Питання «що робити з повітряними тривогами під час польотів МІГів» — це ж питання саме протистояння здорового глузду та бюрократії. А вже потім питання шкоди економіці, яка завдається через постійні зупинки транспорту та перерви у роботі державних установ.
Бо, з одного боку, є бюрократи, які намагаються мінімізувати свою відповідальність. І для бюрократа це абсолютно природно. Бо, якщо що, потім саме до нього прийде ДБР, слідчим якого потрібно виконувати план. І тому бюрократи роблять все, щоб не нести відповідальності. І їм легше «не робити нічого, ніж робити щось, за що може прилетіти». Тобто краще зупинити роботу громадського транспорту, бо, якщо прилетить в тролейбус, що їде, то це буде відповідальність конкретного бюрократа. А якщо на вулицю, де стоять люди, то це просто «карма», «боже провидіння», чи «не пощастило».
З іншого боку, здоровий глузд вказує на ймовірності, нагадуючи, скільки раз за всю війну ми бачили пуски з цих МІГів. І натякаючи, що паралізувати всю країну через одну потенційну ракету — якось тупо. Тим паче, коли то дорога ракета і її дуже бережуть. Тим паче, що від цього страждають люди. Які не можуть дістатися місця. Сходити в магазин. Потрапити до чиновника. Причому навіть у місті, який прикритий Патріотами і якому не так і страшні ті ракети. І так, це удар по економіці. І росіяни то розуміють. Влаштовуючи довгі польоти з дозаправленнями, діючи заодно і на нервову систему і так втомлених українців.
Точний розмір шкоди для економіки поки що не порахували, та й не факт, що порахують. Проте, шкода точно є. І чим довше літають МІГи, тим більше постає питання, що з цим треба щось робити. І всі звертають увагу на бюрократа. Вказуючи йому на ймовірності. Але для бюрократа — то ризик. І він ніколи не піде на кроки, які можуть створити ризики для нього особисто.
Тому такі заборони природні. Не можна звинувачувати бюрократа у тому, що він бюрократ. Треба змінювати політику так, щоб бюрократ не боявся приймати таке рішення. Тобто треба зробити зміни на самому високому рівні і зняти потенційну відповідальність з бюрократа. І тоді він охоче проявить той самий здоровий глузд.
Що треба робити
Очевидно, потрібно диверсифікувати тривоги. Одна справа, коли щось летить, — байдуже, то шахеди чи крилаті ракети. Воно летить, і часто летить не одне, і тому загроза є очевидною. І тоді ми можемо мати червоний рівень повітряної тривоги. І тоді є сенс включати обмеження.
Але якщо ми маємо лишень ризик пуску, тим паче, ми можемо побачити з історії польотів, що цей ризик мізерний, то ми можемо вводити сигнальну повітряну тривогу. Жовту. Як колір світлофора. Під час якого не треба зупиняти роботу транспорту та різних інституцій. І щоб не трапилось під час цієї жовтої тривоги, бюрократ не має нести відповідальність.
Так, є окрема історія зі школами та дитячими садочками. Але якщо зупиняється навчання в школі, якщо вирішать, що для школи жовта тривога, то як для всіх червона, то шкода для економіки буде мінімальною. І це може бути виключенням. Як і для військових об'єктів. Бо поведінка людей, які точно є потенційною ціллю, навіть для Кинджалів, точно має відрізнятися від поведінки цивільних.
Читайте також: Виробника Patriot завалили замовленнями: чому падають акції компанії
Хто має прийняти таке рішення? — Політики. Це буде виключно політичне рішення. Яке, дійсно, одного дня може призвести до ситуації, коли ракета полетить і хтось постраждає. Але це робота політиків. Приймати відповідальні важкі рішення. І часто обирати між поганим і дуже поганим рішенням. Але хоч іноді бути і провідниками здорового глузду.