► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»:
головні фінансові новини
Без виїзду
Згідно із законопроєктом № 5600, якщо заборгованість підприємства перед податковою понад 1 млн грн та несплачена протягом 240 календарних днів, директор компанії буде невиїзним до погашення такого податкового боргу.
Щоби суд визнав борг компанії, судді достатньо рішення керівника контролюючого органу — тобто податкової.
На підставі рішення суду керівник-боржник потрапить до реєстру керівників юридичних осіб, які мають податкову заборгованість понад 1 млн грн. Хто буде розпорядником цього реєстру, чи буде цей реєстр публічним тощо — у законі не вказано.
Читайте також: Рада ухвалила податковий закон. Які податки зростуть
Зачинена дорога
Опендатабот підрахував, що на даний момент заборгованість, що перевищує 1 мільйон гривень, мають 6192 компанії — тобто найближчим часом майже 6200 директорів українських підприємств можуть стати невиїзними.
«Закон створює новий реєстр керівників компаній-боржників, на адміністрування якого знадобляться нові ресурси податкової. При цьому податкова служба та Міністерство фінансів вже три роки поспіль не можуть покращити якість публікації податкових боргів — інформація публікується з місячною затримкою та без необхідних даних про ФОП», — коментує керівник Опендатабот Олексій Іванкін.
Читайте також: Якою має бути наша податкова система
Передісторія
30 листопада Верховна Рада ухвалила законопроєкт щодо збільшення ставок податків, акцизів та інших платежів до державного бюджету. Документ стосується як підприємств, і громадян України. Закон почне діяти після того, як його підпише президент із 1 січня 2022 року.
Законопроєкт у ЗМІ назвали «антиахметівським» через те, що ним пропонується підвищити розмір ренти на видобуток залізної руди (на якій спеціалізуються компанія «Метінвест» Ріната Ахметова), а також запровадити акцизний податок на електроенергію, вироблену з сонячних та вітрових електростанцій (ДТЕК Ріната Ахметова є власником найбільших потужностей «зеленої» енергетики в Україні).