►Підписуйтесь на «Мінфін» у Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Виступ в Давосі
Війна провокує підвищення цін на продукти та пальне у всьому світі. США та Європа у відповідь на товарний шок підіймають відсоткові ставки, щоб стримати інфляції. А через це дорожчають позики для країн, що розвиваються, які набралися боргів під час пандемії коронавірусу.
«Ми з усіх сил намагаємося реагувати відповідно до масштабів кризи. У багатьох країн, що розвиваються, грошей у скарбничці просто не залишилося», — сказав Штайнер.
На його думку, висока інфляція та відсоткові ставки можуть призвести до дефолту понад 70 країн. Першою з них уже стала Шрі-Ланка, яка не змогла розплатитися з боргами на тлі протестів і розвалу уряду.
Читайте також: ООН: Якщо війна затягнеться, 9 з 10 українців можуть перетнути межу бідності
«Триголова гідра енергоресурсів, продуктів і боргів» призведе до «краху сімейних доходів і державних послуг в багатьох країнах, що розвиваються», прогнозує президент Open Society Foundations Марк Маллок-Браун.
За оцінкою віцеголови S&P Global Деніела Єргіна, нинішня енергетична криза — найгірша з часів нафтового шоку 1970-х років. Цього разу вона одночасно охопила всі три основні види викопного палива: нафту, природний газ і вугілля.
Високі ціни на енергоносії підштовхують вгору й ціни на продукти, тому що 70% їхньої вартості — це пальне, заявив Єргін.
«Якщо ви не експортер, по вас сильно вдарить це поєднання цін на енергоносії та харчові продукти», — попередив він.