Варіанти сплати податків із зарплати
Перш ніж відповісти на запитання, чи можливо найближчим часом, без додаткових глобальних змін знизити податки і збори для найманих працівників, пропоную нехитру задачку.
Якийсь український роботодавець потребує фахівця — юриста, бухгалтера, економіста, маркетолога. Є два варіанти (вірніше, два з половиною).
- Взяти фахівця в штат, на чисту «білу» зарплату, припустимо, 15 тис. грн, з усіма нарахуваннями — ЄСВ, ПДФО, військовим збором, тобто — плюс 40% до 15 тисяч. Можна домовитися про частину з/п в конверті, наприклад, у 7 тисяч, тоді і нарахування будуть йти з частини, що залишилася видимою.
- Укласти договір з фахівцем, який є фізичною особою-підприємцем, і компенсувати йому 5−6% його єдиного податкового внеску.
Чи реальний знак рівності між відрахуваннями з «білої» (і навіть «сірої») зарплати і компенсацією внеску ФОП?
У чому заковика
Можна нескінченно боротися з несплатою податків, але поки у роботодавця є цілком легальний інструмент, як знизити податкове навантаження — він буде користуватися цим інструментом, і дуже складно закликати його до відповідальності за ухилення від податків.
Без реформування системи фізосіб-підприємців ніяких істотних змін податкового навантаження для найнятого працівника — а насправді, для роботодавця, не буде. Потрібні зусилля і сміливість відкинути популізм і чітко сказати — якщо це фізична особа, то будьте ласкаві, платіть податки як фізична особа. Якщо юридична особа — то відповідно.
Можна говорити про перегляд обсягу відрахувань із заробітної плати тільки тоді, коли всі фізичні особи — наймані працівники і підприємці — будуть приблизно в рівних умовах.
Інакше бюджет — чаша, що збирає, — продовжить бути решетом, через яке випливає все зібране.
Платити податки для будь-якого підприємця — віддавати своє, зароблене важкою працею. На перший погляд, абсолютно справедливо, якщо весь час упускати один, але ключовий момент.
Податки — це плата за те, що я є резидентом цієї держави. Кожному підприємцю, підозрюю, хочеться жити в державі, де буде зрозуміла і прозора система визначення плати за ведення бізнесу. Це і є податки — коли вони вже сплачені, звичайно.
Неможливо викинути з голови те, що взаємини українського платника податків і держави — це драматичний забіг, довжиною в десятиліття. Є система оподаткування та система ухилення від неї ж. Як антивірусні комп’ютерні програми і віруси. Одні неможливі без інших.
Читайте також: Якою має бути наша податкова система
Естонський приклад
Не те щоб у всьому світі, навіть у благополучних країнах, не шукають шляхів зниження податкового навантаження. Шукають, і знаходять. Але все-таки з меншим, як мені здається, цинізмом. Знаю, що українські підприємці хвалять, як один, естонську модель оподаткування бізнесу, зокрема — 0% прибутковий податок з юридичних осіб. Але забувають про досить жорсткі норми в тому випадку, якщо підприємець вирішить цей прибуток з Естонії вивести. Ну, і інші податки все-таки сплачуються усвідомлено.
Якщо естонський приклад занадто неочевидний, то згадайте протести власників «євроблях», які вимагали безкоштовного розмитнення. І мало не домоглися свого. У запалі протестів, напевно, мало хто задумався про почуття українців, які купували автомобілі легально і не сміли вимагати поблажок.
Щоб удосконалювати систему оподаткування, а не латати окремі діри в решеті, потрібні сміливість і прагматизм. Якщо прагматизм на цей раз встоїть перед спокусою чергового популістського напівзаходу, у нас є шанс на побудову адекватної податкової системи.
Читайте також: Кабмін хоче ввести податок на необгрунтовані витрати українців — Гетманцев