►Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Що відомо
Законопроєкт має на меті формування обов'язкових пенсійних накопичень для працівників, з яких вони у майбутньому одержать додаткове джерело пенсійних виплат.
У системі накопичувального пенсійного забезпечення братимуть участь усі категорії працівників до досягнення ними 55 років. Для фізичних осіб-підприємців та самозайнятих осіб участь буде добровільною.
Розмір накопичувального внеску залежатиме від заробітної плати працівника. У 2023 році — 1% від його розміру, у 2024 році — 1,5%, з 2025 року — 2%. Держава зобов'язується співфінансувати внески на паритетних засадах з бюджету.
Розмір єдиного соціального внеску, який сплачується роботодавцем, залишається незмінним, накопичувальний внесок включатиметься до складу ЄСВ.
Читайте: Чому «накопичувальну пенсію» не варто впроваджувати зараз
За бажанням працівника, розмір його самостійних внесків може бути збільшено.
Гроші накопичуватимуться на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках, у разі смерті особи право власності на пенсійні заощадження переходитиме до її спадкоємців.
До кінця 2025 року внески акумулюватимуться в уповноваженому пенсійному фонді, створеному державою. З 2026 року накопичення можна буде перевести в будь-який інший фонд, а можна буде залишити в державному.
Пенсійні накопичення будуть захищати від знецінення та інфляції шляхом інвестування в «консервативні фінансові інструменти».
Читайте також: Українці зможуть відкладати собі на пенсію через «Дію» з 16 років
Вартість законопроєкту
Вартість законопроєкту оцінюється у 30,8 млрд грн за перший рік. Половина з них — це компенсація фондам загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування втрат від недонадходжень єдиного соціального внеску, половина — сплата додаткового накопичувального внеску з коштів державного бюджету на користь учасників системи.