні компанії. Подібних вакансій чимало, наприклад, у Чернівецькій області. Водіям пропонують по 100−200 євро за рейс у два кінці з перевезення пасажирів на мікроавтобусах.
Залучають іноземців й будівельники. «Багато моїх майстрів зараз служать в ЗСУ, а будівельники з західних регіонів, які до війни приїжджали на заробітки на Київщину, хочуть працювати вдома — там роботи теж побільшало, бо є багато нових проэктів. А ризики отримати повістку менші, ніж тут», — розповів «Мінфіну» приватний забудовник Андрій, що зводить котеджі в передмісті столиці. Він через знайомих знайшов будівельників із Таджикистану.
Раніше вони працювали в росії, та після того, як атмосфера там стала геть недружньою, повернулися додому, просиділи декілька місяців без роботи, поки, врешті-решт, погодилися їхати в Україну. Роботодавець платить їм приблизно по $800 щомісяця плюс забезпечує проживання. «Це такі ж умови, як і для українських робітників, але таджики спокійно можуть їздити за будматеріалами, не бояться, що отримають повістку», — каже Андрій.
СМО Alliance Novobud Ірина Міхальова каже, що в них досвіду залучення будівників-іноземців поки що не має. «Але така можливість не виключена», — говорить вона.
Фінансист Василь Невмержицький також каже, що через брак персоналу і мобілізацію українських чоловіків вітчизняні роботодавці вже залучають іноземних працівників.
«Наприклад, запрошують спеціалістів-чоловіків із Єгипту та інших африканських країн. Там є чимало гарних фахівців, до того ж, непогано знають англійську мову. І можуть працювати на сучасному обладнанні, яке встановлене на наших підприємствах. Мова йде про робітників, інженерів, технологів. Банки теж практикують залучення іноземних спеціалістів, але, переважно, з Європи.
Це і топменеджмент, і ризиковики, операціоністи, спеціалісти, що можуть в Україні обслуговувати іноземних клієнтів, IT-шники. Українська банківська вже система імплементувала значну частину європейських законодавчих актів, що регламентуть роботу фінансового сектору, тож спеціалістам із Європи доволі просто адаптуватися до роботи в наших умовах. Банкам же такий підхід дозволяє вирішувати проблему з кадрами", — каже Невмержицький
А от, наприклад, у страховому бізнесі випадки залучення експатів — рідкість.
«Іноземець апріорі коштує дорожче українця, тому що є витрати на релокацію. При цьому немає особливої різниці у компетенціях. До того ж, іноземці не звикли працювати на такому рівні стресу, як зараз працюють українці», — пояснює голова профільної асоціації «Страховий бізнес» В'ячеслав Черняховський.
Але, найімовірніше, причина — у відсутності дефіциту персоналу на страховому ринку. «За останні роки НБУ закрив стільки компаній, що багато наших хороших спеціалістів ходять ринком у пошуках достойних пропозицій», — каже Черняховський.
Правила працевлаштування експатів спростили — складності залишилися
За словами голови секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрія Забловського, після початку війни українська влада спростила умови працевлаштування для іноземців та осіб без громадянства. У 2022 році Рада внесла зміни до законодавства про застосування праці іноземців в Україні.
Зокрема, з'явилося правове підґрунтя для залучення до роботи іноземців-студентів. Зараз їх не так багато, як до війни, але вони все ж є. Їх залюбки беруть на роботу офіціантами чи репетиторами з іноземних мов. Також спростили подовження дозволів на роботу іноземців в Україні. Зробити це можна онлайн чи через ЦНАП, а плату за видачу дублікатів на трудові дозволи скасували.
Ще одна новація — іноземний спеціаліст може працювати на різних посадах у декількох роботодавців. Резидентам «Дія Сіті» дозволили залучати іноземців взагалі без отримання дозволів.
Не треба оформлювати дозволи й на роботу іноземця за сумісництвом.
І що найважливіше — скасували вимоги щодо зарплат для іноземців: раніше їм треба було платити не менше 5 (а в благодійних організаціях чи закладах освіти — не менше 10) мінімальних зарплат.
Щоправда, розширили перелік документів, які потрібно подавати на робітника-іноземця.
Наприклад, додатково треба надати копію договору ЗЕД (якщо йдеться про відрядження до української компанії іноземного спеціаліста), копію довідки про встановлення особи без громадянства (для робітників із таким статусом), копію наказу ВНЗ про зарахування на навчання та письмову згоду на працевлаштування (для студентів-іноземців) тощо.
Тому, не дивно, що багато українських роботодавців бояться «зайвої мороки», й шукають спеціалістів-іноземців до штату, лише якщо без них точно не обійтися.
Звідки залучатимуть кадри після війни
Попри наявні складності у працевлаштуванні, надалі залучення працівників-іноземців стане нормою для українського бізнесу.
«Без трудових мігрантів нам просто не обійтися, особливо після війни, коли потрібно буде відбудовувати країну», — переконаний Василь Воскобойник. Перелік спеціалістів, яких доведеться «завозити», залежить від вектору розвитку української економіки.
«До війни нам не вистачало будівельників, водіїв, швачок. Не виключено, що буде потреба у сільськогосподарських виробниках, промислових кадрах. Мова йде, передусім, про „блакитні комірці“, та не виключена потреба й у висококласних кадрах, наприклад, інженерах», — розмірковує Воскобойник. Ключове питання — звідки Україна зможе залучати працівників.
«Перспективно виглядає Непал, де населення біля 40 млн, і високий рівень безробіття серед молоді. Пошуком роботи за кордоном для громадян займається спеціальна державна структура. Та на час війни вона заборонила працевлаштування непальців в Україні», — зазначив експерт.
Працювати в Україні можуть погодитися жителі Середньої Азії, зокрема, з пострадянських країн. «Але варто враховувати, що конкурувати за цих іноземних робітників нам доведеться з країнами Європи, які вже зараз спрощують умови працевлаштування для немісцевих. Тому Україні потрібна нова міграційна політика», — каже Воскобойник.
Роботи замість людей
Втім, як каже Забловський, в України є ще один спосіб подолати кадрову кризу, окрім залучення іноземців. Це автоматизація та роботизація виробництва.
Читайте також: Роботи vs інвестконсультанти: чи можна довірити управління своїми грошима ШІ
«Цим шляхом вже йде багато країн. Наприклад, Японія до 2040 року планує закрити дефіцит робочої сили в 11 млн осіб саме за рахунок роботизації та підключення до виробничих процесів штучного інтелекту. Українське Мінціфри разом із експертними групами вже теж почало працювати над законодавчими стимулами щодо розвитку ринку робототехніки», — зазначив він.
Українські компанії вже активно «автоматизуються». «Наприклад, аграрне підприємство на Київщині, де колись працювало до 800 робітників, зараз дає раду зі штатом в 40 людей, і при цьому зростають показники виробництва. В агросекторі працюють комбайни з автопілотами, з багатьох процесів людська праця майже повністю виключена», — розповідає Голова Всеукраїнської асоціації агенцій з міжнародного працевлаштування.
Чи не залишать такі «експерименти» українців без роботи й зарплатні?
Воскобойник каже, що автоматизація одного робочого місця коштує не менше 100 тисяч доларів. Тому підвищаться вимоги для спеціалістів, які зможуть професійно обслуговувати техніку. А, відповідно, й платити їм будуть більше.
Та категорію робітників, які не хочуть вчитися новому, дійсно можуть замінити роботи.