Усі непідтверджені доходи — злочинні?
Днями ДПС опублікувала новину про викриття на Харківщині громадянина,який «легалізував доходи незаконного походження».
З тексту випливає, що громадянин «здійснив витрати без наявності доходів з підтвердженим джерелом походження»: придбав низку автомобілів та земельних ділянок на загальну суму понад 20 млн грн.
«При цьому здійснені витрати в кілька разів перевищували офіційні доходи вказаної особи. Операції мають ознаки легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом», — вказано в інформаційному повідомленні.
До єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу: легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вчинена в особливо великих розмірах.
Громадянину загрожує позбавлення волі на п'ять-вісім років з конфіскацією майна.
Слідчі також ініціювали арешт коштів громадянина — понад 26 млн грн. Мабуть, на додаток до тих, які він витратив на купівлю землі і машин.
Читайте також: Податкова амністія: кого фіскали чекають з деклараціями
Що не так з цією історією
Перше — це стаття «за легалізацію». Якщо спрощувати приписи ст. 209, то фактові легалізації (у даному випадку купівлі майна) має передувати встановлення його злочинного походження. Це не несплата податків, а, наприклад, шахрайські дії, крадіжка, махінації на фондовій біржі.
У тексті повідомлення ДПС про такий злочин не вказано, хоча правоохоронні органи зазвичай описують злочинні діяння. Можна зробити висновок: у цьому випадку злочином вважається відсутність документів про походження доходів.
В українському законодавстві норма, яка зобов'язує доводити законність своїх доходів, існує лише для чиновників. Вона відома як норма про незаконне збагачення. Відповідно до неї, злочином є набуття активів, що на певну суму перевищують офіційні доходи. Це антикорупційна норма, покликана зробити прозорішими доходи і видатки держслужбовців, які живуть на наші податки.
Норми, яка б зобов'язувала громадянина пояснювати походження своїх доходів, не існує. Можливо, її лише планують запровадити. Раніше подейкували, що «чиновницьку» норму скопіюють для звичайних громадян, поклавши на останніх тягар доведення невинуватості.
Консенсусу з цього приводу нема. Так само нема офіційних непрямих методів контролю (податкова не зможе порівняти з офіційними доходами всі ваші видатки). У податкової служби немає прямого доступу до банківської таємниці.
Зараз виявити «надмірні» доходи можна лише в момент, коли людина здійснює велику операцію в банку. Тобто коли банк в процесі фінансового моніторингу просить підтвердити походження грошей, а громадянин не може це зробити.
Також, при спробі провести великий платіж без відповідних документів, банк може заблокувати кошти на рахунку. У цих випадках банки зобов'язані повідомляти про спроби таких операцій Держфінмоніторингу, а це відомство — інформувати правоохоронців. Обов'язок останніх — довести незаконність походження коштів. Сама людина доводити нічого не зобов'язана.
Читайте також: Податкова амністія: скільки заробить бюджет на тих, хто не платив податки
Новий механізм примусу
Усе це незручно, але не настільки, як кримінальне провадження, яке може закінчитися вісьмома роками ув'язнення. Поява такого прецеденту свідчить, що податкові органи відпрацьовують новий механізм примусу громадян до участі в податковій амністії, яка поки що дає скромні результати.
Сигнал подано чіткий: не можете пояснити походження активів — ризикуєте опинитися за ґратами. Або декларуйте, сплачуйте 5% і про походження коштів ніхто не спитає. Насправді це зловживання повноваженнями і підміна понять.
Оскаржити такі дії податківців буде непросто: слідчі судді зазвичай не беруть на себе відповідальність і не втручаються в хід досудового слідства.
Справа може залишатися «фактовою», тобто без формального підозрюваного, але слідчі дії (обшуки, допити) та арешт майна можуть тривати місяцями. У цей час слідчим можна «працювати» з фігурантом, торгуючись про умови закриття кримінального провадження або невручення йому підозри.
Привернення уваги до цього прецеденту повинно стати точкою відліку не лише для дискусії про методи агітації за податкову амністію, а й загалом про практику маніпуляцій і тиску податкових органів на громадян з ігноруванням приписів кримінального і процесуального законодавства, що має ознаки свавілля.
Читайте також: Податкова амністія: як задекларувати кеш і криптовалюту