Виробники підвищують ціни: що дорожчало найбільше
За результатами опитування керівників компаній, проведеного Національним банком у 4 кварталі 2021 року, підприємства погіршили власні оцінки перспектив зростання обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців.
Відповідний баланс відповідей зменшився до 8,3%, порівнюючи з 21,5% у 3 кварталі 2021 року. При цьому рівень очікуваної бізнесом інфляції збільшився до 8,7% у наступні 12 місяців (порівнюючи з 7,8% у попередньому кварталі).
Основним чинником очікуваного посилення інфляційного тиску підприємці вважають зростання витрат на виробництво (майже 80% респондентів), підвищення цін на світових ринках (43% відповідей) та прогнозоване послаблення курсу гривні до іноземних валют (40% відповідей).
Характерно, що посилення інфляційних очікувань бізнесу спостерігається на тлі прискорення зростання цін виробників, яке у грудні досягло 62,2% у річному вимірі. При цьому ціни на промислову продукцію, що використовується в межах України, зросли за рік на 74,2%, для споживання за межами України — на 24,5% відповідно.
Найбільше зростання внутрішніх промислових цін спостерігалося у галузях, пов’язаних із видобуванням, переробкою та постачанням енергетичних товарів — понад як удвічі за рік зросли ціни у добуванні кам’яного вугілля, виробництві коксу та продуктів нафтопереробки, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря.
В решті галузей промисловості зростання цін на товари, призначені для внутрішнього та зовнішнього ринку, відбувалося у 2021 році приблизно однаковими темпами.
Високі закупівельні ціни на продукцію проміжного споживання стимулювали підприємства знижувати залишки готової продукції (більшість підприємств оцінює їх поточний рівень як нижчий, ніж нормальний) та працювати на нижчому від потенціалу рівні, утримуючи запас вільних виробничих потужностей.
Індекс ділових очікувань підприємств залишається позитивним, хоча і зменшився до 112,1%, порівнюючи зі 114,3% у попередньому кварталі.
Компанії також зберігають помірний оптимізм щодо поліпшення свого фінансового стану (9,7% у 4 кварталі 2021 р., порівнюючи з 12,7% у 3 кварталі 2021 р.), розраховуючи на збільшення обсягів реалізації продукції, у тому числі на зовнішньому ринку (баланс відповідей 21,8% та 20,6% відповідно) та активізацію інвестиційної активності (19,3%).
Охолодження виробничої активності підприємств обумовило зниження їх попиту на позикові кошти. Частка підприємств, які планують брати банківські кредити, зменшилася до 38,5% (порівнюючи з 40,4% у 3 кварталі 2021 р.).
Враховуючи, що понад три чверті підприємств планують залучати кошти в національній валюті, високі ставки за такими кредитами були визначені як найбільша перешкода для залучення нових кредитів (52,2% відповідей). При цьому оцінки бізнесу щодо жорсткості умов доступу до банківських кредитів знижуються шостий квартал поспіль.
Читайте також: Промислова інфляція зросла на 62%: як відреагують ціни
Ставки за ОВДП зростають
За результатами першого аукціону з розміщення державних цінних паперів у січні 2022 року Міністерством фінансів було залучено 3,9 млрд грн, із яких найбільшим попитом користувалися 2-річні ОВДП (2,1 млрд грн).
За рахунок подовження середньозваженої строковості та підвищення граничних ставок запозичень за окремими випусками середньозважена ставка нових розміщень
Зокрема, середньозважена ставка за 3-місячними ОВДП збільшилася на 45 б. п., за 2- та 3- річними — на 5 б. п., порівнюючи з попереднім аукціоном.
Під час аукціону, що відбувся 18 січня 2022 року, інвесторам буде запропоновано лінійку гривневих облігацій зі строками від 6 місяців до 5 років, а також облігації в доларах США на строки 6 та 12 місяців. Попит із боку потенційних інвесторів був стриманий, зважаючи на очікування рішення НБУ щодо відсоткової ставки, заплановане на 20 січня 2022 року.
На вторинному ринку рівень дохідності підвищується, передусім на короткому кінці кривої дохідності.
Обсяг ОВДП в обігу за тиждень зріс на 1,1 млрд грн за рахунок збільшення портфелю державних цінних паперів у власності банків (+4,2 млрд грн). Водночас на тлі негативного інформаційного поля обсяг ОВДП у власності нерезидентів продовжує скорочуватися (-3,2 млрд грн за тиждень), знизившись до 87,4 млрд грн, що на 5,2 млрд грн менше, ніж на початку року, та є найнижчим значенням із січня 2021 року.
Читайте також: Як інвестори зможуть заробити на муніципальних облігаціях у 2022 році
Українці скуповують валюту
Гривня до долара США на міжбанківському ринку знецінилася за тиждень на 2,2%, перевищивши показник 28 грн за $1, що є найнижчим значенням за останні 12 місяців.
Така динаміка курсу гривні до іноземних валют визначалася значним переважанням попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків над її пропозицією, як на сегменті спот, так і форвард. Чистий попит на іноземну валюту минулого тижня в середньому на день перевищував $88 млн.
Зважаючи на значне переважання попиту над пропозицією іноземної валюти та з метою згладжування надмірних коливань курсу гривні Національний банк минулого тижня здійснив продаж іноземної валюти на суму $331 млн, що у 3,3 рази більше, ніж за попередній тиждень ($100 млн за 4−6 січня 2022 року).
Характерно, що на відміну від попередніх епізодів переважання попиту іноземної валюти над пропозицією на міжбанку, упродовж минулого тижня банки переважно купували валюту в позицію.
За операціями фізичних осіб, як на готівковому, так і безготівковому валютному ринку, також спостерігається переважання попиту на іноземну валюту. Зростання чистої купівлі іноземної валюти фізичними особами минулого тижня компенсувало її чистий продаж у перший тиждень нового року.
З початку року чиста купівля населенням іноземної валюти становила $7 млн у готівковій формі та $19 млн — у безготівковій.
Читайте також: Курс долара перетнув межу в 28 гривень: що буде далі
Скільки коштують кредити для населення
За оперативними даними Національного банку, обсяг кредитів, наданих банками корпоративному сектору у грудні зменшився на 1,1%, у тому числі в національній валюті — на 1,9%, в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) — на 0,1%.
Натомість кредитування банками фізичних осіб збільшилося — на 1% на місяць, у тому числі в гривні — на 1,3%. Зважаючи на триразове переважання корпоративного кредитного портфелю банків над обсягом кредитів фізичним особам, сукупна заборгованість реального сектору перед банками за місяць скоротилася на 0,5%.
Натомість депозити як юридичних, так і фізичних осіб в банках у грудні зросли під впливом збільшення виплат наприкінці року, зокрема гривневі депозити корпоративного сектору збільшилися за місяць на 11,1%, населення — на 7,4%. Кошти бізнесу та домогосподарств в іноземній валюті у грудні скоротилися на 1% та 1,4% (у доларовому еквіваленті) відповідно.
В результаті співвідношення кредитів та депозитів скоротилося до рівня менше 70%, що свідчить про наявність суттєвого потенціалу в покращенні виконання банками функції фінансового посередництва. Тим паче, що достатність капіталу банків, яка на 1 січня 2022 року становила 18% (за регулятивним капіталом) та 12% (за основним капіталом), продовжує значно перевищувати нормативні значення (10% та 7% відповідно).
Відсоткові ставки за новими корпоративними кредитами банків у грудні зросли на 0,5 в. п. (на рівень зростання облікової ставки НБУ) — до 10% — найвищого рівня з червня 2020 року. За гривневими кредитами фізичним особам, із урахуванням їх високої маржинальності, ставки залишались на рівні попереднього місяця — 32%.
Зважаючи на важливість проблематики високої вартості кредитних ресурсів для бізнесу (згідно з опитуванням НБУ), її частковому врегулюванню сприяє реалізація державної програми «Доступні кредити 5−7−9%». Обсяг виданих за програмою кредитів минулого тижня досяг 82,5 млрд грн, із яких левову частку (понад 60%) становлять кредити на поповнення обігових коштів підприємств.
За останній тиждень за програмою було видано кредитів на суму 683 млн грн, із яких 93% (642 млн грн) — саме на антикризову підтримку поточної діяльності бізнесу.
У той час як програма «Доступні кредити 5−7−9%» продовжує виступати ключовим драйвером гривневого кредитування бізнесу в Україні, програма «Доступна іпотека 7%» все ще не відіграє системної ролі у пожвавленні іпотечного кредитування.
За відповідною програмою, що стартувала у березні 2021 року, загалом було видано близько 1,4 тис. кредитів на суму близько 1,2 млрд грн.
При цьому за 11 місяців з початку 2021 року банками на ринкових умовах було видано майже 10 тис. іпотечних кредитів на суму майже 8 млрд грн. Середньозважена ефективна ставка за іпотечними кредитами банків становила у листопаді 15,5% на первинному ринку і 13,5% — на вторинному.
Більшість іпотечних кредитів як із державною підтримкою, так і без неї (78% та 90% відповідно) видається для купівлі житла на вторинному ринку.
Читайте також: Чому не злітає доступна іпотека під 7%