► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Про все це йдеться у листі НБУ № 24−0006/79020, направленому до держструктур і опублікованому згодом у соцмережах.
У ньому НБУ розповідає, як з'ясував у ході своїх перевірок, що українські держбанки вкладають вільну інвалюту у купівлю паперів країн «Великої сімки» (G7). Хоча, на думку регулятора, могли розмістити ці кошти у валютні ОВДП нашого Мінфіну.
Натякаючи на слабкий патріотизм держструктур під час великої війни. Такий підхід до вкладень у НБУ пов'язують із «недостатньо ефективною комунікацією між державними банками та акціонером».
При цьому регулятор побоюється, що валютні вкладення наших держструктур у G7 можуть неправильно зрозуміти міжнародні партнери України, котрі після 24 лютого 2022 року надають нашій країні гранти та дешеві кредити.
«При прийнятті рішень щодо надання переваги інвестуванню державних банків у цінні папери інших країн замість цінних паперів держави України в період повномасштабного вторгнення російської федерації слід звернути увагу на репутаційний ризик як для банків, так і для держави, яка може впливати на підтримку міжнародних партнерів. «, — йдеться у листі НБУ № 24−0006/79020.
Думка акціонера держбанків — Міністерства фінансів — НБУ не наводить. Не вказує також прибутковість держоблігацій країн G7. Хоча відомо, що після низки підвищення ключових ставок Федрезерва США, Європейського Центробанку та інших регуляторів вона перебуває в рамках 5−5,5% річних за доларовими паперами і 4−4,5% річних — ЦБ у євро.
Водночас останні розміщення доларових ОВДП нових випусків відбувалися під 4,8% річних, євро — 3,1−3,2% річних.