Час необанків
В Україні зараз працює 7 необанків. Більшість з яких побудовані за схожим принципом і тією чи іншою мірою намагаються скопіювати модель лідера цього сегмента — проект monobank. В цьому немає нічого поганого і дивного. Успіх на будь-якому ринку привертає увагу і призводить до народження десятків аналогів.
Власні необанки з невеликими коригуваннями від базової задумки зараз пробують запускати банки, фінансові компанії і навіть ритейлери. Одні при цьому роблять ставку на вже наявну у них клієнтську базу, інші намагаються використовувати чинну банківську ліцензію, треті намагаються використовувати «нішевий» підхід. Тобто створювати продукт, орієнтований на цілком конкретну аудиторію.
Всі ці підходи мають право на життя і за певних обставин можуть вистрілити. Але дуже часто цілком здорова ідея, яка, як здається, може дати гарантований успіх, виявляється провальною. Одним з найяскравіших прикладів цього може бути несподіване для багатьох рішення Google згорнути проект Plex.
Несподівані повороти
Чому корпорація пішла на цей крок, достеменно невідомо. З нечисленних повідомлень менеджменту компанії робити однозначні висновки складно. За однією з версій це пов’язано з відходом головного ідейного натхненника проєкту Цезаря Сенгупта. Його наступник, Білл Реді, нібито порахував, що проект співпраці з декількома великими банками несе занадто багато ризиків і небезпек.
Чи так це насправді, чи причина в витоку кадрів (частина людей, пов’язаних з проєктом, залишили Google Pay слідом за Сенгуптом) — сказати складно. Але ідея продавати продукти відразу 11 банків, які є прямими конкурентами, справді виглядає потенційно небезпечною. В такому випадку уникнути конфліктів було б важко.
В результаті проєкт, який зібрав лише в Citi Bank близько 400 тис. попередніх заявок від клієнтів, був стрімко згорнутий. А потенційні партнери Google і експерти досить здивовані — ніяких видимих перешкод для його запуску не було. Навіть регуляторні органи США, як пишуть WSJ, не висловлювали практично ніяких застережень щодо нього.
Читати також: Найближчим часом в Україні з'явиться ще три необанки
Не помилитися з вибором
Не виключено, що доля проєкту могла бути іншою. Зроби в Google ставку на одного фінансового партнера, все могло б скластися інакше. Досвід становлення українських фінтех-стартапів можна вважати хорошим прикладом. Що не кажи, а домовитися з одним банком набагато простіше, ніж переконати відразу десяток зарегульованих і закостенілих організацій.
Але тут важливо не помилитися. Sportbank, який пішов у вузьку, але потенційно перспективну нішу аматорського спорту, через півтора року змушений був міняти «постачальника банківської ліцензії» для свого продукту. Я не знайомий з деталями цієї історії, але щоб зрозуміти, наскільки важким було це рішення, не потрібно мати інсайдерську інформацію. Це неймовірно складна репутаційно, дорога операційно і громіздка юридично процедура. Добровільно піти на такий крок заради, наприклад, економії кількох сотих або навіть десятих відсотка ніхто не стане.
На нього можуть підштовхнути тільки фундаментальні непереборні перешкоди. Наприклад, невідповідність можливостей банку і амбіцій стартапу, які вимагає серйозних вкладень для підтримки темпів зростання.
У той же час, я впевнений, що альтернативи співпраці фінтех-стартапів і класичних банків не існує. Спроба перших опанувати нормативні тонкощі втопить проєкт у юридичних нетрях. Створити по-справжньому інноваційний, революційний продукт у стінах банку також неймовірно складно. Занадто різні ці дві культури.
Читайте також: В Україні з'явиться ще один мобільний банк. Що відомо
Розмаїття ідей
Анітрохи не сумніваюся, що існує неймовірна кількість ідей, які насправді здатні перевернути фінансовий світ з ніг на голову. Колись і кредитна картка була всього лише картонкою, на якій торговці звичайною ручкою записували борги покупців. Зараз же ми розраховуємося за покупки смартфоном, підтверджуємо платежі відбитком пальця і запускаємо e-гривню.
Скількома з цих ідей ми зобов’язані класичним банкам? Боюся, жодною. Це не банки придумали видавати кредити онлайн, не вони винайшли криптовалюту, не їм належить ідея кредитних карток. Нерозумно було б очікувати, що вони зуміють зробити фінансову революцію.
Але всі ці досягнення не могли б відбутися без участі банків. Так, українські фінустанови довгий час не вважали за можливе продавати банківські послуги дистанційно. Поки на ринку не з’явилися ентузіасти, які зуміли довести цілком конкретному банку, чому це можливо. Саме так — чому це було неможливо, на ринку знали всі без винятку.
Я впевнений, що зараз навіть в Україні вистачає ентузіастів, які виношують чудові ідеї, знають як їх реалізувати і можуть це зробити. Можливо, це найкрутіший у світі «Дитячий банк», або інноваційний спосіб доставляти гроші в будь-яку точку світу за соті частки секунди, не порушуючи при цьому ніяких правил. Насправді це не так уже й важливо — віра фаундерів у проєкт часто є необхідною і достатньою умовою успіху.
Фінтех-пісочниця
Прийнятий в нинішньому році закон «Про платіжні послуги» в теорії може дати їм дорогу в майбутнє. Фінтех-пісочниця, задумана в парламенті якраз для реалізації таких ось «божевільних» (в хорошому сенсі) ідей — цілком здоровий підхід. Однак дозволю висловити сумнів у виборі майданчика: яким би не був прогресивним головний монетарний регулятор країни, навряд чи варто від нього чекати надмірного сприяння інноваціям. Це не докір НБУ, а констатація загальносвітового тренду.
Я впевнений, що цими самими «пісочницями» повинні стати банки. Вони як ніяка інша організація повинні бути зацікавлені у вливанні «свіжої крові інновацій». Один такий приклад в Україні вже є. І, судячи з того, що Спортбанк зробив ставку на ТАСкомбанк, приклад досить успішний. Але для здорової конкуренції цього мало. Ринку потрібно більше сміливців, що не побояться пробувати.
Читайте також: Скільки необанків потрібно Україні