Мова про законопроєкт № 8143 «Про свободу підприємницької (економічної) діяльності домогосподарств».
В Україні у 2021 році було близько 14,5 млн домогосподарств (це одна людина чи декілька людей, які спільно проживають в одному приміщенні, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують свої кошти та витрачають їх).
Більшість з них об'єднані родинними стосунками, за даними Держстату лише 0,22% домогосподарств у 2022 році складалися з людей, що не були сім'єю. Тому для спрощення далі у статті я використовуватиму «домогосподарство» та «сім'я», як синоніми, хоча, звісно, члени сім'ї не завжди ведуть спільне господарство.
Ключові складові проєкту
1. Надання права домогосподарствам займатися малим бізнесом (оборот до 8 млн грн) без реєстрації ФОП чи юрособи. Це стосується не будь-якої діяльності, а тільки визначених державою. Наприклад, дозвіл поширюється на індивідуальні послуги (перукар, косметолог, репетитор, доглядальник/ця тощо), побутові послуги (прибирання, прання, дрібний ремонт та ін.), роздрібну торгівлю з лотків і на ринках, послуги з перевезення пасажирів та вантажу, юридичні консультації.
2. Якщо домогосподарство вирішить вести спільний бізнес чи отримувати допомогу від держави, то воно має подавати спільну податкову декларацію про доходи та видатки.
3. Для цього домогосподарства мають обрати уповноважену людину для взаємодії з державою (для отримання пільг, допомоги, для складання та подання податкової декларації). Ця людина зможе отримувати від податкової всю інформацію про офіційні доходи членів домогосподарства.
Законопроєкт теоретично має полегшити розвиток підприємницької діяльності та самозайнятості населення (оскільки не треба реєструвати малий сімейний бізнес, достатньо лише подавати декларацію), а також зробити чеснішим надання державної допомоги та субсидій, зважаючи не тільки на доходи, але й на витрати домогосподарств. Однак, проєкт прописаний дуже заплутано, тому на практиці може замість вирішення існуючих проблем створити нові. Підсумовуючи, коротко наведемо плюси та мінуси законопроєкту.
Позитивні аспекти
1. Розвиток самозайнятості: законопроєкт дозволяє здійснювати низку видів підприємницької (економічної) діяльності без реєстрації ФОП, що сприятиме самозайнятості, а в перспективі — розвитку малого бізнесу.
2. Декларації враховують не тільки доходи, але й витрати. Наприклад, туди можна вписати витрати на освіту, медицину, страхування, а отже держава оцінюватиме фінансовий стан сім'ї за залишком коштів.
3. Для держави подання декларацій домогосподарств, що хочуть займатися бізнесом чи отримувати допомогу від держави, дозволить більше знати про фінансовий стан громадян та боротися з тіньовою економікою.
4. Ефективніше та адресне витрачання державних коштів: завдяки інформації про доходи й витрати держава зможе спрямовувати соціальну підтримку до громадян, які її дійсно потребують, і таким чином ефективніше використовувати бюджетні кошти.
5. Аналіз життя українців для розробки політик підтримки (data-driven policies). Держава отримає більше інформації про фінансовий стан українців (їх доходи та видатки), яку можна буде аналізувати за регіоном, розміром домогосподарства, наявністю дітей тощо, і завдяки цьому ефективніше формувати соціальну політику.
Негативні аспекти
1. Незрозумілі механізми заохочення сімей реєструвати свій неофіційний бізнес та подавати спільну декларацію. З проєкту також не зрозуміло, чи оподатковуватиметься діяльність, яку домогосподарство проводить без реєстрації, і якщо так, то за якими ставками. Законопроєкт не містить санкцій за неподання декларацій та механізму виявлення домогосподарств, які не подали декларації.
2. Уповноважений представник може зловживати своїм становищем, оскільки він є отримувачем допомоги та ще й матиме доступ до інформації (через запит до податкової) про доходи всіх членів домогосподарства. Дуже важливо, щоб це не стало інструментом сімейного насильства, зокрема, його фінансової складової. До початку повномасштабного вторгнення росії в Україну від домашнього насильства щороку страждало близько 1,8 мільйона жінок. Із законопроєкту незрозуміло (і чинне законодавство цього не пояснює), як домогосподарство обиратиме чи змінюватиме уповноваженого представника, якщо він зловживатиме своїм становищем, чи можна буде поскаржитись кудись на зловживання і покарати недобросовісного представника.
3. З проєкту не зрозуміло, які санкції передбачені для домогосподарства, у разі подання недостовірної інформації у декларації через недобросовісних членів сім'ї, які, наприклад, приховали неофіційні доходи при заповненні сімейної декларації. Було б несправедливо, якби всі члени сім'ї та навіть діти позбавлялися допомоги через недобросовісність однієї людини.
4. Хоча ідея зважати не тільки на доходи, але й на видатки сім'ї, є досить прогресивною, але проєкт містить неочевидні норми. Наприклад, законопроєкт визначає базовими витратами домогосподарства собівартість проживання кожного члена домогосподарства (це новий термін в українському законодавстві). Ця собівартість складає «60% відсотків від середньомісячної заробітної плати за попередній рік». Але при цьому незрозуміло, чому саме 60% і чия зарплата мається на увазі: середня у країні, у регіоні, для цього домогосподарства чи для конкретної людини.
Читайте також: Іноземні фіскали вже збирають дані про українців: ДПС розповіла, як їх використовує
Отже, хоча законопроєкт містить новітні ідеї для розвитку сімейного бізнесу та чеснішого розподілу державної допомоги, його потрібно ґрунтовно доопрацювати.