Як змінився міграційний потік українців на п’ятий місяць війни з Росією
Кількість тих, хто виїжджає, все ще перевищує кількість тих, хто повертається, хоча темпи виїзду вже зменшуються. За даними ООН, якщо в березні 2022 року 3,2 млн осіб перетнули кордон за межі України і 0,4 млн — до України, то в червні за кордон виїхало тільки 1,5 млн українців, а в Україну повернулося 0,8 млн осіб.
Війна — це лише тригер, який продовжує змушувати виїжджати українців за кордон, і вони б повернулися на Батьківщину, але деякі приймаючі країни роками готувались до їх приїзду.
Чому приймаючі країни не зацікавлені в поверненні наших біженців додому
Суто з економічного погляду, уряди приймаючих країн уже вклали в них гроші. Вони не захочуть просто так віддати назад мігрантів, ще й у період демографічної кризи в розвиненому світі. Ці уряди розуміють, що мігранти — це про гроші, про створення робочих місць і про зростання економіки. А що таке для них дотації на утримання українців? Мовою бізнесу — це просто «маркетингові витрати», які швидко окупляться.
У 2021 році ВВП Польщі зріс на 5,9%, з яких приблизно 15% цього приросту відбулося завдяки 2 млн українців у цій країні. У номінальному вираженні кожен українець у Польщі додатково створив майже $5,8 тис. ВВП, тоді як поляк — лише близько $1,9 тис. ВВП. Коли в березні 2022 року уряд Польщі оголосив про виділення $1,7 млрд на підтримку 1,2 млн українських біженців, він свідомо йшов на такі витрати, щоб «заякорити» їх у Польщі, оскільки розуміє, який додатковий дохід кожен українець принесе польській економіці.
Однак, найбільше вражає маленька п’ятимільйонна Ірландія, яка перебуває в лідерах за залученням українців у розрахунку на одного жителя. І вже залучила майже у сім разів більше українців, ніж сусідня Великобританія. Уряд Ірландії зараз надає українцям найбільшу щомісячну допомогу — 800 євро на одного дорослого. Для порівняння: Великобританія — 405 євро, Німеччина — 400 євро, Польща — 150 євро.
Ірландія щорічно залучає набагато більше іноземних мігрантів, — як результат, темпи зростання ВВП цієї країни за останні 20 років у 2,6 разів вищі, ніж у Великобританії.
Читайте також: Які виплати українці можуть отримати в країнах ЄС
Чому в Україні не спрацюють програми безумовного базового доходу
Із соціальної точки зору, я розумію такі пропозиції, але з економічної — потрібно оцінювати й наслідки таких дій.
Перша проблема — це високий рівень тіньової економіки. Уявіть, влада перерахувала вам на картку 1000 грн на пальне. Ви їдете, щоб заправитись, але виявляється, що придбати пальне можна тільки за готівку, тобто це або «сірий» імпорт, або конфіскат, або фальсифікат. Як результат, через мультиплікативний ефект влада назад до бюджету отримає податків та зборів значно менше і значно пізніше, ніж планувалося при розробці такої програми.
Друга проблема — нерозвинений фондовий ринок як інструмент абсорбації додаткових доходів населення. З початку війни економіка стиснулася, бо зменшився попит. Але тут раптом держава через населення вливає значну масу грошей у стиснуту економіку. Як результат — у населення та бізнесу з’являється надлишок коштів, які вони намагатимуться кудись вкласти, розуміючи, що гроші в готівці або на рахунку з'їсть інфляція.
Якби в нас був розвинений фондовий ринок, цей надлишок коштів пішов би саме туди, що сприяло б розвитку економіки (адже саме так і сталося в ковідні 2020−2021 роки, коли уряди розвинених країн роздавали «вертолітні» гроші населенню). Але в нас такий механізм фактично відсутній, тому кошти спрямуються у придбання доларів і євро. Тобто фактично коштами українців відбуватиметься підтримка інших економік.
Як повернути українців із-за кордону
Важливо прискорити відновлення бізнесу на території країни, щоб підприємці почали активніше повертати найманий персонал, у тому числі з-за кордону.
Першим ефективним механізмом може бути страхування безпеки ведення бізнесу шляхом створення відповідного страхового фонду. Подібно до того, як уряд України на початку лютого 2022 року виділив понад 16 млрд грн на гарантування безпеки польотів над територією України. Зараз так потрібно запевнити бізнес щодо безпечності їхньої діяльності та можливості оперативно компенсувати з такого фонду будь-які нові руйнування.
Другим ефективним кроком може бути масштабна передача в концесію державного і комунального майна. Адже в держави є інфраструктура і немає коштів, а у бізнесу, навпаки, є кошти, але здійснювати капітальні інвестиції всі бояться.
Ще 2019 року президент підписав закон про концесії, який дозволяє державі, муніципалітетам, держкомпаніям здавати, в тому числі пооб'єктно, своє майно в концесію на 20−50 років. Закон відповідає міжнародному рівню, але через бюрократію менше 0,1% усього державного і комунального майна передано в концесію.
Найближчими роками у держави не буде коштів на ці проєкти, особливо в сфері житлово-комунального господарства, освіти, охорони здоров’я, спорту, залізничних та авіаперевезень тощо. Логічним є проведення концесійних тендерів на управління цією інфраструктурою. Це дасть можливість владі залучити приватні кошти на розвиток інфраструктури, водночас лишаючись власником стратегічних активів.
Читайте також: Скільки переселенців отримають квартири у 2022 році. Хто в пріоритеті
Як використати мігрантів із користю для держави
Потрібно розширити горизонт фокусування. Владі не треба фокусуватися на біженцях і постійно згадувати, що вона їх поверне. Більшість із них виїхали на 2−15 років, бо саме стільки в середньому триває міграційний цикл. Єдине, що влада зараз може зробити для них, — сприяти отриманню фінансової допомоги в країнах перебування через дипломатичні канали. Бо, на жаль, досі в десятках країн, зокрема і в Євросоюзі, є затримки з початком виплати допомоги українцям.
Паралельно для цих людей уже потрібно розробляти програми щодо залучення в Україну частини їхніх закордонних доходів, які вони незабаром почнуть там отримувати (оскільки уряди приймаючих країн уже активно працюють над працевлаштуванням українців). У Польщі вже працюють 30% тих, хто виїхав після 24 лютого. Саме стабільне і тривале переказування грошей на Батьківщину — запорука повернення цих людей в Україну.
Також потрібно розширити фокусування на українських мігрантів, що виїхали ще у 1990−2010-х роках у кількості 5 млн осіб (адже це вже заможна група), а також на українській діаспорі — у кількості 10 млн осіб (це найзаможніша група). Окрема група — це іноземні мігранти, для яких Україна взагалі чистий лист, про яку вони чули як про демократичну і вільну країну.
В основі програми залучення іноземних мігрантів має бути дві складові. Перша — позиціонування України як країни свобод (вільне виявлення думки, вільний розвиток бізнесу, вільне пересування). Друга складова — спрощена і вмотивована міграційна політика залучення іноземців.
Чи зможе наша країна прийняти людей інших віросповідань та звичаїв
Завдання влади й полягає в тому, щоб переконати суспільство, що міграція несе, принаймні, чотири користі. По-перше, це споживач ваших товарів і послуг. По-друге, це працівник для вашого бізнесу або роботодавець для вас. По-третє, це платник податків для підтримання вашої безпеки. По-четверте, це генератор ідей для залучення інвестицій і розвитку зовнішньої торгівлі вашими товарами і послугами.
Читайте також: Держава хоче заощаджувати на безробітних: чому це погана ідея
Які органи влади повинні відповідати за залучення іноземної робочої сили
Мігранти — це про три ключові складові:
- зростання споживчого попиту, зайнятості та інвестиції (за це відповідає Мінекономіки);
- формування валютних доходів, заощаджень і переказів (за це відповідає Нацбанк);
- безпека (за це відповідає Міністерство внутрішніх справ).
Однак серед цих органів влади мають відбутись організаційні зміни, щоб імміграція стала привабливою і результативною для економіки України.