►Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Крім Шевченка, такі ж статті Кримінального кодексу України інкримінували його ексзаступнику в Укргазбанку Денису Чернишову та ексдиректору департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами НБУ Олексію Лютому.
Деталі
Слідство встановило, що посадовці Укргазбанку у листопаді 2014 році запровадили схему виведення коштів із держбанку через сплату послуг псевдопосередникам нібито за залучення коштів великого бізнесу та державних установ і підприємств, а у вересні 2015 року створили злочинну організацію задля розширення кола учасників злочину та збільшення можливостей для заволодіння коштами банку.
Насправді ж посередництво відбувалося лише на папері: клієнти розміщували кошти в державному Укргазбанку на депозити за власною ініціативою або ж згідно з порядком, запровадженим для держсектору Кабміном.
Натомість держбанк, на підставі фіктивних актів виконаних робіт, справно сплачував псевдопосередникам за послуги, які ті ніколи не надавали, та про яких більшість клієнтів банку навіть не знала.
Псевдопосередниками ж виявилися фізичні особи-підприємці, самозайняті та юридичні особи. Більшість із них зареєстрували виключно для участі у наведеній схемі: після отримання коштів ці суб'єкти припиняли свою діяльність, і не здійснювали іншої активності, крім зазначеної у фіктивних актах виконання послуг.
Читайте також: Ексголова НБУ Шевченко заявив про інкримінування йому нової статті
Наведену схему залучення коштів не використовував жоден із решти державних банків в Україні. А після активізації слідчих дій із боку НАБУ та САП її прикрили й в самому Укргазбанку.
Однак, за час її існування (з листопаду 2014 по березень 2020 рр.) держустанова здійснила понад тисячу перерахувань на адресу 52 псевдопосередників, витративши на це, як вважає слідство, незаконно понад 206 млн грн.
Керівником злочинної організації та організатором схеми НАБУ та САП вважають першого заступника голови правління Укргазбанку, який невдовзі його очолив за рішенням уряду.
Він ініціював зміну внутрішніх документів для легітимізації схеми, усував перешкоди для вчинення злочину через використання владних повноважень, затверджував умови співпраці з посередниками та здійснював контроль за виплатами.
«Підозри НАБУ та САП ґрунтуються на низці експертиз, допитів свідків, обушків, тимчасових доступів, інформації, отриманої від клієнтів банку, оглядах комп’ютерної техніки та мобільних телефонів із детальним листуванням між учасниками щодо вказаної схеми, вилучених документів, а також додаткових слідчих дій, проведених з часу перших повідомлень про підозру», — йдеться в повідомленні.
Нагадаємо
«Мінфін» писав, що в жовтні 2022 року НАБУ повідомило про підозру Кирилу Шевченку. А вже в лютому 2023 року НАБУ і САП повідомили про підозри ще десятьом особам причетним до схеми виведення коштів Укргазбанку.