У 2021 році зростання сповільнилося
За 10 місяців 2021 року номінальний обсяг коштів населення у банках збільшився лише на 1% (7 млрд грн) — до 689,6 млрд грн. У листопаді суттєвих змін не відбулося.
Гривнева складова портфеля зросла на 7% (+28 млрд) — до 425 млрд грн. Валютна складова депозитного портфеля залишилася стабільною — на рівні $10 млрд.
У Нацбанку зазначають, що темпи зростання залишків на поточних рахунках клієнтів знижуються, тоді як у 2020 році вони, навпаки, зростали. До середини 2021 року частка залишків досягла максимуму в 57% всього портфеля коштів населення в банках.
Зниження ставок змінилося на зростання
Однією з причин може бути те, що банки припинили знижувати ставки за терміновими вкладами, навпаки, намітився тренд на їхнє підвищення. Причина — інфляція та зростання облікової ставки НБУ, яку регулятор цьогоріч підвищував 6 разів.
У Нацбанку вважають, що вартість термінових депозитів є чутливою до облікової ставки. Проте це не зовсім відповідає дійсності.
З початку березня облікова ставка зросла з 6 до 9%. За цей період середня ставка за гривневими вкладами на рік (індикатор UIRD) збільшилася лише на 0,5 в.п. — до 9% річних. «У 2021 році НБУ декілька разів підвищував відсоткову ставку, а більшість фінустанов на це практично не відреагували», — зазначає Микита Малясов, керівник відділу депозитів ПУМБу.
Водночас, уже з десяток банків пропонують за річними вкладами у гривні 11% річних. Так, ставки до цього рівня підвищили ПУМБ, Альфа, Таскомбанк, monobank і навіть «західний» Прокредит Банк.
Але більшість банків із західним капіталом поки що не підвищували доходність депозитів. «Зважаючи на стратегію залучення коштів від населення для подальшого кредитування, ми фокусуємося на залученні гривневого ресурсу. Наразі ми не плануємо підвищення рівня відсоткових ставок для депозитів», — повідомила Валентина Розанова, керівник управління розвитку роздрібного бізнесу та кредитування ОТП Банку.
Держбанки терплять
З останніх сил тримаються й держбанки, які лідирують за відтоком коштів населення останніми місяцями.
Однак фінансовий аналітик інвесткомпанії ICU Михайло Демків вважає, що держбанкам також доведеться підвищувати депозитні ставки у 2022 році.
У самих держбанках поки що цього не підтверджують. «На даний момент Укргазбанк не планує підвищення ставок за депозитами», — запевняє Віталій Годун, керівник управління розвитку продуктів роздробу Укргазбанку.
В Ощадбанку вирішили обійтись без конкретики. «Ощадбанк планує концентруватися на утриманні/розширенні депозитного портфеля за допомогою грамотної та виваженої депозитної політики», — розповіла Марина Ревуцька, заступник директора департаменту роздрібного бізнесу Ощадбанку.
Тут потрібно відзначити специфічність становища Ощада. Держбанк знаходиться на порозі вступу до Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО), після чого його вкладники втратять 100% держгарантій за вкладами. Відповідний законопроєкт (№ 5542−1) був ухвалений парламентом у першому читанні ще влітку і мав бути остаточно затверджений до кінця 2021 року. Однак цього так і не сталося, хоча таке зобов'язання влади було зафіксовано в останньому Меморандумі з МВФ.
Ощадбанк наполегливо не розкриває структури своїх вкладів. Але обізнані люди стверджують, що там дуже багато великих депозитів. Вони можуть витекти з держбанку після його вступу до Фонду та втрати переваги у вигляді повної держгарантії за вкладами.
Державні гарантії так і не зросли
«Завислий» законопроєкт № 5542−1 також передбачає підвищення держгарантій за депозитами з нинішніх 200 до 400 тис грн, а пізніше — до 600 тис грн. Розмови про це йдуть вже декілька років, проте справа не зрушується з мертвої точки.
Банкіри не очікують особливих змін після підвищення держгарантій. «Мінфін» же припускає, що збільшення держгарантій може стимулювати перетікання коштів із великих і надійних у невеликі та ризиковіші банки, які пропонують максимальні ставки. Щоправда, багаторічна закономірність «що менший банк — тим вищі ставки» втрачає актуальність.
Програма БОНУС до депозитів. Оформіть вклад через «Мінфін» та отримайте бонус!
«Депозитний» податок залишається
Скасування податку на дохід із депозитів могло б суттєво вплинути на депозитний ринок. Таку ініціативу приблизно рік тому озвучив голова НБУ Кирило Шевченко, але жодних реальних кроків у цьому напрямку так і не було зроблено.
В одному із осінніх інтерв'ю головний банкір натякнув на звільнення від податків лише довгострокових вкладів, що дозволило б банкам подовжити фондування. Проте розвитку у цієї ініціативи так і немає.
Нагадаємо: зараз із відсоткового доходу за депозитами вкладники сплачують ПДФО плюс військовий збір, які сумарно становлять 19,5%. Сплата податку знижує реальну максимальну доходність вкладів приблизно на 2 в.п.: з 11 до 9% річних.
Чинники впливу
На думку банкірів, на депозитні ставки у 2022 році впливатимуть такі фактори:
- інфляція;
- облікова ставка НБУ;
- потреба банків у ресурсах (кредитування, ліквідність);
- макроекономічна та політична ситуація в країні;
- діяльність регулятора;
- валютний курс.
2021-й став роком активізації кредитування економіки на тлі стабільно швидкого зростання роздрібних кредитів. За минулі роки банки накопичили достатньо ресурсів для фондування кредитних операцій. Проте ліквідність має властивість закінчуватись, тим паче, що Нацбанк згорнув довгострокове рефінансування. Теоретично, частково банки зможуть вивільнити ресурси для кредитування, скоротивши портфелі вкладень в ОВДП. Однак цього може виявитися замало.
Крім коштів фізосіб, на рахунках банків знаходяться гроші бізнесу, приблизно в такому ж обсязі. Але цей ресурс набагато мобільніший, тому не може розглядатися як основне джерело фондування.
«На підвищення ставок може вплинути зростання кредитування. Якщо банки потребуватимуть ресурсів, боротьба за клієнтів вестиметься у площині дохідності вкладів», — підтверджує Артур Муравицький, заступник голови правління Таскомбанку.
Водночас різке підвищення депозитних ставок може призвести до скорочення заробітків банків (маржі) та/або відновлення зростання кредитних ставок. А це загрожує черговою деактивацією кредитування. Тому банки намагаються будь-що зберегти існуючий статус-кво, який забезпечив системі рекордний прибуток у 2021 році.
Плюс 0,5−1 в.п. і не більше!
Банкіри вважають, що у 2022 році ставки за депозитами зростуть максимум на 0,5−1 в.п.
«Якщо зростання і буде, то лише у гривні, переважно за терміновими депозитами в межах 0,5−1 в.п. в середньому на ринку», — прогнозує Микита Малясов. З ним погоджується Артур Муравицький: «У довгостроковій перспективі тенденція підвищення відсотків за депозитами в нацвалюті збережеться. Але великих змін у першому кварталі 2022 року ми не очікуємо, ставки зростуть максимум на 0,5−1 в.п.»
«Ставки за депозитами у гривні поступово зростатимуть у межах 0,5−1 в.п. на всі терміни», — зазначають в Альфа-Банку.
А от у держбанках не очікують на помітні зміни. «У 2022 році ми прогнозуємо відносну стабілізацію відсоткових ставок, які фактично досягли економічної обґрунтованості. Якщо й будуть коливання, то точкові та несуттєві», — каже Марина Ревуцька із Ощаду.
Фінустанови дуже неохоче діляться планами. «У грудні 2021 року ми підвищили ставки у гривні та найближчим часом (початок 2022 р.) підвищення не планується. Але все залежатиме від ринкових умов та конкурентного середовища», — повідомили в Альфа-Банку. Багато інших гравців взагалі проігнорували запитання «Мінфіну».
Курс на подовження
Наразі вкладники розділилися на групи. Одні тримають заощадження на поточних рахунках, маючи вільний доступ до ресурсів. Інші — максимізують заробітки, розмістивши кошти на річні вклади. «Найпопулярнішими зараз є вклади до запитання з моментальним доступом та термінові депозити на термін 6 місяців і до року», — констатує Наталія Білоконь, керівник із питань розвитку платіжних рішень Райффайзен Банку.
«Наші клієнти віддають перевагу гривневим вкладам терміном на 12 місяців, адже вони дозволяють зафіксувати максимальну дохідність (до 11% річних) протягом наступного року», — каже Артур Муравицький із Таскомбанку.
В окрему підгрупу можна виділити вкладників, які розміщують кошти на поточних рахунках із підвищеними ставками — 5−7% річних у гривні.
«Можливо, із запровадженням нормативу NSFR (коефіцієнт чистого стабільного фінансування) банки будуть змушені збалансувати активи та пасиви за термінами, тому можуть активізувати залучення депозитів на більш тривалі терміни», — розмірковує Микита Малясов із ПУМБ. Такий прогноз поділяють в Альфа-Банку: «Довгострокові депозити (від 12 місяців) залишаться з вищими ставками, спрямованими на подовження банками пасивної бази».
Стабільна інвалюта
Банкам не потрібна валюта, тому фінансисти не прогнозують зростання ставок за депозитами у доларах та євро. Восени Нацбанк натякнув, що може дозволити банкам купувати єврооблігації України. Це дозволило б банкам більше заробляти на валюті. Показово, що жоден із опитаних банкірів навіть не згадав про це, як про фактор можливого зростання ставок за валютними депозитами. Але й падіння ставок також не передбачається.
В Альфа-Банку припускають, що відсоткові ставки в інвалюті залишаться на попередньому рівні, оскільки валютна ліквідність банків перевищує обсяги її розміщення в активи.
«Прибутковість валютних вкладів найближчим часом залишиться стабільною. Це пов'язано з низькою необхідністю банків у валютних ресурсах та стабільних обсягах кредитування бізнесу у валюті», — наголосив Артур Муравицький.
Нести чи забирати?
Найпривабливіші ставки за гривневими вкладами зараз у кращому разі компенсують офіційну інфляцію.
Але якщо інфляція знижуватиметься, а ставки за депозитами зростуть, то на гривневих вкладах у 2022 році можна буде заробити.
Конкуренцію банківським депозитам можуть становити ОВДП. За 2021 рік вкладення українців у держоблігації зросли з 10 до 25 млрд грн. Враховуючи динаміку нинішнього року, найімовірніше, у 2022 році матимемо скромний приріст гривневих заощаджень.
А ось на реальний приріст валютних заощаджень навряд чи можна розраховувати. У кращому разі вони залишаться на нинішньому рівні.
Сукупність таких потужних факторів, як доларова інфляція, девальвація щодо гривні, зростання цін на нерухомість, відкриття ринку землі та збільшення е-лімітів не призвели до суттєвого відтоку валютних заощаджень із банків у 2021 році. Проте не виключено, що власники валюти, що знецінюється, змінять точку зору в 2022 році і вони масово почнуть «перевертатися» в інші інструменти.
Стримуючим фактором може стати девальвація гривні, яка очікується наступного року. А активізація податкової амністії, що довго буксувала, могла б стати помітним джерелом припливу переважно валютних ресурсів для банків.