►Читайте телеграмм-канал«Мінфіну»: головні фінансові новини

«У той час, коли ЄС обіцяє фінансувати військові зусилля України, скільки б часу це не тривало, він також наполегливо просуває новий закон, який у нинішньому вигляді може виснажити понівечену війною українську економіку. Йдеться про податок, який ЄС планує запровадити на цілу низку продукції вуглецевоємного імпорту, зокрема на залізо та сталь», — вказує видання.

Politico зауважує, що через повномасштабне вторгнення Росії залежність України від експорту своєї продукції до ЄС значно зросла, оскільки чорноморські торговельні шляхи були закриті через військову небезпеку. В результаті Україна зазнає серйозного економічного удару у 2026 році, коли CBAM почне діяти. За різними оцінками, країна може втратити $1,4 млрд.

«Проте, у законі про СВАМ є пункт про форс-мажорні обставини — або стихійне лихо — для виняткових обставин, і війна та військові дії підпадають під цю категорію. Але Брюссель не дав чітких сигналів, що запропонує Києву виключення з під дії механізму», — наголошує Politico.

Думка експертів

Якби податок на викиди вуглецю в ЄС набув чинності сьогодні, кажуть опитані виданням експерти, це призвело б до падіння експорту 1,4 млн тонн чавуну з Україні, що еквівалентно втратам у розмірі $600 млн.

Експорт сталевих напівфабрикатів також впав би на 1,3 млн тонн, що в сумі склало б $640 млн недоотриманого доходу.

«Україна буде поставлена на коліна», — попередив Йожеф Ксапо, директор з технологій та стратегії «АрселорМіттал Кривий Ріг», найбільшого металургійного заводу країни.

ЄС не зацікавлений у знищенні економіки України

Водночас видання зауважує, що ЄС і сам не зацікавлений у знищенні української економіки. Частково через це норми щодо СВАМ містять положення про форс-мажорні обставини, яке дозволяє ЄС робити винятки.

Мохаммед Шахім, євродепутат від Нідерландів, що очолює роботу профільного комітету Європарламенту, зазначає, що учасники переговорів вважають це формулювання «українським кейсом».

Однак Європарламент не може ухвалити цю норму самостійно — цей крок має зробити виконавча влада ЄС у Брюсселі (Європейська комісія). Поки що вона цього не зробила, хоча ще має час, адже механізм почне діяти лише у 2026 році.

Водночас такі рішення не ухвалюються у ЄС за одну ніч, пише Politico. Переговори про членство зазвичай тривають роками. Інтеграція законів ЄС у національне законодавство — це довгий процес, а війна ще більше ускладнює ситуацію.

Науковий співробітник Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету Сагатом Саха здивований, що ситуація з податком на викиди вуглецю не розглядається як нагальна проблема. Він попереджає, що з наближенням виборів у ЄС це питання може бути відкладено на місяці.