Про подальший рух пенсійної системи

Якщо говорити про солідарну пенсію, вона має покривати певний відсоток заробітку, який людина отримувала упродовж життя, для підтримки того рівня, до якого ця людина звикла. У всіх країнах цей рівень покриття вимірюється відсотково. Це стандарт. Якщо ти пропрацював 30−35 років, то 40% від твого середнього рівня заробітку маєш отримувати й на пенсії.

Ми зараз пропрацьовуємо навіть більший відсоток, щоб солідарна і накопичувальна частини перевищували 40% заробітку. Це складні обрахунки, бо на 11 мільйонів пенсіонерів в Україні приблизно 13 мільйонів людей, котрі сплачують соціальні внески. Тож, щоб пенсіонер отримував 6−7 чи 10 тисяч гривень, його «візаві», який працює, має сплатити трохи більше ніж 10 тисяч гривень соціального внеску. Мало хто в Україні сплачує такий великий ЄСВ. Тож необхідний ресурс треба шукати деінде, і ми зараз над цим працюємо.

А ще є питання соціальної справедливості. Чинна формула розрахунку пенсії з урахуванням індексацій дуже занижує реальну вартість заробітку. Скажімо, пенсія у 2000-му в 300 гривень в еквіваленті до середньої заробітної плати була непоганою. А зараз з індексацією — це просто мізер. Індексація постійно «відстає», і це несправедливо.
Зараз працюємо над тим, щоб кожна людина мала чіткий алгоритм нарахування пенсії, з огляду на відпрацьований стаж та сплачені внески. І щоб цей алгоритм був завжди прив'язаний до якихось базових величин.

У накопичувальної пенсії свої особливості. По-перше, ми не хочемо збільшити навантаження ані на працівника, ані на роботодавця, запроваджуючи обов’язкові накопичення. Тому на початковому етапі держава частину тягаря візьме на себе. Ще дуже важливо спростити процес адміністрування. А також розробити надійні механізми інвестування, аби ці гроші працювали, щоб вони не були втрачені.
Тож пенсійну реформу ми дуже скрупульозно прораховуємо. Але впевнена, що вже до кінця року вийдемо з конкретним результатом.

Читайте також: Де в Україні отримують найбільші та найнижчі пенсії — Опендатабот

Про бюджетні пріоритети та партнерську підтримку

Видатки на соціальну сферу з початком повномасштабної війни збільшилися. Не набагато, не так, як би хотілося, та все ж. Минулого року наш бюджет становив близько 700 мільярдів гривень. Зараз — сукупно 840 мільярдів. Очевидно, нам треба враховувати інфляційний ризик і той факт, що велика кількість людей перетинає межу бідності, тому нам потрібно збільшувати ресурс для підтримки. Тож, при обрахунку наших пропозицій на наступний бюджетний рік, братимемо до уваги три передумови:

  • збільшення кількості людей з інвалідністю і, відповідно, більші потреби для їх реабілітації та забезпечення допоміжними засобами;
  • збільшення коштів на покриття бідності, на забезпечення базових потреб;
  • розвиток послуг, про що я раніше говорила. Гроші без послуги не дадуть людині вийти зі скрути, в якій вона опинилася.

З огляду на ці три складові, ми й плануватимемо наше бюджетування.
І, звісно, продовжимо звертатися до наших донорів за додатковою фінансовою підтримкою.

Країни ЄС планують трирічну підтримку, і Сполучені Штати, і уряд Великобританії. Вони відгукуються на наші пропозиції, на наші обґрунтовані потреби. Ми узгоджуємо всі статті видатків. Донори ретельно дивляться на всі наші КРІ. Всі транші прив'язані до конкретних показників — наприклад, спрощення адміністрування чи рівня цифровізації. Ми дуже чітко виконуємо ці критерії, тому маємо плідний діалог із донорами.

Поки що я чула заяви від партнерів: ми з вами стільки, скільки це буде потрібно. Наше завдання — забезпечити не просто діалог, а дуже чіткий звіт, на що ми ці кошти витрачаємо, чітке обгрунтування цифр та рівня ефективності.

Читайте також: Україна минулоріч отримала 495 мільярдів через цільовий фонд Світового банку

Про прогнози

Розміри призначених виплат точно буде збережено, їх ніхто не зменшуватиме. Намагатимемося збільшити допомоги з бідності, але відсоток цього збільшення, звісно, залежить від перемовин із нашими міжнародними партнерами.

Пенсії гарантовано виплачуватимуться, як і зараз. Наповнення Пенсійного фонду значною мірою залежить від наших військових. Така велика кількість людей, які отримують достойні заробітні плати і з них сплачують єдиний соціальний внесок, дозволяє наповнювати бюджет фонду, і навіть провести індексацію. Ми ж розуміємо, що масштабна війна ще триватиме, тож розраховуємо приблизно на такі ж надходження до Пенсійного фонду, як і минулого року. Якщо знайдемо додатковий ресурс, зможемо збільшити виплати.

Щодо індексації пенсій. Це вимога, яка визначена законом, хоча на час воєнного стану її дозволено не проводити. Цьогоріч ми її зробили. Наступного року намагатимемося також, але складно сказати, що чекатиме нас на початку весни після ще однієї складної зими. Тому поки що плануємо, а життя покаже.

Щодо субсидій на опалювальний сезон — вони обов'язково будуть. Це наша пріоритетна допомога. Зараз повністю цифровізуємо цю послугу. З грудня таку допомогу можна буде оформити в «Дії» в один клік. Влітку відбулося підвищення цін на енергоресурси, тому ми розуміємо, що збільшиться кількість людей, які потребуватимуть такої послуги. І ми готуємося до цього.