►Підписуйтеся на «Мінфін» в Instagram:
головні новини про інвестиції та фінанси

У першому кварталі 2022 року група представить документ з інформацією про стратегічні цілі, правила розвитку та очікувані результати впровадження CBDC.

Команда також планує розробити середньострокову стратегію цифрових платежів в Чилі. Керувати проектом буде член правління Ц Б Альберто Наудоном.

Згідно із заявою центробанку Чилі, розробка CBDC стикається з такими проблемами, як надання кредитів, фінансова стабільність і конфіденційність.

Нагадаємо

CBDC (у англ. транскрипції «CBDC — Central Bank Digital Currency») — цифровий аналог національної валюти, що поєднує можливості фіатних і електронних грошей і є законним платіжним інструментом. Так, замість національних валют в форматі CBDC можна буде випустити їх електронні версії, наприклад, е-гривню, е-долар та інші.

Читайте також: В BIS закликали центробанки прискорити розробку CBDC

За даними Банку міжнародних розрахунків (BIS), опублікованими в січні 2021 року 60% центральних банків знаходяться на ранній стадії дослідження цифрових валют, а 14% вже приступили до реалізації пілотних програм.

Активною розробкою проєкту CBDC займається Китай. У серпні до проєкту цифрової валюти Китаю приєдналися 35 нових банків. Ще 94 банки, в тому числі три іноземні, планують брати участь в проєкті. Обсяг трансакцій в e-CNY досяг $ 5,3 млрд до 16 липня, кількість відкритих електронних гаманців китайської CBDC склала 20,8 млн, за даними Народного банку Китаю (PBoC).

Українська CBDC

Як писав «Мінфін», Нацбанк України готовий випустити електронні гроші — е-гривню.

У 2018 році Нацбанк вже проводив пілотний проєкт і тестував використання електронних грошей серед своїх співробітників. Тестування базувалося на технології блокчейн і інфраструктурі платіжної системи «Простір». В обіг було випущено обмежений обсяг електронної гривні — трохи більше 5000 грн. Вся емісія е-гривні увійшла в обіг готівки поза банками.

Читайте також: Працівники Мінціфри в 2021 році можуть отримати зарплату в е-гривні

За прогнозами регулятора, вже через 5−7 років близько 20% всіх гривень в обігу будуть повністю цифровими.