► Читайте«Мінфін» вInstagram: головні новини про інвестиції та фінанси

«Це не так. Почнемо з того, що фінмоніторинг здійснюється до усіх клієнтів банків. Це стандарт, який має виконуватися. Крім того, PEP (як і іншим клієнтам) може бути присвоєний і низький, і середній, і високий рівень ризику. Апріорі високий рівень ризику призначається тільки іноземним РЕР», — пояснив Пишний.

За його словами, навіть якщо до особи застосовуються посилені процедури фінмоніторингу, це не означає, що вони є безстроковими.

«Про що йдеться в законі? Через 12 місяців після того, як РЕР перестав виконувати визначні публічні функції і банк впевнився, що ризиків, властивих РЕР, немає (рівень впливу, обсяг повноважень у минулому, зв’язок між минулими та чинним повноваженнями), його операції є зрозумілими, застосовуватимуться звичайні процедури фінмоніторингу як до будь-якого іншого клієнта. Ніхто не збирається карати РЕР якимись пожиттєвими посиленими перевірками», — зазначив голова НБУ.

Також він відреагував на побоювання, що банки відмовлятимуть PEP в обслуговуванні та блокуватимуть операції без розбору.

«Я чудово розумію, звідки такі очікування. Ми маємо не найкращий досвід дуже формального підходу з боку низки банків до обслуговування РЕР, зокрема встановлення всім без винятку необґрунтовано високого рівня ризику. Однак ситуацію змінюємо. І ситуація змінюється», — підкреслив Пишний.

За його словами, ухвалений закон фіксує механізми, які нівелюють такий формальний підхід, вжиття щодо РЕР непропорційних заходів. Йдеться про ризик-орієнтований підхід, який банки повинні застосовувати на практиці.

Пишний наголосив, що банки знають, як працювати із законом, оскільки перші рекомендації НБУ надавав ще у 2021 році. У 2023 році було внесено відповідні зміни до нормативно-правових актів, а Нацбанк провів велику роз’яснювальну роботу з банками.

«Тому можу повторити іще раз сказане банкам, що НБУ надалі не потерпить підходу, коли найкращий спосіб уникнути клопоту з РЕР — це взагалі відмовити їм в обслуговуванні», — підкреслив він.

За його словами, передбачено дуже суттєві штрафи, якщо фінустанови відмовлятимуться застосовувати ризик-орієнтований підхід.

«У законі - це цифра 1,7 млн грн для небанківських установ. А є ще наші нормативні акти, які дають змогу застосувати до банків суттєвіші заходи впливу — штрафи до 10 млн грн. І можу запевнити: якщо будуть на те підстави — ми їх застосуємо», — підсумував Пишний.

Нагадаємо

«Мінфін» писав, що 17 жовтня Верховна Рада у другому читанні підтримала законопроєкт № 9296-д про посилення фінансового моніторингу політично значущих осіб (PEP).

Ухвалення цього закону є структурним маяком меморандуму з МВФ. Також це остання умова для відкриття перемовин про членство з ЄС.

16 жовтня Комітет Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики переглянув своє рішення по законопроєкту про фінансовий моніторинг політично значущих осіб. Норму, яка завадить євроінтеграції, прибрали.

21 вересня Рада ухвалила за основу законопроєкт щодо фінмоніторингу політично значущих осіб (Politically Exposed Persons, РЕРs).

Зокрема, законопроєкт № 9269-д пропонує створити реєстр політично значущих осіб та повернути для них пожиттєвий фінансовий моніторинг (замість трьох років).