► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Відтік акцій та облігацій країни прискорився після вторгнення. Наприклад, норвезький суверенний фонд з активами у $1,3 трлн відмовився від китайського гіганта спортивного одягу через стурбованість порушеннями прав людини. Американські фонди прямих інвестицій, які вкладають кошти у Китай, залучили лише $1,4 млрд у першому кварталі — найменше з 2018 року.
До чого тут РФ
У британській інвесткомпанії Artemis Investment Management пояснюють, що масштаб і швидкість санкцій, введених проти Росії, змусили переглянути ставлення Заходу до Китаю. Також впливає втручання країни у бізнес, як це було з Didi та Ant Group, що загрожує правам акціонерів.
Ще одним приводом для занепокоєння стала активізація риторики Китаю щодо Гонконгу і Тайваню. Приклад Росії показує, що міцні торговельні зв’язки не є гарантією дипломатичної безпеки, вважають в інвесткомпанії, і російська війна проти України дуже різко підвищує ці ризики.
Читайте також: Війна з РФ. На чиєму боці опиниться Китай
«Ринки стурбовані зв’язками Китаю з Росією — це лякає інвесторів, і ви можете помітити, що неприйняття ризику проявилося з початку вторгнення. Усі продавали китайські облігації, тому ми раді, що їх не купили», — сказав Стівен Іннес, керуючий партнер SPI Asset Management.
Водночас вихід з Китаю може бути непростим вибором. Друга за величиною економіка світу володіє ринком облігацій на $21 трлн і фондовими біржами з оцінкою в $16,4 трлн (з урахуванням Гонконгу).
Нагадаємо
Відтік капіталу з Китаю сягнув «безпрецедентного масштабу» після того, як Росія вторглася в Україну. Офіційні дані показують, що в лютому іноземні інвестори позбулися китайських державних облігацій на понад $30 млрд, поставивши історичний рекорд.
Читайте також: Зростання ВВП Китаю за перший квартал перевершило очікування: 4,8% у річному обчисленні
Проблеми спостерігаються і на ринку китайських акцій, які різко обвалилися на початку березня, на тлі новин про можливу допомогу КНР Росії.