► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Що кажуть аналітики

Зараз ставка в Туреччині становить 8,5%, при цьому монетарна влада відмовляється її підвищувати, вважаючи це невірним методом боротьби з високою інфляцією. У березні інфляція в Туреччині була на рівні 50,51% при цільовому значенні 5%. Високий темп зростання цін призвів до того, що у 2022 році курс ліри обвалився на 40% до долара. 2023 року девальвація турецької валюти продовжилася — з початку року вона втратила ще 3,6%.

14 травня у Туреччині відбудуться вибори президента. Як пише Bloomberg, у разі перемоги опозиційного кандидата Кемаля Киличдароглу, який вважається головним суперником чинного президента Реджепа Ердогана, турецький ЦБ, ймовірно, повернеться до традиційної грошово-кредитної політики, яка передбачає підвищення ставки для боротьби з інфляцією.

Читайте також: ЦБ Туреччини понизив процентні ставки. Ліра падає

За прогнозами економістів UniCredit, жорсткіша політика може знизити інфляцію в Туреччині до 24% у 2024 році.

У JPMorgan Chase вважають, що у разі повернення до «традиційної» грошово-кредитної політики, Ц Б Туреччини у третьому кварталі підвищить ставку до 30% із поточних 8,5%. Але, за оцінками аналітиків, навіть у такому разі долар на піку подорожчає до 24−25 лір на тлі зростання волатильності, а прибутковість турецьких облігацій зросте до 25%.

«На таких рівнях ми вважали б розумним проявити „бичачий“ настрій щодо турецьких активів», — зазначили в JPMorgan.

Тим часом інвестор у ринки, що розвиваються, Марк Мобіус вважає, що незалежно від результату виборів у Туреччині «будуть відмінні можливості для інвестицій».