Стан української авіації: хороші та погані новини

Після повномасштабного вторгнення ВПС України втратили 60 винищувачів, або 40% свого парку, — йдеться в нещодавно оприлюднених американських документах. Залишилося лише близько 80 машин. Росія ж спрямувала на війну майже 500 літаків. І вони, значною мірою, перевершують українські, оскільки мають кращі радари та боєприпаси більшої дальності.

Гарна новина полягає в тому, що Росія не змогла використати цю перевагу, щоб домінувати в небі. Не зумівши знищити протиповітряну оборону України, її літаки змушені стріляти зі значної відстані й часто безрезультатно. Погана новина полягає в тому, що повітряний баланс виглядає хитким.

Регулярні удари російських безпілотників і ракет із жовтня змусили Україну витратити величезну кількість своїх ракет «земля-повітря». Ситуація стабілізувалася за останні тижні, каже один із західних чиновників, що займається новими поставками до України. Але якщо ЗРК не вистачить, Україні доведеться обирати між захистом міст і критичної інфраструктури та військ на лінії фронту.

Теоретично, винищувачі можуть замінити протиповітряну оборону наземного базування, збиваючи ворожі літаки, безпілотники та крилаті ракети. Але нинішній флот України рідко бачить їх достатньо рано для реагування через «старі радіолокаційні технології», — каже речник ВПС України, полковник Юрій Ігнат. За останні тижні Польща та Словаччина поставили приблизно вісім літаків МіГ-29, але їхні можливості так само обмежені. Багато реактивних літаків не придатні для польотів і використовуються для поповнення запасних частин. Україні потрібен свіжий флот.

Можливі варіанти

Gripen, виготовлений шведською компанією Saab, є одним із кандидатів для передачі Україні. Багато в чому він ідеально підходить для потреб України. Він був розроблений спеціально для захисту повітряного простору Швеції від російських реактивних літаків, а не для виконання таких складних завдань, як проникнення в тил ворога. Він також був побудований для посадки на короткі злітно-посадкові смуги та навіть дороги, за обставин, коли авіабази уражені ракетами. Saab каже, що літак може бути дозаправлений і переозброєний за десять хвилин одним техніком і п'ятьма призовниками.

Головна проблема Gripen в тому, що їх мало. Швеція продала або передала в оренду близько 66 літаків іншим країнам. А сама має менше 100. А оскільки заявку Швеції на членство в НАТО блокують Туреччина та Угорщина, країна не наважується виснажувати свою оборону.

«Україні потрібні F-16», — говорить Ігнат. Із початку виробництва у 1970-х роках було виготовлено понад 4,6 тис. F-16. Це «Toyota Hilux у світі бойової авіації», — каже маршал авіації у відставці Королівських ВПС Великобританії Едвард Стрінгер, порівнюючи літак із надійним пікапом. У 2020 році F-16 становили близько 30% повітряного парку європейських членів НАТО.

Україна придивляється до ринку вживаних літаків: минулого року Норвегія зняла з експлуатації всі свої F-16 на користь малопомітних F-35. Данія, Бельгія та Нідерланди також планують це зробити. У лютому Україна подала офіційний запит Нідерландам. Запасні частини та технічне обслуговування будуть доступні в сусідніх Польщі та Румунії, а також у Греції та Туреччині, — каже Стрінгер.

Недоліки F-16

Втім, F-16 також має деякі недоліки, один із них — вартість: Gripen набагато дешевший в обслуговуванні. Інша проблема, каже експерт Британського Королівського інституту об'єднаних служб Джастін Бронк, — це стан українських аеродромів. Радянські злітно-посадкові смуги були побудовані з бетонних блоків із герметиком між ними. Це дозволяє їм протистояти розширенню та звуженню від сильної спеки та холоду. Однак, це також означає, що між ними з'являється мох, каміння та інше сміття. Gripen із меншими повітрозабірниками, розташованими вище на фюзеляжі, впорається з цим набагато краще, ніж F-16, — каже Бронк.

Україна може відновити деякі аеродроми, але це спровокує збільшення російських ракетних атак. І хоча F-16 може приземлитися, в крайньому випадку, на дорогу, його легша ходова частина не так добре підходить для навантажень коротких злітно-посадкових смуг. Полковник Ігнат відкидає такі аргументи. «В Україні може приземлитися будь-який літак», — каже він.

Озброєння та допоміжні технології

У будь-якому випадку, не менш важливим, ніж літак, є його озброєння. Пан Бронк каже, що навіть крихітний флот Gripen, від 8 до 12, міг би стримати російські ВПС, якби був озброєний Meteor — найдосконалішою у світі ракетою «повітря-повітря». Meteor був спільно розроблений Великою Британією, Францією, Німеччиною, Італією, Іспанією та Швецією, а тому його експорт вимагав би консенсусу країн. Це дало б Швеції політичне прикриття для рішення відправити літаки. Проблема полягає в тому, що європейці, можливо, не захочуть ризикувати тим, що передовий Meteor потрапить до росіян. Америка може так само вагатися щодо надсилання найкращих своїх ракет.

Україна потребуватиме й інших допоміжних можливостей. Стрінгер вказує на важливість радіоелектронної боротьби для засліплення російських військових літаків. За його словами, Україна могла б розгорнути простіші наземні системи, а не спеціальні літаки РЕБ.

Колишній заступник командувача ВПС Швеції Андерс Перссон вказує на важливість каналу передачі даних, який з'єднує винищувачі з радарами протиповітряної оборони на землі. Gripen або F-16 без такого зв'язку діятимуть не краще, ніж модернізовані МіГи.

Читайте також: Що ідеально кругле, зроблене з металу та заважає Росії замінити 2000 згорілих танків

«Якби ми розпочали цю роботу минулого року, сучасні бойові літаки вже були б в українських руках», — нарікає декан Інституту аерокосмічних досліджень Мітчелла в Арлінгтоні Девід Дептул. Якби Захід діяв зараз, каже він, до кінця року в українських руках могло б опинитися до 30 F-16. «Там, де є бажання, є можливості», — додає він.